Малахова Олена Анатоліївна. Мовна модель поетичного світу В.Самійленка : Дис... канд. наук: 10.02.01 - 2007.
Анотація до роботи:
Малахова О.А. Мовна модель поетичного світу В. Самійленка. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. – Харків, 2007. –202 с.
У дисертаційній роботі досліджується мова ліричних поезій Володимира Самійленка. Лексичні засоби, піддані семантико-стилістичному аналізові, розглядаються як певна модель світу письменника, що зумовлює особливості його ідіостилю. Питання ідіостилю авторів, штучно вилучених з історії української літератури, належать до кола актуальних у сучасній лінгвопоетиці.
Уперше в українському мовознавстві в напрямі дослідження індиві-дуальних мовних картин світу з позицій антропоцентризму, в аспекті взаємодії мови, людини й культури предметом аналізу стають саме ліропоетичні твори В. Самійленка. З’ясовуються джерела і передумови формування ідіостилю В. Самійленка. Здійснюється аналіз лінгвальних одиниць, що експлікують мовний простір внутрішнього світу людини, душі поета. Визначається структура мовної моделі поетичного світу В. Самійленка, класифікуються й характеризуються лексико-семантичні групи на позначення реалій зовнішнього світу. У роботі на основі свідчень сучасників поета простежується взаємозв’язок між його психотипом та індивідуально-мовними особливостями його творів. Проведено структурно-семантичний і типологічний аналіз слововживання.
Укладено частотний словник, у якому опрацьований матеріал диференційовано за його морфологічними ознаками.
Поетичний світ Володимира Cамійленка є подальшим кроком у розвитку української літератури, збагаченні її словами з абстрактним значенням. Мовна картина світу поета формувалася під впливом певних історичних, культурно-політичних, соціально-економічних чинників, а також залежала від умов народження і виховання, освіти, спілкування з сучасниками.
Мовна модель поетичного світу Володимира Самійленка складається з двох великих блоків. По-перше, це людина з багатим і своєрідним внутрішнім, духовним світом, по-друге – людина і Всесвіт як поєднання часопростору і довкілля.
Лексика на позначення внутрішнього світу людини в ліричних поезіях Володимира Самійленка відзначається мінорними тонами, що зумовлюється соціально-економічними, психологічними особливостями його життєдіяльнос-ті. Це визначається перш за все лексико-семантичними групами “людина”, “народ”, “душа”, “серце”, “емоції”. Ці групи виражаються різними частинами мови: переважають дієслова, друге місце за чисельністю посідають прикметники, за ними відповідно іменники й прислівники. Під час аналізу текстового матеріалу, який характеризує людину як суспільну істоту, виявляється антитетичність, контрастність образів – одна з найяскравіших особливостей ідіостилю В. Самійленка, пов’язана з індивідуальними психічними якостями письменника.
Мовні одиниці, що описують реалії Всесвіту, свідчать про глибинне сприйняття й філософське осмислення автором дійсності. Із проведеного аналізу видно, що художній час у поезіях В.І. Самійленка багатовекторний, наділений різноманітними характеристиками, які визначають авторське світосприйняття. Поет широко використовує полісемію слів із часовою семантикою, наповнюючи їх в контексті новими відтінками лексичних значень, що свідчить не лише про його освіченість, а й про високий рівень розвитку української мови кінця ХІХ століття, здатність її передавати складні діалектичні відношення простору і часу.
Простежується взаємозв’язок між мовною картиною світу Володимира Самійленка і його індивідуальними психічними особливостями. Це підтверджується свідченнями сучасників і близьких знайомих письменника.
Публікації автора:
1. Малахова О.А. Життєвий і творчий приклад В.І. Самійленка для всебічного розвитку українця // Науковий вісник. Серія “Філософія”/ Харківський мі протиставляються конкретні, чітко визначені державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. – Харків: “ОВС”, 2002. – Вип.11. – С.62-66.
2. Малахова О.А. Психологічні особливості поетичного стилю Володимира Самійленка // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Харків: “ОВС”, 2002. – Вип.8. – С.19-22.
3. Малахова О.А. Мовний простір неба у поезії В.І. Самійленка // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Харків: ТОВ “ЕДЕНА”, 2003. – Вип.10. – С.165-170.
4. Мовне вираження всесвіту у поезіях В.І. Самійленка // Актуальні проблеми менталінгвістики: Збірник статей за матеріалами ІІІ-ї міжнародної наукової конференції. У 2-х ч. Ч. 2. – Черкаси: “БРАМА”, 2003. – С.219-226.
5. Малахова О.А. Простір всесвіту в художній картині В.І. Самійленка // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. – Луганськ: Вид-во Луганського державного педагогічного університету, 2003. – Вип. 10. – С.171-176.
6. Малахова О.А. Часова парадигма у мові поезій В.І. Самійленка // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. – Вип.VІ. – Т.6. Ч.2. Художня література в контексті культури. – 324 с. – С.139-145.
7. Малахова О.А. Кольористика мовної картини світу В.І. Самійленка // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Харків: Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, 2004. – Вип.13. – С.81-86.
8. Малахова О.А. Лінгвопоетика внутрішнього світу людини в ідіостилі Володимира Самійленка // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Харків: Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, 2004. – Вип.17. – С.151-154.
9. Малахова О.А. Мовне вираження і співфункція лексико-семантичних полів радість і сум у ліропоетичних творах Володимира Самійленка // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Харків: Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, 2006. – Вип.20. – С.17-23.
