У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення кримінологічної проблеми мотивів і мотивації учинення злочинів і удосконалення практики попередження жіночої злочинності. Зокрема окреслена сучасна структура жіночої злочинності, зазначено збільшення кількості корисливих злочинів, перш за все крадіжок та значне поширення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, деяке підвищення рівня насильницької злочинності. У роботі констатовано загальне “омолодження” вікових характеристик жінок, збільшення кількості непрацюючих осіб серед злочинниць. Щодо морально-психологічних рис досліджуваних, то для багатьох з них характерні: дефекти правової свідомості; неврівноваженість, тривожність, імпульсивність, деформація базової самоідентифікації особистості як жінки, розлади вольової, емоційної, мотиваційної сфер особистості; зниження моральних якостей. Авторкою підкреслюється, що мотив є внутрішнім утворенням, спонуканням до вчинення суспільно небезпечного діяння. Виходячи з цього під мотивом ми розуміємо продукт інтеріоризації зовнішніх чинників, співставлення його з внутрішніми потребами, цінностями, засвоєними зразками поведінки та відповідно сформовану спонуку, яка виступає основою активності особистості. Проведене дослідження вказує на збільшення кількості злочинів, учинених жінками, з корисливих мотивів, серед яких користь на ґрунті завищених та егоцентричних матеріальних прагнень, користь, обумовлена необхідністю задоволення елементарних життєвих потреб, рідше відмічається користь сімейного характеру. Мотиви до вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів обумовлені двома найголовнішими чинниками: чималим прибутком від продажу речовини та бажанням отримати наркотичне задоволення, усунути дискомфорт, викликаний його відсутністю. Хуліганським мотивам, як правило, передує егоцентричність, імпульсивність, демонстративність жіночої поведінки, накопичені негативні емоційні переживання, пригніченість свідомості алкоголем. Мотивами скоєння насильницьких злочинів найчастіше є мотиви користі, особистої неприязні, рідше помсти, ревнощів. Мотиви особистої неприязні виникають як наслідок різноманітних конфліктних ситуацій у міжособистісних стосунках. Мотив помсти ґрунтується на загальних принципах формування мотивації агресивних вчинків, його мета полягає у випередженні повторної агресії іншого індивіда. Щодо мотиву ревнощів для жінок, то з огляду на їх підвищену емоційність, він є відносно поширеним у виникненні побутових сварок та наступному вчиненні злочинів. Мотивацію злочинної поведінки слід розглядати як процес виникнення мотиву на ґрунті актуалізованої потреби, його оформлення й розвитку, вибору протиправного шляху, активації та корегування злочинної діяльності, спрямованої на досягнення поставленої мети. Відтак, зміна фізіологічного стану організму, активності вищої нервової системи, емоційна значущість задоволення певних потреб, засвоєні принципи та зразки поведінки є необхідними елементами мотиваційних процесів, адже саме вони впливають на розбудову ієрархії потреб та мотивів, обрання мотиву, мети та способу діяльності. Мотивація виконує такі головні функції: відображувальну, сенсоутворюючу, спонукальну, організаційно-керівну та захисну. При вивченні гендерних відмінностей мотивів і мотивації слід враховувати культурно-історичні фактори, статевий розподіл праці, стиль життя та соціальні ролі чоловіків і жінок. Емпіричне дослідження особливостей мотивів і мотивації виявило утруднення статеворольової ідентифікації жінок, які відбувають покарання у виді позбавленні волі, значні відмінності жінок-злочинниць від контрольної групи жінок у реалізації поведінкових стратегій материнства, вихованні дітей, а також неврегульованість лабільності мотивації, наявність ригідності мотивів, деформація мотиву досягнення, відхилення деяких інших параметрів мотивації. У дисертації значну увагу приділено комплексним заходам впливу на особистість через зміну її мотиваційної сфери. Відзначено необхідність поєднання заходів загальносоціального і спеціально-кримінологічного характеру, наголошується на актуальності розвитку індивідуальної психопрофілактичної роботи з метою корекції діагностованих деформацій мотивів і мотивації жінок, які відбувають покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі. Список робіт, опублікованих автором 1. Подильчак О.Н. Уголовно-правовое и психологическое понятие мотива преступления // Проблеми законності.: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. Вип. 47. – С. 142 – 146. 2. Подільчак О.М. Мотивація злочинної поведінки та її значення у кримінологічних дослідженнях // Проблеми законності.: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. Вип. 54. – С. 146 – 151. 3. Подільчак О.М. Підсумки дослідження судової практики за кримінальними справами щодо злочинів, учинених жінками у 1997 – 2001 роках // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 4 (31). – С. 203 – 209. 4. Подільчак О.М. Мотиви і мотивація злочинів проти особистої волі людини // Злочини проти особистої волі людини: Збірник матеріалів міжнародного науково-практичного семінару (Харків, 19-20 вересня 2000 р.) / [Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін.]. – Харків: “Книжкове видавництво “Лествиця Марії”, 2002. – С. 203 – 207. 5. Подільчак О.М. Мотивація злочинної поведінки та її значення у кримінологічних дослідженнях // Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України: тези доп. та наук. повідомлень учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 30 червня 2001 р.) / За ред. М.І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – С. 194 – 196. 6. Подільчак О.М. Мотиви злочинів, учинених жінками (за Кримінальними кодексами України 1922, 1927, 1960 та 2001 рр.) // Новий кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. [Харків] 25– 26 жовт. 2001 р. / Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.-Х.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 223 – 225. 7. Подільчак О.М. Ревнощі як мотив при кваліфікації злочинів, учинених жінками // Нове законодавство України та питання його застосування: Тези доп. та наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів (м. Харків, 26 – 27 груд. 2003 р.) / За ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – С. 124 – 127. 8. Подільчак О.М. Особливості злочинності неповнолітніх жінок // Матеріали науково-практичного семінару “Основні риси сучасної злочинності неповнолітніх: стан та шляхи її попередження” // Питання боротьби зі злочинністю. Вип. 8. – Харків: Право, 2004. – С. 122 – 125. | 