Назаревич Г.Я. Мовний антропоцентризм французького речення.– Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.
Дисертація присвячена різнобічному системному вивченню категорії суб’єкта як основного елемента антропоцентричності французького речення, а також виявленню лексичних, морфологічних та інтонаційно-синтаксичних засобів вираження суб’єктності французького речення. Дослідження ґрунтується на положенні, що французькому реченню властива широка антропоорієнтованість, яка реалізується через категорію суб’єкта та через різні суб’єктноорієнтовані елементи речення.
Категорія суб’єкта відіграє особливо важливу роль у структурно-семантичній організації французького речення, оскільки при відображенні різноманітних ситуацій навколишньої дійсності людина-суб’єкт часто виступає центральним елементом, стосовно якого розгортається ситуація.
У роботі встановлено, що людина-суб’єкт, виступаючи в реченні в якості мовця, спостерігача, діяча чи носія станів, не тільки експліцитно фіксується у суб’єкті французького речення, а й імпліцитно маркує свою глибинну присутність, центральність за допомогою різних суб’єктних компонентів речення морфологічного, лексичного, інтонаційно-синтаксичного характеру, які разом з категорією суб’єкта утворюють функціонально-семантичну категорію суб’єктності французького речення.
Відповідно до поставленої мети основне завдання дисертаційного дослідження полягало у системному вивченні категорії суб’єкта у французькому реченні як центрального елемента антропоцентризму, а також у виявленні мовних засобів вираження атропоорієнтованості французького речення, яка складає змістову сутність категорії суб’єктності.
Виконання поставленої мети передбачало розв’язання деяких загальнолінгвістичних проблем, однією з яких є мовний статус категорії суб’єкта. Категорія суб’єкта як основний формотворчий елемент антропоцентризму отримувала своє наукове трактування впродовж тривалої еволюції різних синтаксичних концепцій. Сучасний синтаксис характеризується комплексним підходом до вивчення речення, обов’язковим поєднанням форми і змісту, речення аналізується на семантико-синтаксичному рівні. Тут суб’єкт визначається як на основі змістових, так і на основі структурних ознак, він функціонує як суб’єктна синтаксема, природа якої визначається стосовно предиката: вона займає лівобічну позицію, і її типовим вираженням є синтаксична функція підмета та комунікативна функція теми.
У французькому реченні категорія суб’єкта відіграє особливо важливу роль у структурно-семантичній організації речення, оскільки при відображенні різноманітних ситуацій навколишньої дійсності людина-суб’єкт часто виступає центральним елементом, стосовно якого розгортається ситуація. У структурі речення існують різні суб’єктні компоненти, які виражають його антропоорієнтованість, оскільки кожен з них має певний зв’язок з суб’єктом речення і своїм вживанням підсилює його суб’єктну позицію, фокусує увагу на ньому. Категорія суб’єкта разом з суб’єктними елементами морфологічного, лексичного, інтонаційно-синтаксичного характеру утворюють функціонально-семантичну категорію суб’єктності французького речення, де центральне місце відводиться суб’єктові, а на периферії перебувають мовні засоби різних рівнів, які стосуються сфери суб’єкта, доповнюють один одного, розподіляють між собою семантичне навантаження.
Проаналізований мовний матеріал дає підстави стверджувати, що позиція людини-суб’єкта є досить сильною у структурі французького речення. Тут суб’єкт не тільки характеризується постійною експліцитною вираженістю, важливо й те, що мовний узус виробив цілу низку прийомів лексичного, морфологічного, синтаксичного та інтонаційного планів для передачі особливої антропоорієнтованості французького речення.
Результати проведеного дослідження можуть бути використані в перспективі для більш глибокого вивчення предикатів у плані вираження суб’єктності, а також для порівняльного та зіставного вивчення суб’єктності у різних мовах.
Публікації автора:
Назаревич Г.Я. Про співвідношення логіко-граматичного суб’єкта і підмета в синтаксичній структурі речення // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Збірник наукових праць. Випуск 146-147. Слов’янська філологія. – Чернівці: Рута, 2002. – С. 140-146.
Назаревич Г.Я. Питання актуалізації принципу антропоцентризму в сучасній науковій парадигмі // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. – Випуск 214-215: Слов’янська філологія. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 176-180.
Назаревич Г.Я. Питання людиномірності мови у контексті еволюції лінгвістичної науки // Мова і культура (Науковий щорічний журнал). – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. – Вип.8. – Том 1. Філософія мови і культури. – С. 270- 275.
Назаревич Г.Я. Про деякі особливості вираження та функціонування суб’єкта у структурі французького речення // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. – Вип. 15. – С. 329-334.
Назаревич Г.Я. Антропоморфні метафоричні та метонімічні перенесення як засоби лексико-синтаксичної організації французького речення // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. праць. Відп. ред. Н.М.Корбозерова. – К., 2006. – Вип. 10. – С. 226-231.
Назаревич Г.Я. Присвійний детермінатив як засіб вираження суб’єктності французького речення // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. – Вип. 17. – С. 252-257.
Назаревич Г.Я. Суб’єкти-прономінативи у структурі французького речення // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Зб. наук. праць. – Вип. 332: Романська філологія. – Чернівці: Рута, 2007. – С. 51-54.
Назаревич Г.Я. Анафора як семантико-синтаксичний засіб підсилення суб’єкта дії // Матеріали міжвузівської наукової конференції молодих учених «Актуальні дослідження іноземних мов і літератур». – Донецьк, 2003. – С. 218-220.
Назаревич Г.Я. Постпозиція суб’єкта дії як засіб його смислового виділення // ІХ Міжнародна конференція. Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. Матеріали. – Дніпропетровськ: Пороги, 2003. – С. 192-193.
Назаревич Г.Я. Антропоцентризм як основний принцип сучасних лінгвістичних досліджень // Матеріали ІІ міжвузівської конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур». – Донецьк, 2004. – С. 228-229.
Назаревич Г.Я. Діада «людина-мова» у наукових парадигмах мовознавчих досліджень // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції (24-25 листопада 2004 року). – Чернівці: Рута, 2004. – С. 196-197.
Назаревич Г.Я. Семантико-дискурсивні інтерпретації французького займенника on // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції 29-31 березня 2006 р.: У 3 т. – К.: НАУ, 2006ю – Т.2 / За заг. ред. А.Ґ.Ґудманяна, О.В.Петренка. – С. 83-85.
Назаревич Г.Я. Семантичні особливості французьких статичних речень з дієсловом avoir // Матеріали ІV Міжвузівської конференції молодих учених. Частина 1. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – С. 133-134.
Назаревич Г.Я. Функціональна семантика французького займенника se // Матеріали першої Всеукраїнської наукової конференції романістів: Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 31-32.
