Анотація до роботи:

Буйдін Ю.В. Морфобіологічні особливості інтродукованих сортів астильби (Astilbe Buch. Ham. ex D. Don) в умовах Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. - Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено вивченню морфобіологічних особливостей інтродукованих сортів астильби (Astilbe Buch. Ham. ex D. Don) в умовах Лісостепу України. Вивчено сучасний світовий сортимент астильби. Встановлено найпоширеніші сорти та основні осередки їх інтродукції у світі. Досліджено початкові етапи онтоморфогенезу, сезонний цикл розвитку та морфогенез монокарпічного пагону астильби в умовах Лісостепу України. Установлено залежність схожості насіння астильби від умов його зберігання. Розроблено рекомендації з комплексної сортооцінки посухостійкості, тривалості збереження декоративності суцвіть астильби у зрізі, зі зберігання насіння та вирощування сіянців в перший рік вегетації. Вперше розроблено шкалу оцінки декоративності суцвіть у зрізі та шкалу візуальної оцінки посухостійкості сортів. Проведено інтродукційне сортовивчення 44 сортів астильби.

Представлено результати комплексних досліджень біоекологічних особливостей та декоративних властивостей астильби (Astilbe Buch. – Ham. ex D. Don) в Лісостепу України. Науково обґрунтовано основні показники адаптаційної здатності та перспективи використання сортів астильби у зеленому будівництві і селекції. Зроблено історико-інтродукційно-біологічний аналіз астильби в культурі в Європі та в Україні.

1. Вперше в Україні зібрано унікальний генофонд роду Astilbe з 5 інтродукованих видів та 60 сортів. Комплексне дослідження 44 сортів астильби дозволило обґрунтувати доцільність і успішність їх інтродукції в умовах Лісостепу України та рекомендувати 12 сортів для зеленого будівництва, та 32 - для селекції за окремими декоративними і господарсько-цінними ознаками.

2. Cхожість насіння астильби залишається стабільно високою протягом двох-трьох років лише при зберіганні в холодильній камері (+7-10С). Оптимальними умовами для пророщування насіння астильби є температура +18–20С та освітлення. В прегенеративному періоді виділено чотири вікові стани: проростки, ювенільні, іматурні та віргинільні особини. Генеративна фаза починається в основному на другому році вегетації. Дослідження онтоморфогенезу дозволило розробити практичні рекомендації з насіннєвого розмноження астильби.

3. Встановлено ярусну різноякісність латеральних бруньок в материнській бруньці відновлення в кінці вегетації. Зачаткові латеральні бруньки в бруньці відновлення повністю формуються в кінці наступного вегетаційного періоду. Визначено терміни закладання вегетативних і репродуктивних органів зачаткового пагону в бруньках відновлення.

4. Виявлено шість основних форм чашолистиків та дев’ять форм пелюсток, які є сортоспецифічними ознаками.

5. Найвища продуктивність цвітіння у більшості сортів спостерігається на четвертий рік культивування, показники її корелюють з грунтово-кліматичними умовами. Виявлено сортоспецифічність астильби за репродуктивною здатністю, встановлено її взаємозв’язок з продуктивністю цвітіння.

6. Зроблено класифікацію сортів за біологічними і декоративними ознаками. За початком цвітіння сорти розподілено на 5 груп; за забарвленням суцвіття - на 7; за формою суцвіття - на 4; за висотою рослин - на 5 та за забарвленням листків на початку вегетації - на 4. Отримані результати можуть бути використані для визначення напрямків застосування сортів астильби в зеленому будівництві і як носії донорських ознак в селекції.

7. Розроблено шкалу оцінки сортів за тривалістю зберігання декоративності суцвіть у зрізі з урахуванням сортоспецифічності за цією ознакою.

8. Запропоновано комплексний метод оцінки посухостійкості сортів і виділено 12 культиварів з високим рівнем посухостійкості, нормальний ріст і розвиток яких спостерігається на відкритих місцях під дією прямого сонячного освітлення. Розроблено шкалу візуальної оцінки посухостійкості сортів.

9. Встановлено широкий спектр успадкування основних декоративних і господарських ознак у сіянців від спонтанного перезапилення і відсутність домінування ознак материнського сорту. Виявлено домінування світлих відтінків забарвлення суцвіть, тому пріоритетним в селекції астильби є створення вітчизняних сортів з інтенсивним забарвленням.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З НАСІННЄВОГО РОЗМНОЖЕННЯ АСТИЛЬБИ

Оптимальним терміном висіву насіння є початок – середина лютого. Найкраще насіння відразу висівати у посівні ящики. Ґрунт для розсади найліпше попередньо стерилізувати аби уникнути зараження молодих рослин чорною ніжкою.

Пікірування сіянців слід проводити у фазі четвертого-п’ятого листка (кінець квітня - початок травня) у завчасно підготовлені посівні ящики. Відстань між рослинами повинна бути не менше 5–7 см.

Слід також відзначити, що сіянці на початкових етапах онтогенезу (особливо в ювенільній фазі) мають поверхневу кореневу систему, тому навіть короткочасне пересихання поверхні ґрунту може призвести до їх загибелі. Це обов’язково слід враховувати під час догляду за молодими рослинами.

У відкритий ґрунт сіянці висаджують в кінці липня - на початку серпня (у фазі другого-третього справжнього листка). До кінця вегетації рослини гарно укоріняються і формують розетку з чотирьох-шести справжніх листків. Додаткового прикриття на зиму молоді сіянці не потребують. Посадки бажано замульчувати торфом, щоб стримати розвиток бур’янів навесні.

Публікації автора:

1. Буйдін Ю.В. Систематичні й екологічні особливості роду Astilbe Buch. - Ham. ex D. Don та перспективи вирощування в Україні // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Випуск 3 (17). – Серія “Екологія. Біологічні науки”. – Полтава, 2001. – С. 36-42.

2. Буйдін Ю.В. Особливості росту і розвитку сортів астильби, інтродукованих в умовах Лісостепу України // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Випуск 3 (24). – Серія “Екологія. Біологічні науки”. – Полтава, 2002. – С. 64-68.

3. Буйдін Ю.В. Походження сортів та сучасний світовий сортимент астильби (Astilbe Buch. - Ham. ex D. Don) // Вісник Львівського університету. - Серія біологічна. - 2004. - Вип. 36. – С. 38-42.

4. Буйдін Ю.В. Посухостійкість інтродукованих сортів астильби (Astilbe Buch. Ham. ex D. Don) // Інтродукція та акліматизація рослин. - №2. - 2004. – C. 60–67.

5. Буйдін Ю.В. Особливості проростання насіння інтродукованих сортів астильби // Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції молодих дослідників. – Київ: Фітосоціоцентр, 2002. - С. 132-134.

6. Буйдин Ю.В. Астильба – перспективная культура для зеленого строительства // Роль ботанических садов в сохранении биоразнообразия: Материалы международной конференции «Сохранение и воспроизводство растительного компонента биоразнообразия». – Ростов н/Д: Изд-во Рост. ун-та. - 2002. - С. 177-179.

7. Buidin Y.V. The perspectives of putting into practice of species and cultivars of Astilbe (Astilbe Buch. – Ham. ex D.Don) For Rural Settlement’s Gardening // Anthropization and Environment of Rural Settlements. Flora and Vegetation (Abstract V International conference). - Kyiv: Phytosociocentre, 2002. - P. 18-19.

8. Буйдін Ю.В. Систематичні особливості представників роду Астильба (Astilbe Buch. – Ham. ex D.Don) інтродукованих в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України // Актуальні проблеми флористики, систематики, екології та збереження фіторізноманіття. Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України (Львів, Івано-Франково, 6-10 серпня 2002 р.) – Львів, 2002. – С. 62-63.

9. Буйдін Ю.В. Перспективи інтродукції видів і сортів роду Astilbe Buch. – Ham. ex D. Don в Україну // Матеріали XI з’їзду Українського ботанічного товариства. – Харків, 2001. – С. 50-51.

10. Буйдін Ю.В. Вплив посухи на інтродуковані сорти астильби (Astilbe Buch. – Ham. Ex D. Don) // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: Матеріали ІІІ Міжнародної конференції молодих дослідників. – Київ: Фітосоціоцентр, 2003. – С. 137-139.

11. Buidin I. Analysis world assortment of Astilbe Buch. – Ham. ex D.Don for definition of priority cultivars at propagation in vitro // Plant tissue culture: from theory to practice (Abstract International Conference of Baltic States, May 27–28, 2004, Salaspils, Latvia. - P. 36.