У результаті ревізії роду Ligophorus було розширено і доповнено його діагноз, встановлено, що цей рід налічує 25 валідних видів, включаючи шість нових, описаних автором (L. cephali, L. domnichi, L. pacificus, L. cheleus, Ligophorus sp. 1 і Ligophorus sp. 2), але виключаючи L. ellochelon (переведений до іншого роду), L. euzeti і L. gussevi (зведені у молодші синоніми), L. chongmingensis і L. leporinus (прийнято вважати species inquirenda і species incertae sedis відповідно). Для L. ellochelon було засновано новий рід Ligophorus sensu lato n. gen. Домінантною ознакою при визначенні видової належності представників роду Ligophorus автор вважає будову допоміжного апарату копулятивного комплексу, яка є індивідуальною для кожного виду. У якості додаткових диференційних ознак запропоновано вточнені особливості будови вентрального та дорсального гаків, а також вентральної пластинки. Для більшості видів уточнено описи особливостей морфології склеротизованих структур, внутрішніх органів і тіла. На основі аналізу морфометричних особливостей складено визначник валідних видів роду Ligophorus. Проведений філогенетичний аналіз показав, що віднесені автором до роду Ligophorus sensu stricto види утворюють монофілетичну кладу із сестринською групою, до якої входять L. szidati і L. confusus. Обидва є паразитами кефалей роду Liza, їх сестринське положення по відношенню до інших видів свідчить про те, що Ligophorus, найбільш імовірно, походить від предкових дактилогирід, що паразитували на морських рибах цього роду. Результати проведеного філогенетичного аналізу підтримали висунуту гіпотезу про винесення L. ellochelon за межі роду Ligophorus. Лігофоруси, що паразитують на одному виді хазяїна, здебільшого не є філогенетично близькими.
4. На прикладі L. vanbenedenii за допомогою застосування алгоритму SOM показано залежність більшості розмірів склеротизованих структур гаптора від розмірів хазяїна. Не знайдено залежності поміж розмірами склеротизованих ознак копулятивної системи лігофорусів та розмірами риб, між розмірами тіла лігофорусів та розмірами риб, між морфометричними показниками лігофорусів і статтю риби, а також між розмірами хазяїна та інтенсивністю інвазії паразита (у межах від 3 до 65 екз.). 5. Основними чинниками, що обумовлюють видовий склад лігофорусів у кожній ділянці того чи іншого моря виступають вузька гостальна специфічність і видовий склад угруповань кефалей. Хоча види роду Ligophorus вважаються вузькоспецифічними, при абсолютному домінуванні їхнього типового хазяїна в екосистемі вони можуть зустрічатись на філогенетично близьких нетипових хазяях-кефалях. Згідно отриманих aвтором даних та наявних відомостях, що походять з літературних джерел, сімнадцять видів Ligophorus зарєєстровано у середземноморському регіоні, вісім – у Японському морі, по два види у Жовтому та Південно–Китайському морях, і по одному виду у ПівденноЗахідній Пацифіці та Західній Атлантиці. Рекомендації.Розроблено практичні рекомендації щодо вивчення моногеней вказаної групи, зокрема, стосовно особливостей використання замороженого матеріалу для їх аналізу. Зроблено висновок, що для досліджень таксономічного характеру та вивчення особливостей внутрішньої структури гельмінтів використання замороженого матеріалу небажане, проте, цілком підходить для екологічних досліджень, коли достатньо визначити паразитів до виду. При виготовленні препаратів із матеріалу, зібраного від заморожених риб, треба уникати зайвих маніпуляцій з гельмінтами. Перед виготовленням гліцерин-желатинових препаратів для запобігання утворення кристалів солей, моногеней треба попередньо промивати у дистильованій воді. |
