У дисертаційній роботі вирішено актуальну наукову задачу – з’ясовано закономірності структурної організації стінки артерій різного типу й калібру у нормі у щурів та встановлено особливості їх морфологічних змін на висоті дії холодового фактора і на різних етапах постгіпотермічного періоду, що можна взяти за основу при патогенетичному обґрунтуванні заходів, спрямованих на обмеження ушкоджуючого впливу загальної глибокої гіпотермії на екстраорганні артерії. 1. У структурі стінки артерій еластичного типу ендотелій розташовується на добре розвиненому підендотеліальному шарі, середня оболонка представлена еластичними і колагеновими волокнами, глікозаміноглікани виявляються в найбільшій кількості в адвентиції, у меншій – в середній оболонці, у незначній – в інтимі, поодинокі гладенькі міоцити зустрічаються в усіх оболонках, внутрішня та зовнішня еластичні мембрани не контуруються. Індекс Керногана становить - в аорті 0,081, в легеневому стовбурі 0,064. 2. В артеріях змішаного типу ендотелій розташовується на помірно вираженому підендотеліальному шарі, в якому у помірній кількості знаходяться глікозаміноглікани, добре контурується внутрішня еластична мембрана, середня оболонка у рівних пропорціях представлена гладенькими міоцитами та еластично-колагеновими комплексами, пучки гладеньких міоцитів виявляються також в адвентиції. Індекс Керногана складає – у загальній сонній артерії 0,087, у підключичній 0,085. 3. Для структури стінки артерій м’язового типу характерні дуже тонкий підендотеліальний шар із незначною кількістю глікозаміногліканів, чітко виражена внутрішня та менш розвинена зовнішня еластичні мембрани, спіралеподібно розташовані гладенькі міоцити середньої оболонки, серед яких розрізняють два різновиди: перший – багатий на міофіламенти, які переповнюють саркоплазму, у другому – переважають добре розвинені мембранні органели, в першу чергу гранулярна ендоплазматична сітка, у адвентиції гладенькі міоцити не виявляються. Індекс Керногана складає 0,087-0,118. 4. Під впливом холодового фактора у структурних компонентах стінки артерій відбуваються зміни, які носять послідовний, стадійний характер: у перші 7 діб переважають реактивно-набряково-деструктивні явища, у наступні терміни (14-30 діб) – компенсаторно-відновні процеси. 5. Реактивно-набряково-деструктивні явища в артеріях змішаного та м’язового типів виявляються зразу ж по досягненні глибокої гіпотермії, тоді як артерії еластичного типу у цей термін залишаються інтактними, а такі зміни у них з’являються на першу добу після його впливу. Зазначені явища характеризуються спазмом артерій змішаного та м’язового типів (1-3 доба), їх частковою дилатацією (7 доба), частковим або повним руйнуванням їх окремих клітинних та позаклітинних структур, набряком та деструкцією внутрішньоклітинних органел, збільшенням компонентів сполучної тканини (7 доба). Індекс Керногана спочатку зростає на 6,9-21,2 % у залежності від типу артерій (1-3 доба), а потім зменшується в 1,1-1,4 рази (7 доба). 6. Компенсаторно-відновні явища характеризуються морфологічними ознаками активації внутрішньоклітинних регенераторних процесів структурних компонентів стінки досліджуваних артерій (рівномірним розподілом хроматину у ядрах, неглибокими інвагінаціями нуклеолеми, появою молодих, чітко структурованих мітохондрій, збільшенням кількості та розмірів цистерн гранулярної ендоплазматичної сітки, збільшенням на їх поверхні кількості фіксованих рибосом, нормалізацією структури апарату Гольджі, збільшенням кількості й відновленням структурного оформлення міофіламентів у міоцитах). Велика кількість колагенових волокон вздовж внутрішньої еластичної мембрани компенсується гіпереластозом середньої оболонки, що забезпечує збереження еластичних властивостей артеріальної стінки. Індекс Керногана, особливо на 30 добу, є близьким до норми, або не відрізняється від неї. 7. У нормі коефіцієнт рангової кореляції (r) між величиною просвіту артерій різного типу є прямим і складає: між діаметром просвіту артерій еластичного і змішаного типів 0,50 (P<0,05), еластичного і м’язового типів 0,55 (P<0,005), змішаного і м’язового типів 0,54 (P<0,05). У продовж постгіпотермічного періоду він також залишається прямим (r = 0,42-0,70, P<0,05), що свідчить про однотипність реакції структурних компонентів стінки цих артерій на вплив холоду. |