Анотація до роботи:

Покришка С.М. Морфологічні особливості клітинних популяцій плацентарного бар”єра у жінок з фізіологічним перебігом вагітності при інкорпоруванні радіонуклідів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 – гістологія, цитологія та ембріологія. – Національний медичний університет ім.. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено виявленню морфологічних і імуногістохімічних маркерів апоптоза і проліферативних реакцій в клітинних популяціях плацентарного бар”єра в зрілих плацентах жінок з фізіологічним перебігом і питомою масовою активністю радіонуклідів від 0,5 до 4,8 Бк/кг і більше для прогнозування стану плацентарного бар’єра. Вперше дано характеристику змін, що відбуваються в структурах плацентарного бар”єра при дії радіаційного фактору на підставі комплексного морфологічного, ультраструктурного, імуногістохімічного та гістостереометричного аналізу плацент від жінок з питомою масовою активністю радіонуклідів від 0,5 до 4,8 Бк/кг і більше.

1. В дисертації представлено теоретичне обгрунтування і нове рішення наукової задачі, яка полягає у виявленні морфологічних і імуногістохімічних маркерів апоптоза і проліферативних реакцій клітинних популяцій плацентарного бар”єра в плацентах жінок з фізіологічним перебігом і при різній питомій масовій активності радіонуклідів для прогнозування стану плацентарного бар’єра.

2. Встановлено, що при інкорпоруванні радіонуклідів в плаценті відмічаються структурні та ультраструктурні зміни плацентарного бар’єра (епітелію ворсин, ендотелію фетальних судин, фібробластів строми), які залежать від питомої масової активності радіонуклідів.

3. Найбільш виразні зміни відмічались в плацентах жінок, які проживають на території жорсткого радіоекологічного контролю (Київська, Чернігівська області), з питомою масовою активністю радіонуклідів від 1,8 до 4,8 Бк/кг і більше.

4. Гістостереометричний аналіз клітинних популяцій плацентарного бар’єра показав достовірне збільшення відносного обсягу фібробластів строми, епітелію ворсин в плацентах жінок з питомою масовою активністю радіонуклідів від 1,8 до 4,8 Бк/кг і більше (3,4 групи), із достовірним зниженням відносного обсягу площі судин та синцитіокапілярних мембран, що викликає порушення плацентарно-плодового обміну.

5. Відмічено виразний ступінь компенсаторних процесів здебільшого у жінок з питомою масовою активністю радіонуклідів в плаценті від 0,5 до 1,8Бк/кг та вогнищевий у жінок з питомою масовою активністю радіонуклідів від 1,8 до 4,8Бк/кг у вигляді збільшення синцитіальних вузликів та ангіоматозу ворсин, що дозволяє зберегти трофічну та метаболічну функцію плаценти.

6. Виявлені проліферативні реакції в епітелії ворсин, фібробластах строми та в ендотелії фетальних судин, які корелюють з достовірним збільшенням експресії PCNA в ядрах цих клітинних популяцій в плацентах жінок з питомою масовою активністю радіонуклідів в плаценті від 1,8 до 4,8Бк/кг і більше (3 і 4 група).

7. На ультраструктурному рівні виявлені зміни подвійного характеру: виразні компенсаторні реакції (гіперплазія гранулярної ендоплазма-тичної сітки, активація ядер синцитію) та дистрофічні зміни в епітелії ворсин у вигляді конденсації хроматину ядер, пікнозу та апоптоза ядер та наявності миєліноподібних структур при питомій масовій активності радіонуклідів від 1,8 до 4,8 Бк/кг і більше.

8. Виявлено достовірне збільшення епітелію ворсин, ендотелію фетальних судин та фібробластів строми з морфологічними та імуногістохімічними ознаками апоптоза і достовірне збільшення апоптозного індексу (в 3 рази) з паралельно встановленим посиленням експресії рецепторів апоптоза Fas(APO-1/CD95) в мембранних структурах та TUNEL - реакції в ядрах клітин плацентарного бар”єра жінок з питомою масовою активністю від 1,8 до 4,8 Бк/кг і більше, у порівнянні з групою контролю.

9. Виявлене зниження експресії антигену bcl-2 в цитоплазмі клітин епітелію, строми, ендотелію судин ворсин у плацентах з питомою масовою активністю радіонуклідів 1,8-4,8 Бк/ кг і більше, вказує на зниження впливу антиапоптотичного фактора, що сприяє загибелі клітин шляхом апоптоза.

Публікації автора:

1. Задорожна Т.Д., Антипкін Ю.Г., Єщенко О.І., Покришка С.М., Лук”янова І.С. Імуногістохімія плаценти жінок при інкорпоруванні радіонуклідів //Матер.УІ Конгресу патологів України. Вінниця, 30 вересня – 2 жовтня, 1998. – С. 190-191 (здобувачем особисто проведено імуногістохімічні дослідження і частковий аналіз особливостей плацент жінок та підготовку до друку).

2. Задорожна Т.Д., Антипкін Ю.Г., Єщенко О.І., Покришка С.М., Лук”янова І.С., Дашкевич В.Є. Особливості проліферативних реакцій структур плаценти при інкорпоруванні радіонуклідів: морфологія та імуногістохімія (огляд літератури та власних досліджень) //Журнал АМН України, 1999, Т.5, №4. – С.679-693 (здобувачем особисто проведено аналіз даних імуногістохімічних досліджень та підготовку до друку).

3. Задорожна Т.Д., Бондаренко Г.І., Єщенко О.І., Покришка С.М. Порівняльна характеристика методів виявлення апоптоза в плаценті //Вісник морфології, 2002, №1. – С.43-45 (здобувачем особисто проведено аналіз частини морфологічних та імуногістохімічних досліджень, огляд літератури та підготовку до друку).

4. Bondarenko G. Zadorozhnay T., Pokryshka S. Antiapoptotic protein Bcl-2 in early human placenta //Placenta. – 2001. - V.22. – P. P101 (здобувачем самостійно проведено імуногістохімічне дослідження та підготовка до друку)

5. Zadorozhnay T.,Echenko O., Dashkevich V., Pokryshka S. Morfological and immunogistochemical studies of placentas with incorporated radionuclide levels greater that 5 BQIKG //Placenta. – V.22. – N7. – 2001. – P.103 (здобувачем самостійно проведено аналіз імуногістохімічного дослідження та підготовка до друку).

6. Єщенко О.І., Покришка С.М. Морфологічні та імуногістохімічні особливості клітинних популяцій плацентарного бар”єра у жінок при інкорпоруванні радіонуклідів більше 5 Бк/кг //Галицький лікарський вісник. - 2003. – Т.10. – 42-43 (здобувачем самостійно проведено аналіз імуногістохімічного дослідження та підготовка до друку).