У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні основних морфометричних параметрів каротидного клубочку у людей різного типу тілобудови та віку, а також гістотопографії його структурних компонентів в різних відділах, а саме: 1. Каротидні клубочки є постійними парагангліями, що розташовані на біфуркації загальної сонної артерії і входять до складу сино-каротидної зони. Встановлені основні форми каротидних клубочків: веретеноподібна округла (46,40%), веретеноподібна плоска (31,58%), бляшкоподібна (16,67%) і серпоподібна (5,35%). 2. Основні морфометричні параметри каротидного клубочка (висота, довжина, ширина і площа прилягання до стінки судини в області біфуркації загальної сонної артерії) знаходяться у корелятивній залежності від форми, віку і типа будови тіла. В середньому відмічається зниження висоти каротидних клубочків веретеноподібної округлої (при брахіморфному типі будови тіла від 8,19±0,04 мм до 5,67±0,03 мм, доліхоморфному - від 8,08±0,03 мм до 6,14±0,06 мм), веретеноподібної плоскої (при брахіморфному типі будови тіла від 8,62±0,02 мм до 5,78±0,03 мм; та бляшкоподібної форм (при мезоморфному типі будови тіла 6,83±0,06 мм та 4,47±0,10 мм відповідно) з віком. Відмічається тенденція до зниження довжини та ширини каротидних клубочків всіх форм у віковому аспекті при різних типах будови тіла. 3. Площина прилягання каротидного клубочка базальною частиною при різних формах каротидних клубочків (веретеноподібної округлої, веретеноподібної плоскої, бляшкоподібної, серпоподібної) найбільша у серпоподібного каротидного клубочка (20,10±0,88 мм2), найменша – у веретеноподібного плоского клубочка (2,14±0,12 мм2). 4. Загальні принципи будови каротидного клубочка людини відповідають структурі нервового ганглія. Він оточений капсулою, строма містить нервові провідники і кровоносні судини, відокремлюючи паренхіматозні комплекси, що складаються з ендокриноцитів і нервових закінчень. Переважання волокнистих елементів над клітинними в складі зовнішнього шару капсули свідчить його формоутворюючу і захисну функції. Функціональне значення внутрішнього шару капсули каротидного клубочка складається із забезпечення вибіркової проникності і формуванні бар’єру між кров’ю і нервовою тканиною в складі гломусу, утворенню строми і відновлення зовнішнього шару капсули за рахунок проліферативної активності фібробластів. 5. Строма каротидного клубочка за її локалізацією і будовою розподіляється на центральну і периферичну. В центрі органу визначається волокниста сполучна тканина, що містить артерію і вени клубочка, дрібні нервові пучки. Форма її змінюється протягом органа. Морфологічними особливостями внутрішньої строми є наявність двох типів сполучнотканинних перетинок між паренхіматозними комплексами – між сусідніми комплексами – тонкі, видовжені і між 3-4 сусідніми паренхіматозними комплексами - полігональної форми. Відносна площа внутрішніх стромальних елементів найбільша в базальній частині каротидного клубочка і найменша - в апікальній частині, що обумовлено кількістю, формою, і розмірами паренхіматозних комплексів. 6. Співвідношення паренхіми і стромальних елементів в каротидному клубочку людини переважає в бік паренхіми в апікальних відділах гломусу і в бік строми – в базальних за рахунок зменшення площі паренхіматозних утворень. В комплексі з отриманими даними про реґіонарний клітинний і волокнистий склад паренхіми, можна стверджувати, що нейросекреторна функція каротидного клубочка реалізується в апікальній частині органа, а контроль артеріального тиску відбувається в базальній його частині. 7. Комплексний морфометричний аналіз серійних напівтонких зрізів і пошарових графічних реконструкцій внутрішньоклубочкових кровоносних судин і нервових провідників виявив, що в проміжній зоні визначається найбільша відносна кількість судин, перерізаних в поздовжньому і тангенціальному напрямках. Винайдені морфологічні ознаки є підставою для виділення роздільного кровопостачання базальної і апікальної частини каротидного клубочка відповідно до виконуваних функцій. |