Анотація до роботи:

Костюк О.Г. Морфофункціональні особливості підшлункової залози та нирок при набряковій формі гострого панкреатиту (експериментальне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01. – нормальна анатомія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2005.

Дисертацію присвячено експериментальному дослідженню морфофункціональних змін підшлункової залози (ПЗ) і нирок при моделюванні набрякової форми рецидивного гострого панкреатиту (ГП) та при набряковій формі ГП в умовах єдиної нирки. Досліди проведені на 62 статевозрілих собаках. Встановлено, що наслідком рецидивів набрякової форми гострого панкреатиту є розширення міжчасточкових прошарків сполучною тканиною, після другого та третього рецидиву відбувається прогресування панкреосклерозу, що супроводжується явищами атрофії ацинусів і появою лімфоїдно-макрофогальних інфільтратів. Структурні зміни в ПЗ в умовах єдиної нирки при консервативній терапії набрякової форми ГП через три місяці характеризуються наявністю на цей термін непоширених вогнищ склерозу в стромі залози. Більш значне розростання сполучної тканини в стромі залози встановлено через 6 та 9 місяців від початку експерименту. Після нефректомії встановлено зростання показників гомоцистеїну в сироватці крові, яке достовірно посилювалось після нашарування набрякової форми ГП. Доведена кореляційна залежність гіпергомоцистеінемії зі зростанням показників креатиніну та молекул середньої маси сироватки крові. На основі застосування сорбенту Силлард-П в комплексній консервативній терапії набрякової форми гострого панкреатиту у тварин з однією ниркою досягнуто зменшення ендогенної інтоксикації, нормалізації показників молекул середньої маси, креатиніну, сечовини сироватки крові та зменшення розростання сполучної тканини в стромі підшлункової залози і тканинах нирки.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні особливостей перебігу й морфофункціональних змін у підшлунковій залозі і нирках тварин при набряковій формі рецидивного гострого панкреатиту, а також його розвитку в умовах єдиної нирки. Це завдання вирішене комплексом морфологічних, біохімічних та статистичних досліджень.

1. Через 3 місяці після третього запалення ПЗ при набряковій формі рецидивного гострого панкреатиту відбувається зменшення товщини ПЗ в 2,4-2,5 рази без змін параметрів нирок. В умовах єдиної нирки (після нефректомії) через 6 місяців спостерігається збільшення об’єму нирки в 1,4-1,8 рази при зменшенні товщини ПЗ на 24,1%.

2. Рецидиви набрякової форми ГП в експерименті морфологічно характеризуються розладами гемомікроциркуляції, процесами альтерації в паренхімі та інтрадуктальному епітелії, серозноексудативним з наявністю нейтрофілів запаленням, яке змінюється проліферацією клітин строми залози.

3. Внаслідок першого ініціювання набрякової форми ГП розширюються міжчасткові прошарки сполучною тканиною. Після другого й третього запалення відбувається прогресування панкреосклерозу, що супроводжується явищами атрофії ацинусів і появою лімфоїдно-макрофагальних інфільтратів.

4. Однократне запалення ПЗ без лікування спричиняє розвиток склеротичних змін в кірковій і мозковій речовині єдиної нирки, що не спостерігалося при триразовому запаленні ПЗ в умовах двох нирок.

5. Структура ПЗ і єдиної нирки у тварин при набряковій формі ГП через три місяці в умовах консервативної терапії характеризується наявністю на цей термін непоширених вогнищ склерозу в стромі залози. Встановлено, що через 6 та 9 місяців від початку експерименту, строма залози збільшується за рахунок розростання сполучної тканини.

6. Після третього запалення ПЗ при електронно-мікроскопічному дослідженні встановлена недостатня функція ацинарних клітин, яка проявляється розширенням ендоплазматичної сітки, конденсацією хроматину. В ПЗ виявлено зниження рівня активності сукцинатдегідрогенази та моноаміноксидази.

7. У тварин після нефректомії, не зважаючи на компенсаторну гіпертрофію контрлатеральної нирки, спостерігається довгострокове підвищення показників креатиніну, сечовини, молекул середньої маси в сироватці крові яке слід розцінювати як прояви латентної функціональної недостатності. Зростаючий характер показників гомоцистеїну спостерігається вже після нефректомії. Достовірне їх збільшення встановлено після нашарування набрякової форми ГП, що корелює з показниками креатиніну й молекул середньої маси.

8. Застосування сорбенту Силлард–П у комплексній консервативній терапії набрякової форми ГП у тварин з єдиною ниркою сприяє зменшенню ендогенної інтоксикації, нормалізації біохімічних показників крові та зменшенню розвитку сполучної тканини в стромі залози й кірковій та мозковій речовині нирки.

Публікації автора:

1. Костюк О.Г. Морфологічні зміни в підшлунковій залозі при триразовому її запалені // Вісник морфології. - 2003. - №2.- С. 227-228.

2. Костюк О.Г. Перебіг гострого панкреатиту при повторному запаленні підшлункової залози // Вісник проблем біології і медицини – 2003. - Вип.3 - С.110-112.

3. Костюк О.Г. Морфологічні зміни в нирках при експериментальному рецидивному гострому панкреатиті (набрякова форма) // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2004.- №1.- С. 17-19.

4. Півторак В.І., Костюк О.Г. Гіпергомоцистеїнемія при набряковій формі гострого панкреатиту після нефректомії // Український морфологічний альманах. - 2004. - Т.2, №1. - С.61-65. (Здобувач провів експериментальні дослідження, аналіз отриманих результатів, підготував матеріали до друку).

5. Костюк О.Г., Півторак В.І. Перебіг набрякової форми гострого панкреатиту в умовах єдиної нирки // Актуальні питання морфології : наукові праці ІІІ національного конгресу, анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. Киів, 21-23 жовтня 2002. За редакцією професора Ю.Б. Чайковського. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.- С. 163-164. (Здобувач провів експериментальні дослідження, узагальнив отримані результати, підготував матеріали до друку).

6. Костюк О.Г., Жученко С.П., Півторак В.І. Залежність функцій підшлункової залози від її геометричної будови // Матеріали V міжнародного конгресу з інтегративної антропології. - Вінниця. - 2004. - №2.- С.37-58. (Особистий внесок полягає у зборі матеріалу, його обробці та аналізі).

7. Костюк Г.Я., Жученко С.П., Кадощук Т.А., Жученко А.С., Костюк А.Г., Потолочний І.П., “Дренаж” Авторское свидетельство СССР №1673129, А 61М 25/00 №4415906/14, 4415907/14; Заявлено 25.04.88; опубл. 30.08.91, Бюл. №32.-С.17. (Здобувачем особисто зібрані та проаналізовані літературні джерела з даної проблеми, проведені експериментальні дослідження).