Анотація до роботи:

Кравченко В.П. Моніторинг, прогноз та контроль чисельності лучного метелика і комплексу саранових в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Інститут захисту рослин УААН.-Київ, 2005.

Проведено аналіз поточного стану популяції лучного метелика в Україні. Обґрунтовано, що внаслідок суттєвої зміни структури агропромислового виробництва після чергового циклічного розмноження шкідника впродовж 1999-2002 рр. фоновий рівень його чисельності збільшився. В наслідок цього в умовах депресії популяції сформувалися сталі вогнища шкодочинності лучного метелика в південних та південно-східних регіонах держави на перелогових землях. За сприятливих погодних умов гусениці лучного метелика шкодять агроценозам.

Вдосконалено систему моніторингу лучного метелика: обґрунтовано регіони та с.-г. культури, де з високим рівнем вірогідності слід очікувати його шкодочинність, рівень за якої робить доцільним хімічні заходи боротьби.

Вперше на прикладі АР Крим обґрунтовано регламент протисаранових заходів в санітарно-курортній зоні України, який містить в собі оптимальні строки, стації та методи обстежень популяції саранових, метод оперативного прогнозу загрози саранових агроценозам та асортимент екологічно безпечних інсектицидів для контролю чисельності личинок шкідників. Виконання цього регламенту обумовлює упередження надзвичайних ситуацій за масових розмножень саранових.

1. Головною складовою заходів з попередження надзвичайних ситуацій у фітосанітарному стані є надійний прогноз зони і часу з’явлення загрози масового розмноження шкідників. Ефективна боротьба з мігруючими кулігами та зграями саранових, гусінню лучного метелика можлива тільки за умов планування бюджетного фінансування та централізованої організації заходів із захисту рослин. Для складання надійних прогнозів на неорних землях необхідно ввести систему моніторингу поширення та чисельності перш за все таких шкідників, як саранові і лучний метелик.

2. Внаслідок суттєвої зміни структури агропромислового виробництва (зменшення обсягів захисту із захисту рослин, порушення агротехніки, виведення орної землі з обробітку, збільшення ступеня забур’яненості полів, тощо) в період чергового періоду розмноження лучного метелика впродовж 1999-2002 рр. рівень коефіцієнта заселеності шкідника в Україні збільшився в 10 разів, із КЗ = 0,002-0,006 до КЗ = 0,012-0,06. В умовах спаду чисельності та депресії популяції сформувалися сталі вогнища шкодочинності лучного метелика в південних та південно-східних регіонах держави.

3. За результатами оцінки шкодочинності в 1999-2004 рр. найбільша загроза від лучного метелика виявляється в господарствах Запорізької, Луганської, Херсонської областей та АР Крим. Для своєчасного виявлення вогнищ заселення в цих областях на посівах люцерни, цукрових буряків, овочевих та соняшнику слід проводити ретельний моніторинг шкідника.

4. В умовах АР Крим в ентомокомплексі саранових нами виявлено 11 видів комах, серед яких частка італійського пруса коливається в межах 5-95%, блакитнокрилої кобилки – 2-25%, чорно смугастої і мінливої кобилок – 0,5-8%, видів роду Chorthippus та поодиноких особин інших видів – 1-55%. Видова структура ентомокомплексу залежить від типу стації та стану популяції саранових. Зростання частки італійського пруса передує масовому розмноженню саранових.

5. Поточна ситуація із станом саранових свідчить, що в 2005 році почався черговий цикл багаторічної динаміки популяції шкідників: спад чисельності, депресія, підйом чисельності, спалах розмноження. Це обумовлює необхідність постійної уваги служб Головдержзахисту до ретельного моніторингу стану саранових в південно-східних регіонах України.

6. Оптимізація системи моніторингу саранових полягає в плануванні оптимальних маршрутів для обстеження основних місць резервації шкідників та в строгому додержанні рекомендованих строків і методів обстежень. Встановлено, що основними місцями резервацій саранових в санітарно-курортних зонах узбережжя АР Крим є узлісся та галявини узбережжя, а також вигони та пасовища з дикою рослинністю. Щільність саранових в цих стаціях в період масового розмноження може сягати більше 1000 екз./м². Особливості екології саранових в умовах АР Крим свідчать, що моніторинг шкідників слід розпочинати в I-II травня.

7. Розроблена методика прогнозу потенційної шкодочинності куліг саранових агроценозам, якаа базується на підрахунку за допомогою рекомендованих методів та формул перерахунку загальної щільності стадних та одиночних саранових в стації, наступному порівнянні отриманих показників з пороговими рівнями. Якщо у фази депресії та спаду чисельності багаторічної динаміки щільність популяції саранових складає < 5-10 екз./м² - ймовірність значної шкодочинності куліги незначна. В цьому випадку хімічна боротьба із сарановими економічно не доцільна.

8. Високу ефективність (83,7-87,9%) показали екологічно-безпечні препарати Актофіт, 0,2%, к.е. та Матч 050 ЕС, к.е. для контролю чисельності личинок саранових в природних стаціях та агроценозах в умовах санітарно-курортних зон України.

9. Обґрунтовано рівняння регресії, який має вид: Y=2,19064-0,00620256X-0,361391X₁-1,36022X₂+1,45865X₃-0,885957X₄,

де Y – коефіцієнт заселення; Х – показник числа Вольфа; X₁ - показник ГТК травня; X₂ – показник ГТК червня; Х₃ – показник ГТК липня; X₄ - показник ГТК серпня.

Воно дає змогу вірогідно (r=0,97) прогнозувати стан популяції саранових на підставі показників сонячної активності та погоди.

10. Обґрунтовано регламент протисаранових заходів в санітарно-курортних зонах України, який складається з методики оптимальної системи моніторингу шкідників, методики прогнозу ризику надзвичайної ситуації у фітосанітарному стані та обсягів бюджетних коштів для її попередження, асортименту екологічно безпечних препаратів для контролю чисельності личинок саранових. Дотримання цього регламенту дає змогу ефективно вирішувати проблему попередження надзвичайних ситуацій з мінімальними витратами бюджетних коштів. Отримані результати можуть бути основою для створення рекомендацій стосовно прогнозу та боротьби з сарановими.

Публікації автора:

1. Кравченко В.П., Чайка В.М. Стан популяції лучного метелика в Україні // Захист і карантин рослин. Зб. н. п. – К., 2002. – Вип. 48. – С. 128-135.

2. Чайка В.М., Бакланова О.В., Кравченко В.П. Багатоїдні шкідники в Україні // Захист рослин. – 2003. - № 4. – С. 11-12.

3. Кравченко В.П., Чайка В.М. Шкодочинність лучного метелика (еколого-економічні аспекти) // Захист і карантин рослин. Зб. н. п. – К., 2003. – Вип. 49. – С. 10-21.

4. Бакланова О.В., Кравченко В.П., Чайка В.М. Стан популяції основних багатоїдних шкідників в Україні // Інтегрований захист рослин на початку XXI століття (Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 2-5 листопада 2004 р.) - Київ: Колобіг.- 2004. – С. 115-119

5. Бакланова О.В., Кравченко В.П., Чайка В.М. Обґрунтування регламенту проти саранових заходів в санітарно-курортних зонах України // Захист і карантин рослин. Зб. н. п. – К., 2005. – Вип. 50. – С. 276-291.

6. Кравченко В.П. Динаміка популяції лучного метелика в Україні // Проблеми сучасного землекористування (Чабани, 2002 р.), С. 121-122.

7. Кравченко В.П. Вплив еколого-економічних чинників на динаміку популяцій лучного метелика в Україні // VI з’їзд Українського ентомологічного товариства (м. Біла Церква, 2003 р.), С. 55-56.

8. Кравченко В.П. Еколого-економічні аспекти шкодочинності лучного метелика // четвертій міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів „Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця, 2004 р.) С. 26-29.

9. Кравченко В.П. Динаміка стану саранових в АР Крим // Сучасні проблеми захисту рослин Тези науково-практичної конференції молодих вчених. – Київ. - 2005. - С. 21-23.