Москалик Оксана Євгенівна. Можливі фактори ризику та профілактика раку гортані у хворих віком до 50- ти років, які контактували у своїй професійній діяльності з шкідливими речовинами : Дис... канд. мед. наук: 14.01.19 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. — Л., 2005. — 137арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 120-137.
Анотація до роботи:
Москалик О.Є. Можливі фактори ризику та профілактика раку гортані у хворих віком до 50-ти років, які контактували у своїй професійній діяльності з шкідливими речовинами. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.19. – оторинолариногологія. – Інститут отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка АМН України, Київ, 2006р.
У дисертації вперше показано, що серед контингенту хворих на рак гортані зустрічається значний відсоток молодих людей (віком до 50-ти років), які в своїй професійній діяльності контактують із значним спектром хімічних елементів і їх сполуками (ксенобіотиками), а також курять. Спеціальні епідеміологічні дослідження показали, що різного складу аерозолі впливають на слизову гортані і таким чином сприяють виникненню раку гортані. Рак гортані все частіше зустрічається не тільки у осіб похилого та старечого віку, а й у молодому віці (до 50-ти років), при чому переважно у чоловіків (96,6%). За 12 років (період 1991-2002рр) у Львівській області було виявлено 1843 хворих на рак гортані. З них віком до 50-ти років 342 (18,8%). Епідеміологічними пошуками доведено, що в деяких районах цієї області рак гортані зустрічається частіше, ніж у других регіонах. Це такі райони: Городоцький, Пустомитівський, Перемишлянський. Вивчення професійного маршруту хворих раком гортані, що проживали у даних районах Львівської області, показало наступне: а) більшість хворих працювали із шкідливими речовинами (аерозолями-ксенобіотиками); б) це були слюсарі, водії, зварники, працівники сільського господарства (трактористи, їздові, робітники теплиці), будівельники (каменярі, малярі), електромонтери, кочегари, робітники різних промислових підприємств; в) у цьому контингенті хворих не було службовців, інтелигенції. Лише один хворий працював вчителем. У хворих віком до 50-ти років, рак гортані, частіше розвивався у зварників (24,7%); водіїв (23,6%); слюсарів і токарів (15,8%); працівників сільського господарства: трактористів, їздових, агрономів (14,6%).
Проведений аналіз 135 патогістологічних заключень по дослідженнях біопсійних матеріалів, взятих у хворих на рак гортані віком до 50-ти років показав, що у цій віковій категорії найбільш часто діагностувався плоскоклітинний зроговіваючий рак.
Дослідження фільтрів респіраторів робітників, що працювали із зваркою методом рентген-флуоресцентної спектрометрії, показало, що ці працівники дихають аерозоль у якій є велика кількість ксенобіотиків; серед них є і такі, що віднесені законом у перелік небезпечних та шкідливих речовин і виробничих факторів, вплив яких може викликати розвиток злоякісної пухлини порожнини рота, дихальних шляхів (залізо, хром, нікель). Дослідження елементного складу часто вживаних в Україні сигарет (рентген-флуоресцентна спектрометрія) показало, наявність практично всього спектру важких металів серед яких є і вищенаведені. При чому, найбільшу концентрацію в сигаретному димі має залізо до 57,5%, друге місце поділяють марганець (14,7%) та стронцій (15%). За ними йдуть цинк (7,3%), мідь (3%), хром (1,2%) і свинець (0,5%).
У дисертації вперше показано, що серед контингенту хворих на рак гортані зустрічається значний відсоток молодих людей (віком до 50-ти років), які в своїй професійній діяльності контактують із значним спектром хімічних елементів та їх сполуками, а також курять; серед них особливо часто зустрічаються зварники (24,7%), водії (23,6%), слюсарі і токарі (15,8%); спеціальними епідеміологічними дослідженнями було показано, що різного складу аерозолі впливають на слизову гортані і таким чином сприяють виникненню раку гортані.
1. Встановлено, що у Львівській області за 12 років рак гортані виявлено у 1843 хворих, з них віком до 50-ти років у 342 (18,8%), переважно у чоловіків (96,6%).
2. Вивченням професійного маршруту хворих раком гортані, що проживали у тих районах області, де середнє арифметичне захворюваності було найвищим, показано, що більшість із досліджених хворих (96,3%) контактували із шкідливими речовинами (аерозолями-ксенобіотиками): слюсарі, водії, зварники, працівники сільського господарства (трактористи, їздові, робітники теплиці), будівельники (каменярі, малярі), електромонтери, кочегари, робітники різних промислових підприємств.
3. Проведені дослідження дозволили виділити групи ризику по розвитку раку гортані у людей віком до 50-ти років – доведено, що це захворювання частіше розвивається: у зварників (24,7%), слюсарів і токарів (15,8%), які пасивно контактують із зваркою, особливо при поєднанні із тютюнопалінням. Що вірогідно обумовлено значним (р < 0,01) перевищенням вмісту шкідливих речовин у повітрі, яке вдихають ці робітники. Також у водіїв (23,6%) та працівників сільського господарства – трактористів, їздових, агрономів (14,6%).
4. Методом рентген-флуоресцентної спектрометрії досліджено фільтри респіраторів робітників, що працювали із зваркою, що дозволило виявити наявність в них великої кількості ксенобіотиків серед яких є і такі, що віднесені у перелік до небезпечних та шкідливих речовин і виробничих факторів, вплив яких може викликати розвиток злоякісної пухлини порожнини рота, дихальних шляхів: залізо, хром, нікель, вміст яких достовірно перевищує МДК.
5. Показано, що без застосування респіраторів при роботі із зваркою в дихальні шляхи потрапляють частинки пилу різної форми: кулеподібні (поодинокі і у вигляді конгломератів) – від трьох-чотирьох кульок до десятків; кристалічні структури, що склеїлися у конгломерати. Розмір цих частинок коливався від 15 мкм до 772 мкм.
6. Доведено, що використання респіраторів призводить до достовірного зменшення кількості шкідливих речовин у повітрі, які вдихають робітники при роботі із зваркою. При чому респіратор типу СИЗОД – ФГП –310 РУ – 60 м ефективніший порівняно із респіраторами фірми „3М”.
7. При дослідженні ЛОР-органів 30 робітників, які не зверталися до лікаря і працюють із зваркою виявлено патологічні зміни слизової верхніх дихальних шляхів у 14 (46,7%) чоловік. Були виявлені хронічні риніти: катаральні і атрофічні; хронічні фарингіти: катаральні, гіпертрофічні і атрофічні; хронічний катаральний ларингіт
8. Дослідження хімічного складу часто вживаних в Україні сигарет (метод рентген-флуоресцентної спектрометрії) свідчать про те, що найбільшу концентрацію в сигаретному димі має залізо до 57,5%, друге місце поділяють марганець (14,7%) та стронцій (15%), за ними йдуть цинк (7,3%), мідь (3%), хром (1,2%) і свинець (0,5%).
Публікації автора:
Москалик О.Є. Рак гортані у людей молодого віку: пошук можливих причин // Медицина залізничного транспорту України – 2003. – №2(6). – с.52-53.
Москалик О.Є. Рак гортані у людей віком до 44 років, які працювали зварювальниками // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2004. – №3с. – с.125-126.
Москалик О.Є. Куріння, ксенобіотики: стимул розвитку раку гортані у людей віком до 44 років. // Довкілля та здоров’я. – 2004. – № 3. – с.19-21.
Москалик О.Є. Патогістологічні варіанти раку гортані у людей віком до 50-ти років // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2004. – №5с. – с.188-189.
Москалик О.Є. Рак гортані як професійне захворювання //Практична медицина. – 2004. – №2 (т.X) – с.64-67.
Москалик О.Є Рак гортані у людей віком до 50 років, які працювали водіями //Тези доповідей Х конґресу СФУЛТ . – Чернівці – 26-28 серпня, 2004. – стор. 454-455.
Москалик О.Є Рак гортані у працівників сільського господарства віком до 50 років //Тези доповідей Х з’їзду оториноларингологів України. – Судак – 22-25 травня, 2005. – стор. 405-406.
Зербіно Д., Москалик О. Професійні канцерогени і рак гортані у людей віком до 44 років// Довкілля та здоров’я. – 2004. – № 3. – с.24-27.
Москалик О.Є. Сучасний стан проблеми раку гортані у молодому віці //Практична медицина. – 2005. – №2 (т.XI) – С.117-119.
Kruk M., Moskalyk O. Epidemiologia raka krtani w obwodzie Lwowskim.// XL Zjazd Polskiego Towarzystwa Otorynolaryngologow Chirurgow Glowy i Szyi. – Lublin, June 17-20, 2004. – s. 288.
