Анотація до роботи:

Палига І.Є. Моніторинг матково-плацентарно-плодового кровообігу при хронічній гіпоксії плода. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, 2006 рік.

Мета даного дослідження полягала у вдосконаленні допомоги при хронічній пренатальній гіпоксії шляхом визначення діагностичної та прогностичної цінності показників кровоплину в судинах матки, пуповини і плода, розробки основних принципів проведення моніторингу кровообігу у функціональній системі «материнський організм – плацента – плід» з метою зниження перинатальних втрат.

Проведені дослідження показали, що показники кровоплину в судинах матки, плацентарного ложа, пуповини і плода відрізняються високою діагностичною та прогностичною цінністю, значно поглиблюють інформацію про умови внутрішньоутробного існування, одержану на основі визначення фетального біофізичного профілю. Виявлено високий периферичний судинний опір плодової частини дитячого місця у випадках ультразвукового відставання зрілості плаценти від терміну гестації. Одержані нові відомості про особливості плодово-плацентарного кровоплину при поєднанні гіпоксії плода і затримки його розвитку.

Доведено, що появу нульового або реверсного діастолічного кровоплину в артеріях пуповини та аорті плода у всіх серцевих циклах при зниженні показників судинного опору в середній мозковій артерії плода слід розцінювати як загрозливий стан матково-плацентарно-плодового кровообігу, про критичний стан плода свідчать зниження діастолічної швидкості кровоплину в середній мозковій артерії, розвиток декомпенсації його центральної гемодинаміки. Визначена роль дослідження матково-плацентарно-плодового кровообігу у виборі акушерської тактики при внутрішньоутробній гіпоксії. Запропонована патогенетична терапія гемодинамічних порушень у функціональній системі «материнський організм – плацента – плід».

На підставі отриманих результатів розроблена і впроваджена у практику пологодопоміжних установ технологія оцінки ступеня важкості і корекції розладів матково-плацентарно-плодового кровообігу при хронічній внутрішньоутробній гіпоксії, що забезпечує зниження перинатальних втрат утричі.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вдосконаленні технології допомоги при хронічній пренатальній гіпоксії шляхом визначення діагностичної та прогностичної цінності показників кровоплину в судинах матки, пуповини і плода, розробки основних принципів моніторингу кровообігу у функціональній системі «материнський організм – плацента – плід» з метою зниження перинатальних втрат.

1. Суттєве значення в оцінці стану плода має комплексне доплерометричне дослідження матково-плацентарно-плодового кровообігу. Показники кровоплину в судинах матки, плацентарного ложа, пуповини і плода відрізняються високою діагностичною та прогностичною цінністю, значно поглиблюють інформацію про умови внутрішньоутробного існування, одержану на основі визначення фетального біофізичного профілю.

2. Основними чинниками розвитку гіпоксичного стану плода є розлади плодово-плацентарного кровоплину. При цьому спостерігається збільшення індексів судинного опору в артерії пуповини на 25-30% і більше. Високий периферичний судинний опір плодової частини дитячого місця спостерігається, як правило, у випадках ультразвукового відставання зрілості плаценти від терміну гестації.

3. Характерним порушенням плодово-плацентарного кровообігу при поєднанні гіпоксії плода і затримки його розвитку є поява нульових і від’ємних значень діастолічного компонента кровоплину. Появу нульового або реверсного діастолічного кровоплину в артерії пуповини та аорті плода у всіх серцевих циклах при зниженні показників судинного опору в середній мозковій артерії плода слід розцінювати як загрозливий стан матково-плацентарно-плодового кровообігу. Про критичний стан плода свідчить зниження діастолічної швидкості кровоплину в середній мозковій артерії, розвиток декомпенсації його центральної гемодинаміки.

4. Ефективну корекцію гемодинамічних порушень у функціональній системі «материнський організм – плацента – плід» забезпечує застосування селективного бета-симпатоміметика гініпралу, блокатора кальцієвих каналів ізоптину, антигіпоксанта актовегіну та дезагреганта аспірину.

5. Використання вазоактивних препаратів, які відрізняються артеріолодилятаторною дією (трентал, курантил), при терапії гіпоксії плода може зумовлювати появу патологічних кривих швидкостей кровоплину в мозкових судинах плода внаслідок зниження плацентарної перфузії у зв’язку з перерозподілом гемоциркуляції в організмі вагітної.

6. Моніторинг матково-плацентарно-плодового кровообігу при хронічній внутрішньоутробній гіпоксії дає змогу прогнозувати завершення вагітності та пологів для плода, обрати оптимальну акушерську тактику, забезпечити зниження перинатальних втрат (в 3 рази).

Публікації автора:

1. Маркін Л.Б., Палига І.Є. Діагностична та прогностична цінність показників кровоплину в судинах матки, пуповини і плода при хронічному фетальному дистресі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. № 2. – С. 81-84.

2. Маркін Л.Б., Палига І.Є. Технологія допомоги при хронічній пренатальній гіпоксії плода // Практична медицина. – 2004. № 3 (Т. 10). – С. 24-27.

3. Маркін Л.Б., Палига І.Є. Комплексна оцінка стану плода при хронічній внутрішньоутробній гіпоксії // Вісник наукових досліджень. – 2004. № 2. – С. 51-53.

4. Маркін Л.Б., Палига І.Є. Особливості кровоплину в судинах плода у разі хронічної гіпоксії // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 2004. – С. 574-578.

5. Палига І.Є. Програмовані пологи при хронічній гіпоксії плода //Тези доповідей 65-ї наукової конференції молодих вчених з міжнародною участю. – Львів, 2004. – С. 323-324.