1. У дисертаційній роботі морфологічними дослідженнями встановлені особливості морфогенезу тканинних компонентів та імунних структур шлунка поросят з неоднаковою масою тіла при народженні й з’ясовані його зміни протягом новонародженого періоду. Запропонований спосіб визначення структурно-функціонального стану шлунка поросят. 2. У добових поросят з масою тіла, відповідною до породних показників, високі та часті складки утворюють рельєф слизової оболонки шлунка, яка містить поверхневий епітелій висотою 20,58±0,46 26,64±0,49 мкм, ямковий – 15,80±0,38 20,37±0,21 мкм, а також залозистий шар від 135,98±36,11 мкм до 228,54±15,62 мкм. Кількість парієтальних клітин (22,40±0,24 шт), товщина залозистого шару (228,54±15,62 мкм) максимальні у слизовій оболонці дна шлунка, а глибина шлункових ямок (116,74±16,44 мкм), товщина м'язової (901,25±85,31 мкм) і серозної оболонок (73,66±14,50 мкм) у його пілоричній частині. 3. Висота поверхневого і ямкового епітеліїв, структурні та морфометричні особливості залоз слизової оболонки, а також взаємовідносини оболонок і тканинних компонентів стінки різних частин шлунка, із значною індивідуальною варіабельністю, прямопропорційно корелюють з масою тіла добових поросят. 4. З віком поросят відбувається збільшення висоти епітелію і товщини залозистого шару слизової оболонки шлунка, а також кількості парієтальних клітин у складі кардіальних і донних залоз на тлі асинхронної динаміки корелятивних взаємозв’язків між тканинними компонентами. 5. Найбільш інтенсивні зміни морфометричних параметрів і структури тканинних компонентів слизової оболонки відбуваються у 10-добових поросят у ділянці дна і пілоричній частині шлунка при незначній зміні товщини м'язової і серозної оболонок. 6. За 20 діб життя поросят асинхронно підвищуються всі показники структурних компонентів стінки шлунка: у кардіальній частині максимально зростає висота поверхневого і ямкового епітеліїв (у 1,22-1,99 рази), у ділянці дна товщина залозистого шару (у 3,66 рази) та кількість парієтальних клітин (в 1,13-2,26 рази), а в пілоричній частині – товщина м’язової пластинки (у 1,79 рази) слизової оболонки. 7. Лімфоїдні структури оболонок шлунка утворені інтраепітеліальними лімфоцитами, дифузною лімфоїдною тканиною та лімфоїдними вузликами на різних стадіях формування, що містяться у добових поросят у підслизовій основі, тоді як у 20-добових – і в залозистому шарі його слизової оболонки. 8. Середня третина бічних стінок шлунка поросят є зоною лімфорозподілу: капілярні сітки утворюють лімфатичні судини, що прямують протилежно до більшої і до меншої кривини та впадають у шлункові, селезінкові та підшлунково-дванадцятипалі лімфатичні вузли. Параметри лімфангіонів внутрішньоорганних судин зростають із збільшенням маси тіла та віку тварин, зумовлюючи зменшення клапанного індексу. 9. У шлункових лімфатичних вузлах добових поросят серед дифузної лімфоїдної тканини кіркової зони містяться лімфоїдні вузлики на різних етапах формування, а з віком тварин їх площа зростає на тлі зменшення такої мозкової зони і сполучнотканинної строми. |