Анотація до роботи:

Мельник В.В. Морфофункціональна характеристика лімфатичних вузлів і селезінки гусей та качок. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин. – Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню морфофункціональної характеристики селезінки і лімфатичних вузлів свійських гусей та качок у віці настання статевої зрілості.

Встановлено, що селезінка має плоску трикутну форму. На ній чітко виражені основа, верхівка, дорсальна і вентральна поверхні, краніальний та каудальний краї. Абсолютна і відносна маси селезінки та її лінійні проміри залежать від маси тіла та його розмірів.

Сполучнотканинна строма селезінки представлена капсулою і трабекулами. Між ними розташована пульпа. До складу білої пульпи, крім лімфоїдних вузликів, входять періартеріальні та періеліпсоїдні лімфоїдні піхви. Клітинний склад білої пульпи представлений ретикулоцитами, лімфобластами (імунобластами), лімфоцитами, плазмоцитами і макрофагами, а червоної – ще й еритроцитами, гранулоцитами і мієлоцитами. Наявність останніх і молодих форм гранулоцитів (паличкоядерних) вказує на можливість утворення цих клітин у селезінці.

У гусей і качок постійно реєструються тільки парні грудо-шийні лімфатичні вузли. Поперекових лімфовузлів у них ми не виявили. Лімфовузли гусей і качок утворені сполучнотканинною стромою, паренхімою і синусом. Сполучнотканинна строма представлена капсулою і трабекулами. Кіркова речовина представлена дифузною лімфоїдною тканиною і вторинними лімфоїдними вузликами, а мозкова – тільки дифузною лімфоїдною тканиною. У лімфовузлах є тільки центральний синус.

Клітинний склад паренхіми грудо-шийних лімфатичних вузлів представлений ретикулоцитами, лімфоцитами, лімфобластами (імунобластами), макрофагами, моноцитами, плазмоцитами, тучними і міоїдними клітинами.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в з’ясуванні особливостей будови селезінки та грудо-шийних лімфатичних вузлів свійських гусей і качок у віці настання статевої зрілості. Встановлено, що в них відсутні поперекові лімфатичні вузли. Під час аналізу клітинного складу паренхіми селезінки і лімфовузлів свійських гусей і качок доведено, що вони виконують функції, які властиві периферичним органам імуногенезу, а в селезінці ще й відбувається утворення гранулоцитів.

2. Селезінка гусей і качок має трикутну плоску форму. На ній чітко виражені розширена основа, звужена верхівка, дорсальна і вентральна плоскі поверхні, краніальний та каудальний краї. Основа селезінки прилягає до передньої ділянки дорсальної стінки м’язової частини шлунка, а верхівка, яка дещо зміщена вліво до вісцеральної поверхні залозистої частини шлунка. Вентральна поверхня селезінки спрямована до перешийку, який з’єднує частини шлунка, і, частково, до їх дорсальних стінок, а дорсальна поверхня прилягає до порожньої кишки і яєчника. Краніальний край спрямований в передній відділ грудо-черевної порожнини, а каудальний – у задній.

3. Абсолютна і відносна маси та розміри селезінки свійських гусей і качок прямо залежать від маси і розмірів їх тіла. У гусей абсолютна маса цього органа становить 1,73±0,19 г, а у качок – 0,88±0,07 г. Відносна маса селезінки у гусей (0,06±0,006 %) дещо більша ніж у качок (0,05±0,004 %). Більшими у гусей є і розміри селезінки.

4. Сполучнотканинний остов селезінки свійських гусей і качок представлений капсулою і нечисленними трабекулами. Він утворений щільною волокнистою сполучною тканиною і містить пучки міоцитів.

5. Біла пульпа селезінки свійських гусей і качок представлена лімфоїдними вузликами, періартеріальними і періеліпсоїдними лімфоїдними піхвами. Останні виявляються не у всіх досліджуваних птахів.

6. У білій пульпі селезінки свійських гусей і качок виявляються ретикулоцити, лімфоцити, імунобласти, плазмоцити, макрофаги, які необхідні для розвитку імунної реакції, а у червоній – ще й еритроцити, нейтрофіли і еозинофіли та їх попередники: мієлоцити, юні і паличкоядерні. Наявність у червоній пульпі попередників гранулоцитопоезу вказує на можливість цього процесу в селезінці. У складових білої пульпи, за винятком періеліпсоїдних лімфоїдних піхв, міститься найбільше лімфоцитів, а в червоній – еритроцитів.

7. У статевозрілих свійських гусей і качок постійно виявляються парні грудо-шийні лімфатичні вузли, а поперекові – відсутні. Грудо-шийні лімфатичні вузли мають переважно веретеноподібну форму, рідше конічну. Їх абсолютна і відносна маси та розміри теж залежать від маси і розмірів тіла птахів. У гусей абсолютна маса лівого грудо-шийного лімфатичного вузла становить 0,28±0,06 г, правого – 0,28±0,06 г, а у качок відповідно – 0,17±0,05 і 0,14±0,03 г. Відносна маса правого грудо-шийного лімфатичного вузла у гусей дорівнює 0,009±0,001 %, лівого – 0,008±0,001 %, а у качок відповідно – 0,007±0,0015 і 0,009±0,0027 %.

8. Грудо-шийні лімфатичні вузли свійських гусей і качок утворені сполучнотканинною стромою, паренхімою та центральним синусом. Кіркова речовина паренхіми знаходиться на периферії, а мозкова – оточує синус. Перша утворена лімфоїдними вузликами і дифузною лімфоїдною тканиною, а друга тільки дифузною лімфоїдною тканиною.

9. У складі паренхіми грудо-шийних лімфатичних вузлів крім клітин, які зумовлюють їх функцію периферичного органа імуногенезу (ретикулоцити, імунобласти, лімфоцити, плазмоцити, моноцити та макрофаги) є тучні та міоїдні клітини. Серед них найбільше лімфоцитів: у гусей – 79,51±2,73 %, у качок – 77,68±2,84 %.

10. Архітектоніка ретикулярних волокон паренхіми селезінки і грудо-шийних лімфатичних вузлів неоднакова в окремих її складових. У червоній пульпі і лімфоїдних піхвах селезінки та дифузній лімфоїдній тканині лімфовузлів вони утворюють дрібнокоміркові сітки, на периферії лімфоїдних вузликів сітки ретикулярних волокон крупнокоміркові, а в їх центрі волокна розміщені поодиноко.

Публікації автора:

1. Мельник В.В. До морфології селезінки качок // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: 2005. – Вип.89. – С. 107109.

2. Мельник В.В. Морфометричні показники селезінки гусей та качок // Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин. Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – Дніпропетровськ, 2005. – №2. – С. 2829.

3. Хомич В.Т., Мельник В.В. Характеристика клітинного складу паренхіми селезінки та грудо-шийних лімфатичних вузлів качок // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького – Львів, 2006. Т. 8, №3. (30) – Ч.2. – С. 161164 (здобувач відібрав матеріал, провів дослідження клітинного складу, статистичну обробку даних, підготував статтю до друку).

4. Мельник В.В. Клітинний склад паренхіми селезінки та грудо-шийних лімфатичних вузлів гусей // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2007. – Вип. 108. С. 252254.

5. Мельник В.В. Клітини білої та червоної пульпи селезінки качок // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Ветеринарні науки. Луганськ, Вид-во ЛНАУ, 2007. №78/101. – С. 418421.

6. Мельник В.В. До морфології селезінки качок // Тези доповідей конференції проф.-викл. cкладу і аспір. ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК. Київ, 34 березня 2005 р. – Київ, НАУ, 2005. – С. 50.

7. Мельник В.В. Топографія і морфометричні показники шийно-грудних лімфатичних вузлів свійських гусей та качок // Молодь та поступ біології: Збірник тез Другої Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів. Львів, 2124 березня 2006 р. – Львів. – 2006. – С. 432433.

8. Мельник В.В. Морфометричні показники селезінки гусей // Тези доповідей конференції проф.-викл. складу, наук. співробітників і аспір. ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва. Київ, 56 квітня 2006 р. – Київ, НАУ, 2006. – С. 7071.

9. Мельник В.В. Клітини білої пульпи селезінки качок // Тези доповідей конференції проф.-викл. складу, наук. співробітників і аспір. ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва. Київ, 1617 березня 2007 р. – Київ, НАУ, 2007. – С. 9091.