Проведене дослідження мовних засобів вираження імпресіонізму в художньому тексті на матеріалі прозових творів О.С.Гріна (повісті “Алые паруса” та роману “Бегущая по волнам”) дозволяє зробити загальні висновки. О.С.Грін - письменник, якому було притаманне особливе, імпресіоністичне бачення світу. Зображення дійсності крізь призму індивідуального сприйняття зумовлює специфіку його творчої манери. Автор намагається якомога повніше, яскравіше зобразити в творі картини природи, охарактеризувати зовнішність і внутрішній світ героїв, щоб викликати у реципієнта певні враження. З цією метою використовуються різні мовні засоби, основний з яких – лексична актуалізація. Однак для письменника, спроможного бачити набагато більше, ніж звичайна людина, окрім значень слів, важливою є й семантика звука. Мовними засобами вираження імпресіонізму на фонетичному рівні виступає фонетичний символізм, тобто здатність звуків стимулювати ті чи інші незвукові асоціації. Аналіз повісті-феєрії “Алые паруса” показує, що звукова інструментовка тексту (особливо колірно-звукова) акомпанує основному значенню, вираженому лексично, підтримує загальний емоційно-образний тон твору. Досліджуваний матеріал засвідчує, що у використанні колірно-звукового символізму простежуються певні закономірності. Так, у змалюванні образу Ассоль переважають звукобукви А та О, які характеризуються як червоний (А) та жовтий (О). Це відповідає загальному емоційно-образному змістові повісті, оскільки Ассоль - символ вогню, що асоціюється з жовто-червоним кольором. Прозаїчний, грубий світ Каперни представлений на фоносемантичному рівні “темними” графонами У та Ы. Таке враження підтримується й іншими фонетичними засобами – символікою “грубих” твердих приголосних – к, п, р, т, д. Домінуючими звукобуквами у колірно-звуковому змалюванні образу Артура Грея виступають И+Й (“сині“), У+Ю (“синьо-зелені”) та Э+Е (“зелені”), що відповідає кольору води, символом якої є герой. Перевищують нормальні частотності “жовто-червоні” О+А, підкреслюючи величну сутність “в рыцаре причудливых впечатлений, искателе и чудотворце”. Наявність великої кількості “найшвидкішої та жвавої” Й символізує внутрішню активність Грея. У пейзажних замальовках звукова семантика не лише підвищує загальний емоційний тон оповіді, але й створює своєрідні “звукообрази”, співзвучні образам змісту. Оскільки матеріалом літературного твору виступає мова, а основна одиниця мови – слово, яке є виразником інтенції автора й основою для адекватного розуміння тексту, то аналізу піддалися лексичні засоби вираження імпресіонізму. Слово в імпресіоністичному описі поєднує в собі не тільки позначення предмета, але й викликані ним відчуття. Різноманітність вражень автора або його героя зумовлює багатозначність художніх деталей, які вирізняються новим, незвичним ракурсом моменту чи суб’єктивного сприйняття. У дослідженні розглянуто вербальне оформлення імпресіоністичного ефекту в портретних та пейзажних зарисовках прозових творів О.С.Гріна (повісті-феєрії “Алые паруса” та роману “Бегущая по волнам”), тому що найбільш чітко “принцип враження” проявляється в описах різного роду: пейзажах, портретах, інтер’єрах. Аналіз опису зовнішності персонажів творів О.С.Гріна показав, що портрети мають імпресивний характер, тобто передають не стільки деталі зовнішності героя, скільки враження від нього інших осіб або самого автора. Письменник, використовуючи деталь, мазок, натяк, окреме враження, звертається до активного сприйняття читача, змушуючи його відтворити образ у цілому. У портретних описах мовними засобами вираження імпресіоністичного ефекту на лексичному рівні виступають: - синестетичні метафори й порівняння; - метафоричні антитези; - перевага конотативного компонента над денотативним в семантиці слова; - колірні прикметники та слова, що передають колір. У проаналізованих пейзажах просліджується цілий ряд особливостей, характерних для імпресіоністичного стилю. Письменнику не властиві дуже розгорнуті описи природи. Пейзажні замальовки О.Гріна лаконічні, але завжди емоційно насичені. Вони зафіксовані уважним поглядом художника, який уміє відібрати із загальної маси подробиць найбільш характерні, що допомагають уяві реципієнта не тільки домалювати, але й об’єднати деталі в загальну зорову картину. Така картина, подібно до імпресіоністичного живопису, впливає на реціпієнта сугестивно, надаючи йому суб’єктивного настрою, створюючи певне враження. Враження передаються шляхом використання різних мовних засобів. На лексичному рівні виділяються: - епітети, що містять емоційно-оцінне значення; - оригінальні метафори та порівняння; - використання значної кількості лексем у нових, контекстуальних зна-ченнях. Особлива роль належить колірним прикметникам, які набувають у творах О.С.Гріна індивідуально-авторського значення і часто символічного звучання. Враження передається завдяки використанню цілого ряду метафоричних антитез, які створюють своєрідні мовленнєві світлотіні. Динамізм описів досягається такими мовними засобами, як метафоризація (особливо дієслів), залучення назв птахів у ролі суб’єкта зіставлення, використання моторних елементів мови – дієслів ті дієслівних форм, актуалізація слів, що містять сему “рух”. | 