У дисертації визначено та вирішено нове науково-практичне завдання щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ринку праці шляхом запровадження його комплексного моніторингу на державному та регіональному рівнях. За результатами дослідження можна сформулювати такі положення та висновки: 1. Ринок праці як система соціально-економічних відносин і об’єкт державного управління перш за все залежить від ступеня розвинутості ринкового простору. Адекватні рішення щодо взаємодії покупців і продавців праці можна досягти завдяки збалансованості системи відносин між працівниками, підприємствами і державою. Також необхідно запровадити механізм державного регулювання зайнятості населення, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і найманими працівниками (такий підхід знайшов відображення в розробленій автором моделі оцінки трудових ресурсів країни залежно від рівня управління). 2. Сучасне ринкове суспільство вимагає задіяння моніторингу ринку праці як спеціально організованої комплексної системи вивчення соціально-економічної ситуації щодо попиту та пропозиції робочої сили, спостереження за нею, аналізу основних груп факторів, які впливають на процеси, що відбуваються на ньому, та надання можливості державного регулювання таких головних параметрів: рівень зайнятості та безробіття, наявність робочих місць, тенденції розвитку ринку праці, стабілізація та запобігання загострення ситуації. Виконання комплексу завдань, що постають перед моніторингом ринку праці, дозволить швидко та оперативно реагувати на зміни у співвідношенні попиту та пропозиції в сфері зайнятості, прогнозувати виникнення критичних ситуацій, планувати і здійснювати активну політику на ринку праці, за необхідністю вносити ті або інші корективи. 3. Використання сучасного інструментарію моніторингу ринку праці в державі та в окремому регіоні (Харківська обл.) дозволяє з’ясувати регіональні особливості, визначити можливості та обмеження стосовно використання наявних конкурентних переваг щодо трудових ресурсів. Це дає змогу встановити стосовно досліджуваних сегментів ринку праці наявність стійкої організаційної структури та диференціації якісних і кількісних характеристик трудових ресурсів для здійснення заходів із підтримки рівноваги між попитом на робочу силу та її пропозицією, сформувати резерв трудових ресурсів з метою забезпечення нормального процесу суспільного відтворення. 4. Застосування методу SWOT-аналізу, на відміну від інших методів стратегічного аналізу, уможливлює не тільки моніторинг ринку праці, а й дозволяє визначати конкретні перспективи розвитку ринку в цілому та окремих його сегментів. Зокрема, дослідження сильних та слабких сторін елементів ринку праці Харківського регіону та побудова матриці профілю стратегічних переваг окремих його параметрів, дозволяє конкретизувати здатності стосовно ширшого використання Поля Сили і Можливостей та нейтралізації чи пом’якшення дії Поля Слабкості і Загроз у таких сферах: трудова міграція, демографічна ситуація, обсяг інвестицій в економіку регіону та конкуренція на місцевому ринку інших регіонів-лідерів у вищій освіті, науці, залученні іноземного капіталу, міжнародній співпраці та отриманні донорських коштів. 5. Упровадження технології моніторингу ринку праці, в основу якої покладено оцінку можливостей досягнення оптимального співвідношення елементів інфраструктури та пропорційного і збалансованого розвитку. Такий підхід сприяє науково обґрунтованому визначенню основних напрямків державної політики зайнятості населення, дозволяє скоординувати зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаних із розробленням та реалізацією регуляторних заходів, а також є інструментом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України та регіональних органів державної влади (завдяки здійсненню моніторингу найбільш впливових зовнішніх і внутрішніх факторів та оцінки можливостей інноваційного розвитку національного й регіонального сегментів ринку праці). 6. Інформаційне забезпечення ринку праці в сукупності з удосконаленням організаційної структури управління, дозволяє розробити прогноз балансу ринку праці, передбачити зміни ситуації на деяких сегментах ринку і спрогнозувати реальну зміну показників шляхом введення в дію заходів забезпечення рівноваги на ньому. 7. Комплексна модель оцінки величини попиту та пропозиції робочої сили за допомогою інтегральних показників, що запропонована в дисертації, дозволяє державним органам проводити комплексне оцінювання величини попиту та пропозиції робочої сили, виконувати порівняльний статистичний аналіз різних економічних об’єктів за визначений термін, а також проводити постійний моніторинг та контроль виконання управлінських рішень. 8. Практичні рекомендації, що запропоновані в дисертаційній роботі, стосуються вдосконалення механізмів державного регулювання зайнятості населення та спрямовані на підвищення ефективності кадрової політики, правового, економічного, соціального та інформаційного забезпечення гнучкості ринку праці з акцентуванням на питаннях забезпечення вдосконалення та розширення системи профорієнтації населення, підготовки та перепідготовки робочих кадрів відповідно до потреб галузей національної економіки, підвищення ролі інформаційно-аналітичної бази як основи державного регулювання ринку праці. |
