Анотація до роботи:

Кулинич Г.Б. Морфо-функціональні зміни печінки під впливом пестициду 2,4-Д амінної солі (дихлорфеноксиоцтової кислоти) та їх корекція глутаргіном. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 – гістологія, цитологія, ембріологія. Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, 2009.

У дисертації на 121 щурах вивчено вплив пестициду 2,4-Д на печінку і можливості його корекції глутаргіном. Методи дослідження: комп’ютерний морфометричний, гістохімічний, ультрамікроскопічний, біохімічний (основні параметри крові, стан процесів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи).

Встановлено, що в печінці під дією пестициду 2,4-Д на тлі оксидативного стресу виникають реактивні, альтеративні і компенсаторно-пристосувальні процеси (14 діб). Після припинення введення пестициду 2,4-Д (21-30 діб) у гепатоцитах спостерігалися відновлювальні процеси: гіпертрофія ядер, поява двоядерних клітин. Від 30-ї доби визначалися прояви зриву адаптаційних процесів.

Одночасне введення глутаргіну і пестициду 2,4-Д внутрішньошлунково мало позитивний вплив на морфо-функціональний стан печінки, але не досягало завершеності. Визначено позитивні ефекти глутаргіну та недоліки за його внутрішньошлункового і внутрішньоочеревинного введення.

Ключові слова:морфологія, печінка, пестицид 2,4-Д, глутаргін.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання – встановлення закономірностей морфогенезу печінки під дією П 2,4-Д та змін печінки при їх корекції глутаргіном за різних умов його введення на основі мікроскопічного, морфометричного, гістохімічного, електронномікроскопічного та біохімічного дослідження.

1. Під впливом П 2,4-Д у печінці розвивався токсичний гепатит: виявлено порушення цитоархітектоніки печінкових пластинок і їх лімфо-плазмоцитарну інфільтрацію, набряк, деформацію гепатоцитів та їх ядер, як під час введення П 2,4-Д (14 діб), так й у відновному періоді. Від 21-ї до 30-ї доби набряк зменшувався і поступово проявлялись ознаки адаптаційних і компенсаторних процесів, підтверджені морфометрично. На 60-у добу досліду в печінці визначалися залишкові ознаки - дрібновакуольна дистрофія, слаба інфільтрація лімфоцитами і плазмоцитами, недосягнення гепатоцитами нормальних клітинних параметрів. До 14-ї доби досліду в гепатоцитах наростала дисфункція окисно-відновних (зменшення активності СДГ) і катаболічних (збільшення активності КФ) процесів, із 21-ї доби активність ферментів мала тенденцію до стабілізації, але на кінець досліду не досягла показників норми.

2. Електронномікроскопічно під впливом П 2,4-Д у цитоплазмі встановлено токсичне набухання ядер, виразні порушення структури плазмолеми гепатоцитів та ендотеліоцитів, пошкодження органел мембранного типу, зменшення кількості вільних і прикріплених до сплощених цистерн гранулярної ендоплазматичної сітки рибосом, і як наслідок, дистрофічно-деструктивні процеси в гепатоцитах. Зростала кількість лізосом і пероксисом, ліпідних вакуолей, автофагосом, у мітохондріях виявлявся різний ступінь пошкодження мембран. У відновний період (21-30 доби) в ядрах і ядерцях гепатоцитів визначались ознаки регенераторних процесів. У стінці синусоїдних гемокапілярів виявлено потоншення ендотеліального вистелення, обмежена кількість органел у них, в окремих ділянках руйнування стінки з виходом еритроцитів у простір Діссе.

3. Морфогенез токсичного гепатиту за дії П 2,4-Д супроводжувався дисбалансом процесів ПОЛ і АОС - збільшенням у крові вмісту первинних (дієнових кон’югатів) і вторинних (малонового альдегіду) продуктів вільнорадикального окислення та зменшенням активності церулоплазміну і каталази. Розвивалися синдроми цитолізу (зростання активності АЛТ і АСТ) і холестазу (підвищення активності ЛФ).

4. Результати світлооптичного, морфометричного та електронномікроскопічного дослідження за інтоксикації П 2,4-Д підтвердили, що саме мембранопошкоджувальний механізм дії є одним із визначальних у виникненні реактивних, альтеративних і компенсаторно-пристосувальних процесів при інтоксикації П 2,4-Д на тлі оксидативного стресу (14 діб), але незважаючи на перевагу дистрофічно-деструктивних процесів, після припинення введення П 2,4-Д (21-30 доби) у гепатоцитах спостерігали відновлювальні процеси: гіпертрофію ядер, появу двоядерних клітин. Від 30-ї доби визначалися прояви зриву адаптаційних процесів.

5. При введенні глутаргіну одночасно з П 2,4-Д адаптаційні та компенсаторно-пристосувальні зміни в гепатоцитах були помірними протягом 30 діб: набряк зменшився, форма гепатоцитів і їх ядер зберігала стабільність розподілу на гістограмах і підтверджувалася змінами кореляційної залежності між морфометричними показниками на протилежну, виявлялися гіпертрофічні зміни органел, збільшилися розміри ядер, які дестабілізувалися після припинення введення глутаргіну. Функціональна активність гепатоцитів характеризувалася підвищенням активності СДГ і помірним зменшенням активності КФ із 7-ї до 30-ї доби досліду.

6. При застосуванні глутаргіну внутрішньошлунково в корекції інтоксикації П 2,4-Д, встановлено, що його позитивний вплив на гепатоцити підтримувався тільки під час введення глутаргіну (30 діб) – морфо-функціональний стан печінки поліпшився: кількість гепатоцитів із великою площею профілю гепатоцита на 14-у добу була максимальною, зменшився набряк, визначалися значні гіпертрофічні прояви і поступове повільне їх зменшення в наступні терміни. У цитоплазмі гепатоцитів відповідно зростала активність СДГ і знижувалась активність КФ (не досягаючи контролю на 60-у добу).

7. При внутрішньоочеревинній корекції глутаргіном після 14-денного введення П 2,4-Д виявлено поліпшення всіх показників діяльності печінки. На 3-14-і доби знижувався ступінь дезорганізації пластинок печінкових часточок, у гепатоцитах зменшувалися прояви альтерації, у них ідентифікувались ознаки внутрішньоклітинної гіпертрофії (зростала кількість мітохондрій, цистерн гранулярної ендоплазматичної сітки, рибосом і полісом, насиченість цитоплазми глікогеном, зменшувалося число ліпідних вакуолей, лізосом і фагосом, зникала лімфо-плазмоцитарна інфільтрація). В ядрах активувалися процеси білкового синтезу (м’які інвагінації, збільшення розмірів ядер, їх плоїдності та гіпертрофія і гіперплазія ядерець). За поліпшення функціонального стану гепатоцитів свідчили підвищення активності СДГ, зменшення активності КФ, нормалізація показників ПОЛ і АОС, ослаблення активності трансаміназ і лужної фосфатази. Компенсаторні реакції в гепатоцитах і їх морфометричні показники утримувалися на контрольному рівні до 30-ї доби (3 тижні після останнього введення глутаргіну), із наступним ослабленням компенсаторних і регенераторних реакцій.

Публікації автора:

1. Геращенко С.Б. Морфо-функціональний стан гепатоцитів під впливом пестициду 2,4-Д / С.Б.Геращенко, О.І.Дєльцова, Г.Б.Кулинич // Вісник проблем біології і медицини. – 2006. – Вип.2. – С.196-198. Здобувач провела експеримент, виконала дослідження печінки. Співавтори проф. С.Б.Геращенко, проф. О.І.Дєльцова надавали консультативну допомогу.

2. Дєльцова О.І. Вплив пестицида 2,4Д на будову печінки і тонкої кишки / О.І.Дєльцова, С.Б.Геращенко, М.І.Грищук, Г.Б.Кулинич // Таврический медико-биологический вестник. – 2006. – Т.9, №3. – С.50-53. Здобувач провела експеримент, виконала дослідження печінки. Співавтори проф. О.І.Дєльцова, проф. С.Б.Геращенко - консультативна допомога. К.б.н. М.І.Грищук виконала дослідження тонкої кишки.

3. Геращенко С.Б. Гепатотоксичні прояви пестициду 2,4-Д та їх корекція глутаргіном / С.Б.Геращенко, Г.Б.Кулинич // Вісник морфології. – 2007. - №13(2). – С.272-275. Здобувач провела експеримент, виконала дослідження печінки. Співавтор проф. С.Б.Геращенко - консультативна допомога.

4. Геращенко С.Б. Зміни ультраструктури гепатоцитів під впливом пестициду 2,4-Д та при їх корекції глутаргіном / C.Б.Геращенко, Г.Б.Кулинич, О.І.Дєльцова // Таврический медико-биологический вестник. – 2008. – Т.11, №3. – С.31-33. Здобувач провела експеримент, виконала дослідження печінки. Співавтори проф. С.Б.Геращенко, проф. О.І.Дєльцова - консультативна допомога.

5. Кулинич Г.Б. Перебудова структури печінки при одночасному введенні пестициду 2,4-Д і глутаргіну // Галицький лікарський вісник. – 2008. - №3. – С. 52-54.

6. Кулинич Г.Б. Гісто- і біохімічні показники функціонального стану печінки під впливом пестициду 2,4-Д та при внутрішньоочеревинній корекції глутаргіном / Г.Б.Кулинич // Світ медицини та біології.–2008. - №4. – С. 27-32.

7. Кулинич Г.Б. Вікові особливості гістохімічної активності гепатоцитів у щурів / Г.Б.Кулинич // Тези доп. Наук. конф. молодих вчених з міжнародною участю “Актуальні проблеми геронтології та геріатрії”. – Київ, 2006. – С.86.

8. Геращенко С.Б. Морфометричні зміни гепатоцитів під впливом пестициду 2,4-Д / С.Б.Геращенко, О.І.Дєльцова, В.М.Волошинович, Г.Б.Кулинич // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2006. – Т.5, №2. – С.24-25. Здобувач провела експеримент, виконала дослідження печінки. Проф. С.Б.Геращенко, проф. О.І.Дєльцова - консультативна допомога. Доц. В.М.Волошинович оформляла матеріал до друку.

9. Геращенко С.Б. Структура гепатоцитів під впливом пестициду 2,4-Д та після корекції глутаргіном / С.Б.Геращенко, О.І.Дєльцова, Г.Б.Кулинич // Досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів: зб. мат-лів наук.-практ. конф., 24-25 травня 2007 р./ М-во охорони здоров’я, Тернопільськ. держ.мед.ун-т ім.І.Я.Горбачевського. – Тернопіль, Укрмедкнига, 2007. – С.27-29. Здобувач провела експеримент, виконала морфологічне і морфометричне дослідження печінки. Проф. С.Б.Геращенко, проф. О.І.Дєльцова - консультативна допомога.

10. Геращенко С.Б. Електронномікроскопічні зміни гепатоцитів під дією пестициду 2,4-Д / С.Б.Геращенко, Г.Б.Кулинич // Прикладні аспекти морфології експериментальних і клінічних досліджень: зб. мат-лів наук.-практ. конф., 29-30 травня 2008 р./ М-во охорони здоров’я, Тернопільськ. держ.мед.ун-т ім.І.Я.Горбачевського. – Тернопіль, Укрмедкнига, 2008. – С.27-29. Здобувач провела експеримент, виконала дослідження печінки. Проф. С.Б.Геращенко - консультативна допомога.