Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Лісові культури та фітомеліорація


Кирилюк Вікторія Іванівна. Морфобіологічні та екологічні особливості видів роду Lonicera L. та перспективи їх використання в озелененні м. Києва : Дис... канд. наук: 06.03.01 - 2008.



Анотація до роботи:

Кирилюк В.І. Морфобіологічні та екологічні особливості видів роду Lonicera L. та перспективи їх використання в озелененні м. Києва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. – Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, м. Київ, 2008.

У дисертації наведено результати вивчення видів роду Lonicera L. в умовах м. Києва. Проаналізовано ритм їх розвитку, особливості цвітіння та плодоношення.

Встановлено строки початку та тривалості фенофаз інтродукованих та аборигенних видів, які визначаються температурним режимом. З’ясовано, що в умовах м. Києва початок вегетації жимолостей припадає на період, який характеризується температурами нижчими за +50С.

Проведено дослідження водного режиму та зимостійкості. Проаналізовано ступінь акліматизації за шкалою Кохна М.А. (1994) та перспективність жимолостей.

В роботі було приділено увагу питанням насінного та вегетативного розмноження жимолостей. Встановлено, що період спокою насіння дуже короткий, тому його висів не потребує передпосівної стратифікацї і є доцільним відразу після вилучення насіння з плодів.

Вивчення процесу розмноження жимолостей здерев’янілими та зеленими живцями дало змогу виявити перевагу останнього методу, оскільки здерев’янілі живці мають незначний відсоток вкорінення, навіть при обробці стимуляторами росту.

Ознайомившись з основними методичними підходами щодо оцінки декоративності, ми вважаємо за доцільне при встановленні декоративної цінності деревних видів відрізняти та, за можливості, враховувати чотири її типи: загальновидову, індивідуальну, формову та сезонну.

Визначено господарську цінність, а також розроблено композиційні групи для застосування в озелененні м. Києва.

Представники роду Жимолость є одними з найбільш декоративних рослин родини Жимолостевих. Всебічне вивчення біологічних і екологічних особливостей жимолостей звичайної, татарської, їстівної та каприфоль, а також аналіз досвіду їх культивування у районі дослідження показали, що інтродуковані рослини порівняно з аборигенними видами вкладаються у ритм вегетації у нових для них умовах зростання, а кліматичні умови сприяють культивуванню цих видів у м. Києві. Крім того, у ході досліджень нами була визначена висока господарська цінність досліджуваних видів.

1. Встановлено терміни початку і тривалості фенофаз інтродукованих та аборигенних видів, зумовлені температурним режимом. Початок вегетації визначається сумою позитивних температур, цвітіння та плодоношення – сумою ефективних температур. Нами встановлено, що в умовах м. Києва початок вегетації жимолостей розпочинається тоді, коли середньодобова температура не переходить через відмітку +50С, а середня тривалість вегетації досліджуваних видів коливається в межах 199 днів. Початок росту пагонів у досліджуваних видів спостерігається у другій декаді квітня. Цьому відповідає середня температура повітря 7,110,10С.

2. Тривалість цвітіння різних видів жимолості варіює в межах від 9 до 36 днів, що дає змогу створювати декоративні насадження з різним періодом цвітіння. Найменший період цвітіння виявлено у жимолості татарської – 9 днів.

3. Період формування плодів у досліджуваних видів коливається в межах 30–132 днів. Встановлено, що раніше за інші достигають плоди жимолості їстівної (третя декада червня – перша декада липня), що безперечно пов’язано із строком цвітіння виду та географічним походженням.

4. Інтродуковані жимолості роду Lonicera L. порівняно з аборигенними відзначаються високими показниками насінної продуктивності. Так, схожість насіння Lonicera edulis Turcz. Ex Freyn. становить 51–97%, а для Lonicera caprifolium L. 68–87%. За результатами вивчення онтогенезу та морфогенезу досліджуваних видів встановлено, що генеративний період настає у 34-річному віці.

5. Найбільш оптимальним строком посіву для досліджуваних видів жимолості виявлено літній (жимолость їстівна) та осінній відразу після збирання насіння. При цьому найвища енергія проростання насіння відзначається у жимолості татарської – 87 %, а лабораторна схожість у жимолості їстівної – 97%. Максимальний термін зберігання насіння жимолостей складає три роки, після чого воно різко втрачає свою схожість. Ефективним методом вегетативного розмноження є зелене живцювання (кількість вкорінених живців становить 90,4%). При цьому оптимальним строком є друга декада квітня, оскільки ще не почались процеси здерев’яніння пагонів.

6. В ході вивчення зимостійкості досліджуваних видів жимолості встановлено, що найкраще пристосовуються до негативних кліматичних умов жимолості їстівна, звичайна і татарська. Вони витримують зниження температури до – 250С, при чому частка пошкоджених тканин становить до 25%. Найуразливішими виявились деревина та серцевина. Найгірше пристосовується до низьких температур жимолость каприфоль, що проявляється в обмерзанні однорічних пагонів. Однак, це не стає причиною втрати декоративності, оскільки вид має сильний приріст.

7. Аналіз водного режиму досліджуваних видів показав, що у жимолості їстівної до кінця вегетативного періоду більш різко порівняно з іншими видами знижується загальний вміст води у листі, спостерігається максимальний дефіцит води та найгірше відновлення тургору після в’янення.

8. Опад досліджуваних видів жимолості багатий на основні поживні елементи (азот – 1,612,25%, фосфор – 0,500,75%, калій – 0,470,60%) і при цьому він швидко мінералізується. У зв’язку з цим жимолості, як грунтополіпшуючі породи є бажаним компонентом у штучних насадженнях м. Києва.

9. У дендропарках м. Києва інтродуковані Lonicera edulis Turcz. ex Freyn. та Lonicera caprifolium L. без ознак пониження біологічної стійкості інтенсивно ростуть, щорічно цвітуть і плодоносять протягом 70 і більше років, що підтверджує успішність їх інтродукції та високу ступінь акліматизації.

10. Жимолості вже через 12 роки після посадки на постійне місце здатні прикрасити садово-парковий ландшафт і покращити його виразність. Найбільшої декоративності жимолості досягають у період цвітіння та плодоношення. При озелененні міста жимолості бажано включати у насадження як обов’язковий елемент. Lonicera edulis Turcz. ex Freyn. завдяки високим смаковим якостям плодів рекомендується використовувати у плодово-ягідних насадженнях.

11. У результаті вивчення життєздатності та перспективності досліджуваних видів жимолості встановлено, що цілком перспективними в умовах м. Києва виявились жимолость їстівна, татарська та звичайна (бал перспективності І), а жимолость каприфоль належить до групи перспективних видів (бал перспективності ІІ), що дозволяє широко використовувати дані види в озелененні міста.

Публікації автора:

1. Мельник (Кирилюк) В.І. Види роду Lonicera L. в озелененні міста Києва: сучасний стан та перспективи використання // Наук. вісн. НАУ: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2003. Вип. 61. – С. 8792.

2. Мельник (Кирилюк) В.І. Доцільність розмноження жимолостей зимовим живцюванням з використанням стимуляторів росту // Наук. вісн. НАУ: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2004. – Вип. 70. – С. 97102.

3. Мельник (Кирилюк) В.І. Особливості плодоношення видів роду Lonicera L. // Наук. вісн. НАУ: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2006. Вип. 100. – С. 246250.

4. Мельник (Кирилюк) В.І. Вивчення посухостійкості видів роду Lonicera L. в умовах міста Києва // Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття: Матеріали конференції молодих учених-ботаніків. Умань, 69 верес. 2005 р. – К., 2005. – С. 160161.