У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення науково-практичного завдання, що полягає в удосконаленні теоретико-методичних підходів та розробці практичних рекомендацій щодо організації процесу моніторингу кредитного ризику в банківській діяльності. За результатами дослідження зроблено такі висновки: 1. Дослідження ризиків банківської діяльності вказують на те, що управління ризиками є важливою складовою ефективного функціонування банку. Оскільки ризики банківської діяльності є різноманітними як за своїм змістом, так і за характером прояву, то їх ідентифікація та класифікація є першим кроком, що робить можливим управління ними. Кредитний ризик – один із основних ризиків, притаманних банківській діяльності. На основі узагальнення та систематизації наукових джерел визначено сутність кредитного ризику та фактори, які впливають на його динаміку. 2. Обґрунтовано необхідність урахування інтернаціоналізації при здійсненні банківських операцій і ризик-менеджменту у банку. Інтернаціоналізація у банківській сфері проявляється як присутність іноземних банків на національному банківському ринку та вихід вітчизняних банків на закордонний. У таких умовах для підтримання власної конкурентоспроможності перед банками постає проблема капіталізації та вдосконалення системи управління ризиками. Перспективним напрямком оцінки і моніторингу кредитного ризику в умовах інтернаціоналізації банківської діяльності є створення у банках системи внутрішніх кредитних рейтингів. Запропоновані рекомендації щодо врахування ризику країни контрагентів позичальника дають змогу зменшити кредитний ризик для експортоорієнтованих позичальників. 3. Систематизація існуючих наукових підходів до визначення, класифікації та оцінки кредитного ризику створює передумови для ефективного управління ним. Управління кредитним ризиком передбачає здійснення ряду заходів для його мінімізації. Методи управління кредитним ризиком доцільно структурувати таким чином: загальні методи, методи управління кредитним портфелем, методи управління окремим кредитом. 4. Запропоновано класифікацію банківського моніторингу, в основу якої покладено такі класифікаційні ознаки: мета, об’єкти, суб’єкти моніторингу та види банківських операцій. Виділено моніторинг банків (зовнішній), що здійснюють контролюючі органи, та моніторинг у банку (внутрішній), який проводиться самими банками. У рамках вищезазначеної класифікації проведено моніторинг банківської діяльності у розрізі найризикованішої діяльності. 5. Аналіз діяльності банків України показав, що для вітчизняних банків кредитування залишається домінуючим видом діяльності в активних операціях. Кредитний портфель банків України в активах станом на 01.01.2008 становив 80,99 %. Проблемні кредити у структурі кредитного портфеля українських банків на ту ж дату становили 1,31 %. Кредити поза внутрішньою економікою, тобто надані за кордон, становили станом на 01.01.2008 2,46 % від загальної суми кредитів, наданих банками України. 6. Запропоновано комплексне визначення поняття “моніторинг кредитного ризику”. Застосування даного підходу дає змогу охопити динаміку факторів, які впливають на величину кредитного ризику, та у разі виявлення негативних змін – вчасно зреагувати на проблемну ситуацію. 7. Дослідження, здійснені у дисертації, дали змогу удосконалити методичне забезпечення організації моніторингу кредитного ризику та розширити етапи і складові елементи моніторингу кредитного ризику у банку на всіх стадіях кредитного процесу, зокрема окремим етапом запропоновано виділяти моніторинг показників кредитного ризику. 8. Удосконалено методичні підходи до організації моніторингу кредитного ризику у банку з організаційно-функціональної точки зору. Пропонується на рівні мідл-офісу створити підрозділ моніторингу кредитного ризику, що здійснюватиме систематичне спостереження за рівнем кредитного ризику у банку. 9. Розроблено та обґрунтовано необхідність застосування у банку процедури визначення інтегрального показника кредитного ризику, що базується на урахуванні індикаторів, які з різних боків характеризують кредитний ризик. За даною процедурою обраховано інтегральний показник низки банків України та сформовано проект звітності щодо моніторингу показників кредитного ризику. Апробація підтвердила практичну значущість даного показника. Ефективний моніторинг кредитного ризику дає змогу банку вчасно приймати управлінські рішення, що в кінцевому підсумку забезпечує більш стабільне та надійне функціонування всієї банківської системи. 10. В українських умовах для вдосконалення моніторингу кредитного ризику на рівні кредитного портфеля можливо використовувати моделі оцінки портфельного кредитного ризику. Проте їх застосування у повноформатному вигляді неможливе, оскільки у вітчизняних умовах бракує вхідної інформації, тому використання таких моделей реальне лише за умови адаптації до українських реалій і спрощення. |