Детальний аналіз літературних джерел свідчить про актуальність і недостатню вивченість зв'язків між урожайними властивостями насіння і його морфологічними характеристиками. На підставі проведених багаторічних лабораторних і польових експериментів з трьома сортами сої Херсонська 908, Одеська 124 і Витязь 50 можна зробити наступні висновки: 1. Інтенсивність росту паростків у багатьох випадках істотно залежить як від розмірів, так і від маси насіння сої, що пояснюється гетеротрофним характером живлення паростка і виносом сім'ядоль на поверхню при проростанні. На прикладі трьох сортів показано, що найбільш об'єктивним параметром, що детермінує інтенсивність росту паростка, є форма насіння, що обумовлюється співвідношенням його лінійних розмірів і виражається величиною індексу деформованності. 2. Лабораторна схожість насіння значною мірою визначається його біометричними характеристиками. Найбільш істотно схожість залежить від форми насіння, що є зовнішнім проявом його внутрішнього гармонійного розвитку. Насіння оптимальної форми має схожість на 6,5-7,2% вище, ніж насіння вихідного зразка. В тих випадках, коли спостерігається позитивний зв'язок між масою насіння і ступенем його деформованності, маса негативно впливає на схожість. 3. З метою підвищення лабораторної схожості посівного матеріалу сої доцільно видаляти з вихідного зразка деформоване насіння (з Id більше 0,300), що складе приблизно одну шосту його частину за масою. 4. Між окремими лінійними розмірами насіння - шириною, товщиною і довжиною та рівнем його урожайних властивостей в наших дослідженнях не було встановлено будь-якого певного зв'язку. Парні коефіцієнти кореляції між середньою масою насіння і рівнем урожайних властивостей у потомстві в згаданих експериментах варіювали від -0,845±0,239 до 0,605±0,356. 5. У сортів, що досліджувались, в усі роки спостерігався негативний зв'язок між ступенем деформованності насіння і продуктивністю рослин у потомстві. Парні коефіцієнти кореляції між цими параметрами у різних сортів в різні роки становлять від -0,753±0,294 до -0,931±0,163. Розходження за насінною продуктивністю у потомстві між фракціями з різною формою насіння склало від 15,0 до 33,0%. Перевищення за продуктивністю кращої за формою насіння фракції над контролем (вихідним зразком) було від 7,3 до 17,4%. 6. У зв’язку з тим, що лінійні розміри і маса насінин варіюють значно менше (V = 5,3-20,8%), ніж їх форма (V = 63,4-77,2%), сортування насіння за формою є більш ефективним. 7. Насіння, що формується у різних вертикальних ярусах рослин сої, істотно не розрізняється за лінійними розмірами і масою. Однак за рівнем урожайних властивостей насіння цих ярусів значно відрізняється одне від одного. Краще насіння формується в середній частині рослини, а найменш урожайне - у нижній. З віддаленням місця формування насіння від головного стебла рослини зменшується довжина і маса насіння, але в той же час, закономірно збільшується рівень його урожайних властивостей. 8. При підготовці насіння сої до посіву доцільно видаляти з вихідного зразка деформоване насіння (з Id більше 0,300), що складе приблизно 17% від загальної зернової маси. 9. Посів насінням оптимальної форми забезпечує високу економічну ефективність виробництва зерна сої. При цьому чистий доход з одного гектара збільшується на 112,0 гривень, а рівень рентабельності вирощування цієї культури зростає на 5,0%. При використанні для посіву фракції насіння із Id = 0,031-0,038, що характеризуються найбільш оптимальною, характерною для сорту формою, чистий доход з одного гектара зросте на 480,0 гривень, і рівень рентабельності, як наслідок, - на 21,3%. Таким чином, існуюча на сьогодні система сортування насіння сої, заснована на поділі зернової маси на решетах з довгастими і круглими отворами (за шириною і товщиною насіння), є недосконалою і не дозволяє відбирати біологічно найбільш повноцінний посівний матеріал. Необхідно створити потокові лінії, принцип роботи яких повинен ґрунтуватися на доборі насіння із оптимальною формою. |