Анотація до роботи:

Удербаєва Г.Ж. Значення змін рівня деяких цитокінів у крові хворих на рак шийки матки, асоційований з вірусом папіломи людини.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – Онкологія. – Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України, Київ - 2007.

На підставі результатів комплексного обстеження 110 хворих на рак шийки матки (РШМ) (84 первинні хворі І-III стадії і 26 - з рецидивами раку) встановлена асоціація РШМ з високоонкогенними ВПЛ 16 і/або 18 типів у 65,5% первинних хворих і у 26,9% хворих з рецидивами РШМ. Частота хворих з ВПЛ зменшується з розповсюдженням пухлинного процесу. У хворих на РШМ частіше визначається ВПЛ 16 типу (54,5%), ніж ВПЛ 18 типу (20,0%) або їх асоціації (25,5%). Концентрація ІФН- і ФНП- у сироватці крові хворих на РШМ достовірно вища, ніж у контролі (25 здорових жінок). Встановлена значна варіація індивідуальних показників цих цитокінів. Більш висока концентрація ІФН- спостерігалась у хворих на РШМ з моноінфекцією ВПЛ 16 або 18 типу. У хворих на інвазивний РШМ порівняно з хворими на преінвазивний рак концентрація ФНП- достовірно збільшена, вона залежить від гістологічної будови РШМ і не залежить від наявності у хворих ВПЛ інфекції 16 і/або 18 типів. Встановлено позитивний слабкий і помірний кореляційний зв’язок між концентрацією цитокінів у сироватці крові і індексами спонтанного і індукованого апоптозу у пухлинних клітинах після променевої і хіміопроменевої терапії хворих на РШМ. За допомогою математичного аналізу клінічних показників (стадія РШМ, концентрації у сироватці крові ІФН- і ФНП-, індексів спонтанного і індукованого апоптозу, ВПЛ інфекції) і тривалості ремісії у хворих на РШМ встановлені кореляційні зв’язки між зазначеними показниками різної сили і спрямованості. На підставі оцінки коефіцієнтів кореляції виділені найбільш вагомі критерії для індивідуальної оцінки тривалості ремісії у залежності від гістологічної будови РШМ і виду проведеного лікування.

У дисертації встановлено клінічне значення зміни концентрації цитокінів ІФН- і ФНП- у сироватці крові хворих на РШМ, асоційований з ВПЛ 16 і 18 типів.

1. Встановлена асоціація РШМ з високоонкогенними ВПЛ 16 і/або 18 типів у 65,5% первинних хворих і у 26,9% хворих з рецидивами РШМ. Частота хворих з ВПЛ зменшується з розповсюдженням пухлинного процесу з 71,4% (преінвазивний рак) до 47,1% (РШМ стадії Т₃N₀M₀)_. Серед хворих з позитивною ПЛР частіше діагностується ВПЛ 16 типу (54,5%), ніж ВПЛ 18 типу (20,0%) або їх асоціації (25,5%). Незалежно від стадії моноінфекція ВПЛ 16 типу більш характерна для плоскоклітинного, ВПЛ 18 типу - для залозистого РШМ.

2. Концентрація ІФН- у сироватці крові хворих на РШМ достовірно вища, ніж у здорових жінок і становить відповідно 10,9±1,0 і 8,2±0,6 пкг/мл (p<0,05). Не виявлено достовірних змін концентрації ІФН- в залежності від розповсюдженності пухлинного процесу, що обумовлено значною варіабельністю індивідуальних показників. Більш високі концентраціі ІФН- спостерігаються у хворих на РШМ з моноінфекцією ВПЛ 16 або 18 типу.

3. Концентрація ФНП- у сироватці крові первинних хворих на РШМ достовірно вища, ніж у здорових жінок і становить відповідно 19,2±1,4 і 12,6±1,1 пкг/мл (p<0,05). У хворих на інвазивний РШМ концентрація ФНП- достовірно збільшена, ніж у хворих на преінвазивний рак і не залежить від гістологічної будови РШМ, наявності чи відсутності ВПЛ 16 і/або 18 типів.

4. Після лікування хворих на РШМ встановлено гетерогенні зміни концентрації досліджених цитокінів у сироватці крові: збільшення концентрації ІФН- після променевої терапії і зменшення ії після хіміопроменевої терапії лише у хворих РШМ Т₃N₀M₀ стадії. Виявлено зменшення концентрації ФНП- після ПТ або ХПТ порівняно з даними до лікування, яке не залежить від типу ВПЛ і виду лікування.

5. У хворих з рецидивами РШМ концентрації ІФН- і ФНП- у сироватці крові збільшені порівняно з даними контролю, але не перевищують такі у хворих на інвазивний РШМ до лікування. Після лікування хворих (променева терапія у сумарній дозі 20 Гр або хіміопроменева терапія) концентрація ІФН- достовірно не змінюється. Концентрація ФНП- достовірно збільшується порівняно з даними до лікування після променевої терапії, особливо у випадках рецидиву плоскоклітинного РШМ.

6. Визначено, що у клітинах РШМ до лікування хворих індекс спонтанного апоптозу достовірно вищий порівняно з таким у жінок без патології шийки матки. Він залежить від стадії РШМ, збільшуючись з розповсюдженням пухлинного процесу. Встановлено позитивні слабкі і помірні кореляційні зв’язки між концентрацією цитокінів у сироватці крові і індексами спонтанного і індукованого апоптозу у пухлинних клітинах після променевої і хіміопроменевої терапії хворих на РШМ.

7. За допомогою математичного аналізу клінічних показників (стадія РШМ, концентрація у сироватці крові ІФН- і ФНП-, індекси спонтанного і індукованого апоптозу, наявність чи відсутність ВПЛ 16 і/або 18 типів) і тривалості ремісії у хворих на РШМ визначені кореляційні зв’язки різної сили і спрямованості між зазначеними показниками. На підставі оцінки коефіцієнтів кореляції виділені найбільш вагомі фактори, які пов’язані з тривалістю ремісії.

8. Результати проведеного дослідження обґрунтовують необхідність більш поглибленого обстеження хворих на РШМ, асоційований з ВПЛ 16 і/або 18 типів, до лікування і після променевої або хіміопроменевої терапії. Одержані дані про кореляційні зв’язки між дослідженими клінічними показниками можуть бути використані для розробки тактики лікування хвор

их на РШМ.

Публікації автора:

1. Удербаева Г.Ж. Содержание фактора некроза опухоли- в крови больных раком шейки матки в зависимости от распространенности опухолевого процесса и эффективности лечения // Ліки України.–2005.-№6(95).–С.110-112.

2. Карташов С.М., Удербаева Г.Ж. Влияние гистологической структуры новообразования и вида терапевтического воздействия на содержание фактора некроза опухолей-a в крови больных раком шейки матки // Ліки України.–2004.–№9(86).-С.137-139. (Автор виконала інформаційний пошук та огляд літератури, провела порівняльний аналіз результатів, оформила статтю).

3. Карташов С.М., Удербаева Г., Белодед О.О., Шалькова М.Ю. Исследование содержания интерферона-a и наличия вируса папилломы человека 16 и 18 типа у больных раком шейки матки // Харківська хірургічна школа.–2004.-№3(12).-С.23-26. (Автор здійснювала підбір хворих, одержувала біологічний матеріал для дослідження, зіставляла концентрацію ІФН- з клінічними показниками і ВПЛ-інфекцією, оформила статтю).

4. Карташов С.М., Удербаєва Г., Белодед О.О., Шалькова М.Ю. Дослідження апоптозу в хворих на рак шийки матки в залежності від поширеності процесу й виду лікування // Український радіологічний журнал.- 2004.–Т.12, №3.- С.282-284. (Автор провела інформаційний пошук, клінічне обстеження хворих, підрахунок апоптозних клітин у цитологічному матеріалі і статистичну обробку отриманих результатів, підготувала статтю).

5. Карташов С.М., Удербаєва Г., Белодед О.О. Оцінка ефективності лікування хворих на рак шийки матки залежно від показника апоптозу //Український радіологічний журнал.-2005.–Т.13,№1.-С.62-65. (Автор провела аналіз і статистичну обробку результатів, підготувала статтю).

6. Карташов С.М., Удербаева Г.Ж., Белодед О.А. Апоптотический индекс в оценке эффективности лечения больных раком шейки матки //Онкология.–2005.–Т.7,№3.–С.209-212. (Автор виконала забір пухлинного матеріалу, провела цитологічне дослідження і статистичну обробку отриманих результатів, підготувала статтю).

7. Карташов С.М, Удербаєва Г.Ж., Білодід О.А. Спосіб прогнозування ефективності лікування хворих з інвазивними формами плоскоклітинного раку шийки матки // Патент №5758. Україна, МПК 7 А61В10/00.–Заявл.13.08.2004; Опубл. 15.03.2005; Бюлетень №3. (Автор виконала підбір хворих, підрахувала індекс апоптозу у цитологічних мазках, провела статистичну обробку отриманих результатів).

8. Карташов С.М., Удербаева Г.Ж. Оценка результатов лечения больных раком шейки матки в зависимости от показателя апоптоза // Материалы всеукраинской научно-практической конференции с международным участием “Лекарства-человеку”, Харьков, 2004.–С.57-58.

9. Карташов С.М., Удербаева Г.Ж. Содержание фактора некроза опухоли в крови больных раком шейки матки //Материалы всеукраинской научно-практической конференции “Проблемы диагностики, профилактики и лечения экзогенных и эндогенных интоксикаций”, Черновцы, 2004.–С.42-43.

10. Удербаєва Г.Ж. Вивчення звязку між стадією раку шийки матки і вмістом фактора некрозу пухлини у крові хворих // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених «Досягнення молодих вченних – майбутнє медицини», присвяченої 350-річчю міста Харкова., Харків, 2004.–С.86.

11. Удербаєва Г.Ж., Білодід О.А., Карташов С.М., Шалькова М.Ю. Вивчення апоптозу у хворих на рак шийки матки в залежності від стадії захворювання і терапевтичного впливу // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених «Досягнення молодих вченних – майбутнє медицини», присвяченої 350-річчю міста Харкова, Харків, 2004.–С.85.

12. Карташов С.М; Удербаєва Г.Ж. Показатель апоптоза в опухоли как критерий прогноза рака шейки матки // Матеріали ХI-го з'їзду онкологів Украіни. АР Крим., Судак, 2006. - С.183-184.