1. Вивчення реклами навіть тільки за її лексикографічним поданням дозволяє визначити її статус: і як частина системи суспільних відносин, і як частину системи засобів масової комунікації. Будучи результатом розвитку всього суспільства в цілому, реклама в той же час і сама віддзеркалює ступінь розвитку цього суспільства і впливає, як ми в цьому переконалися, на цей розвиток, вона сама вже починає диктувати норми поведінки людини і суспільства в цілому. Функціональний динамізм реклами - від стимулювання обміну товарами, ідеями, послугами, від найважливішого каналу поширення соціально-комерційної інформації до соціального інституту - реалізувався й у відповідному рекламному тексті, і у відповідному мовному оформленні. 2. Кінець ХХ століття сформував і реконструював ментальний світ людини, що обов'язково є членом певної соціальної групи, членом національно-лінгво-культурного співтовариства, а значить, поведінка (у тому числі - комунікативна) і діяльність (у тому числі - мовна) несуть на собі національно-культурний відтінок. Національна мовна ментальність може виявлятися не тільки в особливому лексичному корпусі мови, але й репрезентуватися у рекламних текстах, що активізувалися на сьогоднішньому етапі. Реклама має культурну значущість, оскільки вона здатна "моделювати" свідомість людей відповідно до мети і потреб рекламодавців і змінювати усталені звички, соціальні норми і культурні традиції за порівняно короткий період часу. Вивчення лінгвістичної літератури, що стосується закономірностей текстотворення, дозволило виділити як основні такі закономірності: значеннєва закінченість, значеннєва цілісність, комунікативна цілеспрямованість, мовна структура і композиційна оформленість. У результаті зробленого аналізу рекламних текстів обґрунтовано правомірність аналізу реклами в аспекті текстових категорій, що специфічно репрезентуються у рекламі. 3. Рекламний текст - особливий вид тексту - це носій і виразник інформації, що передає автор; у ньому реалізується намір, з яким передається інформація для досягнення певної мети. "Життя" рекламних текстів коротке, тому що постійне оновлення - необхідна умова виконання ними їх основної функції: кожному знову рекламованому товару потрібно все нові й нові форми мовного оформлення. Реклама повинна бути гранично короткою, помітною і виразною, що інакше називається успішною. Рекламний текст розуміємо як закінчений мовленнєвий твір з визначеною формальною і змістовою структурою, який виступає як комунікативне повідомлення, що має прагматичну настанову передати адекватний задум автора, інформацію про предмет реклами з кінцевою метою спонукати адресата до активної дії - придбати цей товар. Рекламний текст як засіб масового впливу функціонує у сфері масової комунікації, поєднує лінгвальні й екстралінгвальні засоби і має основні ознаки тексту, серед яких позитивна прагматична спрямованість відіграє провідну роль. 4. Конкретні роботи з проблематики реклами вказують, зокрема, на рекламу як на маніпуляцію свідомістю і поведінкою людини, але зводяться лише до соціально-практичного дослідження маніпуляції, чим утворюють психологічне підґрунтя будь-якого лінгвістичного аналізу феномена реклами. Проведене ж у цій роботі дослідження маніпулювання, здійснене на базі власне лінгвістичного обґрунтування розглянутого поняття, дозволило наповнити особливим змістом мовне маніпулювання, що репрезентується у відповідній системі мовних одиниць - у мовній парадигмі. Стратегії впливу, спонукання і маніпулювання найбільш явно виявляються у тих типах тексту, де функція впливу є основною, а мовне маніпулювання практикується досить часто і відіграє важливу роль. Рекламний текст - яскраве тому підтвердження, і його лінгвістичний аналіз - це найважливіший інструмент вивчення мови реклами, і, зокрема, його маніпулятивних властивостей. 5. Розвиваючи тезу, задану в назві дисертаційного дослідження, найменше хотілося "обвинувачувати" рекламу в маніпулюванні свідомістю адресата/тів саме з тим негативним змістом, яким часто наповнюють маніпулювання як таке. Усвідомлюючи цей момент, ми, якщо можна так сказати, пом'якшили відтінок його негативу в терміні маніпулятивна гра, що сприймається як творча "забава", не здатна нашкодити подібному собі. Разом з тим ця гра в рекламі вимагає великої винахідливості і високого професіоналізму, щоб зацікавити, захопити, не опускаючись до звично-побутового і повсякденно-знайомого. Реклама - це своєрідна створювана одними людьми спеціально для інших, щоб там не говорили, культура. Саме рекламі властиве мовне маніпулювання, тобто використання особливостей мови і принципів її вживання з метою прихованого впливу на адресата. 6. Дослідження мовного маніпулювання вимагає насамперед конкретизації тих меж, стосовно яких воно встановлюється. У запропонованій роботі поняття мовне маніпулювання визначено: 1) стосовно загальновживаної сфери мовного простору реклами; 2) стосовно специфіки функціональної орієнтованості рекламного тексту. І якщо мовне маніпулювання - це ситуативно значиме варіювання свідомо і цілеспрямовано відібраних семантично ефектних мовних засобів, то реклама з позицій цього феномена розглядається як звертання, що має і використовує специфічний корпус емоційно-оцінних лінгвальних знаків, покликаних на основі виниклої асоціації давати волю уяві, викликати і навіть нав'язувати необхідні образи і почуття, привертати увагу цільової аудиторії з подальшим усвідомленням правдивості/ хибності пропонованої рекламної інформації. 7. Мовне маніпулювання - важливий компонент реклами, який часто усвідомлюється на інтуїтивному рівні, але в дійсності реалізується завжди. В його основі лежить маніпулятивна гра, що тісно пов'язана з поняттям мовної гри. Мовна гра - процес створення за допомогою мови нових, віртуальних, світів: говорячи що-небудь, людина створює особливий світ, який реально не існує. За допомогою комбінування віртуальних світів створюється гармонія світу сучасної культури. Мовне маніпулювання актуалізується маніпулемою, і маніпулятивним компонентом (кваліфкатором). Маніпулема визначається в роботі як стратегічна вербальна модель рекламного тексту, що має деяку емоційну, позитивно орієнтовану конотацію зі значенням "добрий/кращий", реалізовану в рекламних текстах за допомогою маніпулятивних компонентів чи кваліфікатів. Маніпулятивний компонент - це лексема чи група лексем, синтаксична конструкція, яка має у своїй конотації або явно виражене значення "кращий", або, воно виявляється в тексті реклами у незвичайних сполученнях. 8. Запропоновано визначення мовної парадигми для рівня рекламного маніпулювання. Ґрунтуючись на розумінні загальнотеоретичної лінгвальної парадигми, але в той же час підкоряючись сучасним тенденціям до оновлення, мовну парадигму в рамках цієї дисертації розуміємо, як сукупність різнорівневих конструктів, що породжують рекламний текст у напрямку дискурсивної оцінки товару/послуги зі знаком "кращий" і дозволяють природним шляхом, ненав'язливо прийняти споживачем таку оцінку відповідного предмета чи факту дійсності. У контексті цієї роботи мовна парадигма цих конструктів має у своїй основі єдину модель - маніпулему. 9. Публічне самодемонстрування і прагнення захопити нові сфери свого прояву справедливо вважаються головними властивостями реклами. Найважливішу роль у цьому відіграє емотивна й оцінна лексика як виразник категоріальної ознаки реклами і значущого маніпулятивного компонента рекламного тексту. Досліджуваний матеріал дав досить великий корпус прикметників, що самі по собі оцінними не є, але в конкретній ситуації - у рекламному тексті - одержують оцінні конотації. У самому тексті такі предикати сприймаються як такі, що виражають позитивну оцінку, але ізольованно, поза контекстом, втрачають її. 10. Відзначено маніпулятивну роль морфологічних частин мови в сучасному рекламному тексті: прикметників, іменників, дієслів. Важливе місце приділяється метафорі. Використання лексики іншомовного походження, сполучень іншомовного чи слова морфоелемента з поширеними російськими словами в рекламі досліджуваного періоду - показник "еталонної" соціальної групи. Англіцизмам як маніпулятивним компонентам належить важлива роль в рекламі. 11. Гендерна лексика як кваліфікатор маніпулеми у рекламі досить умовна. Вона виконує атрактивную функцію в тексті, сприяє кращому запам'ятовуванню рекламованого товару і стимулює споживача до дії - купівлі товару. 12. Роль слогана як маніпулятивного кваліфікатора реклами є основною. Його мета полягає у зверненні уваги адресата, запам'ятовуванні самого слогана, бренда і реклами в цілому, у визначеному заклику до дії. При цьому думку, що нав'язується активно адресантом, лише маємо на увазі: "придбай товар, і ти одержиш відповідну вигоду" і вступає в дію принцип схованого перформатива. 13. Ступінь актуалізації фірми чи бренда у свідомості людей залежить і від фактора швидкого розпізнавання реклами і чільну роль у цьому грають прецедентні феномени, яким би чином вони не вводилися у рекламний текст: чи ім'ям персонажа, чи як заголовок або цитата з тексту, квазіцитування - перифраза - у будь-якому випадку ми стаємо свідками відсилання до іншого, вже існуючого тексту. Стратегія включення прецедентних феноменів у рекламу спрямована на виділення й акцентування особливо важливих моментів рекламного тексту, тобто самих феноменів, що є механізмом маніпулятивного впливу на споживача. 14. Варто окреслити одну можливу перспективу розвитку рекламної діяльності, що має прикладний характер, - це організаційні аспекти рекламознавства, що передбачали б своєрідні "спостережні пункти", які здійснюють збір і фіксацію маніпулятивних компонентів і їхню лінгвістичну обробку. Здається, що така служба необхідна і як основа для подальшого науково-теоретичного дослідження феномена реклами. |