680. Пластун Ольга Іванівна. Моніторинг і регулювання ринку олії соняшникової в умовах глобалізації світової економіки: дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Національний аграрний ун-т. - К., 2004.
Анотація до роботи:
Пластун О.І. Моніторинг і регулювання ринку олії соняшникової в умовах глобалізації світової економіки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук заспеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.
Дисертаційна робота присвячена питанням дослідження окремих методів моніторингу і регулювання ринку соняшникової олії. Розкрито позиції України на світовому агропродовольчому ринку. Здійснено економічну оцінку наслідків державного регулювання ЗЕД і, зокрема, ринку олійних.
Проведено системний аналіз формування і функціонування внутрішнього і світового ринків соняшникової олії та динаміки їх цінової кон’юнктури. Виявлено циклічний характер зміни цін, враховуючи який товаровиробники можуть реалізувати продукцію в оптимальні строки. Встановлені найефективніші, з точки зору цінової кон’юнктури, експортні ринки, що дає змогу продуцентам орієнтува- тися у їх виборі. Рекомендовані шляхи входження українських товаровиробників у зовнішній ринок через покращання сертифікації, вдосконалення експортної ін- фраструктури, мінімізацію ризиків у зовнішньоекономічній діяльності. Вдоско- налено прогнозування динаміки ціни на внутрішньому ринку, показано переваги використання інтернет-технологій в ефективності та своєчасності прийняття управлінських рішень.
У дисертаційній роботі показано, що в умовах глобалізаційних процесів світової економіки та неоднакового рівня розвитку ринкової системи країн регулювання державою економічних процесів та явищ тарифними і нетарифними інструментами, тобто перехідний протекціонізм, є виправданим. Здійснено історико-логічний аналіз розвитку економічної теорії вільної торгівлі, яка в сучасних умовах набула нових рис у зв’язку з поглибленням і розширенням світогосподарських взаємозалежностей. Співвідношення лібералізму і протек- ціонізму повинно знаходитись у рухливій рівновазі, але для подальшого сприяння глобального прогресу світової економіки ці взаємозв’язки мають більше схилятись до ідеалів вільної торгівлі.
Встановлено, що світова торгівля і міжнародний поділ праці від- буваються на принципах врахування порівняльних і конкурентних переваг галузей, окремих груп товарів. Україна має такі переваги у сфері агропро- мислового виробництва. Однак світові агропродовольчі ринки є досить розвинутими і висококонкурентними, цивілізоване проникнення на ці ринки можливе шляхом приєднання України до міжнародних торговельних організацій.
Доведено, що в сучасних умовах глобалізації світової економіки важ- ливим є вибір правильної стратегії зовнішньоторговельної політики держави. На основі детально аналізу правового поля ЗЕД зазначаємо, що нерідко закони та підзаконні акти були недосконалими. Однак введення у 1999 р. 23%-го експорт- ного мита на насіння соняшнику з огляду на катастрофічний стан олійножирового комплексу України було обгрунтованим і необхідним заходом. Позитивним для розвитку ЗЕД було також запровадження індикативних цін на насіння соняшнику для експортерів, що сприяло підвищенню ефективності експортних операцій та уникненню застосування антидемпінгових санкцій. Заборона бартерних конт- рактів також була спрямована на формування більш цивілізованих торговельних відносин.
Показано, що експортний потенціал галузей АПК України протягом останніх років зростає, питома вага агропродовольчої продукції у загальному експорті знаходиться в межах 10-12 відсотків. Конкурентоспроможність україн- ських товарів є досить високою – протягом останніх п’яти років Україна входить у першу десятку експортерів олії та насіння соняшнику, ячменю, яловичини, кукурудзи та сухого знежиреного молока. Однак, як показали дослідження, тільки чотири групи агропродовольчих товарів експортуються в значних обсягах: зерно, олія, молокопродукти, м’ясо. Збереження такої структури ставить Україну у за- лежність від обмеженої кількості товарних ринків, різка зміна кон’юнктури на яких буде мати суттєвий вплив на економічну ситуацію і навіть національну безпеку держави. В структурі українського експорту продукції АПК сировина займає 6-7%; у країнах, які розвиваються – 2,8%; у розвинутих країнах – близько 1 відсотка. Отже державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має враховувати диверсифікацію експорту в напрямі розширення асортименту агропродовольчої продукції та заміни сировини експортом продуктів більш глибокої переробки.
Встановлено, що регулююча роль держави на певному етапі розвитку агропродовольчих ринків, якщо вона спрямована на захист внутрішніх виробників від зовнішньої конкуренції та підтримку власного експорту, за умови перехідної економіки є необхідною і ефективною. Про це свідчить економічна оцінка наслідків запровадження експортного мита на насіння соняшнику, в результаті якого відбулося часткове заміщення експорту сировини продукцією більш глибокої переробки. Україна вийшла на перше місце на світовому ринку соняшникової олії, збільшились валютні надходження, відродилась олійно- добувна промисловість тощо.
Досліджено, що після впровадження експортного мита на насіння соняшнику пропозиція олії соняшникової зросла більше ніж у 2 рази. Покращились кількісні та якісні показники діяльності олійножирового комплексу – використання потужностей збільшилось з 30-40% до 80-90%, у 2 рази підвищились обсяги виробництва рафінованої та бутильованої олії, встановлено нові технологічні лінії, на деяких заводах запроваджено контроль якості відпо- відно до стандартів ISO.
Дослідженнями встановлено, що збільшення пропозиції стало рушійною силою мультиплікаційних процесів у попиті на олію соняшникову. Так, забез- печені потреби продовольчого споживання близько до норм, рекомендованих ФАО, виробництво продуктів з використанням олії (маргарину, майонезу, сало- масу) зросло у 2,2 раза. Однак внутрішній ринок урівноважується ціною, яка формується під впливом таких факторів: рівень світової ціни, ціна сировини, якість продукції, попит та рівень ціни на альтернативні жири і олії.
Встановлено, що внаслідок постійного зростання експорту олії соняшникової Україна витіснила з першого місця на світовому ринку Аргентину. Однак слід зазначити, що у структурі експорту сира нерафінована олія становить 80 відсотків. Більшість країн-імпортерів олії законодавчо захищають свій ринок від готової продукції (Індія, Туреччина, Алжир, Єгипет), а проникнення на висококонкурентні європейські ринки потребує забезпечення якості на рівні міжнародних стандартів та приєднання до світових торговельних організацій.
Визначено, що головними торговими партнерами України на світовому агропродовольчого ринку є країни СНД, з них третина торгового обороту припадає на торгівлю з Росією. Це пояснюється географічною близькістю, уніфікованими стандартами, іншими преференціями. Що стосується соняш- никової олії, то сира олія у великій кількості експортується у країни Західної Європи, Туреччину, Північну Африку, Індію. Рафінована та бутильована олія експортується, в основному, в країни СНД. Для стратегії української зовнішньоекономічної діяльності є дуже важливим не втратити традиційні ринки, однак, враховуючи те, що інформаційні та технологічні інновації можуть забезпечити європейські ринки, слід розглядати ці вектори торгівлі як пріоритетні.
Встановлено, що для ефективного виходу українських товаровиробників на світовий ринок необхідно вирішити комплекс проблем, які стосуються експортної інфраструктури. Значною проблемою є гармонізація українських стандартів якості до міжнародних (ISO), що сприяло б переходу вітчизняних учасників ринку до ведення справ з використанням уніфікованих контрактів FOSFA.
Доведено, що вдосконалення моніторингу ринків у сучасних умовах неможливе без застосування інтернет-технологій та прогнозування ринкової кон’юнктури. З метою поліпшення інформаційно-консультаційної підтримки експортерів удосконалена методика використання інтернету в маркетингу та менеджменті.
Публікації автора:
1. Пластун С.І., Пластун О.І. Кон’юнктура світового ринку соняшнику //Віс- ник академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2000. - №5 (8).– С. 102-106. (у т.ч. автора С. 104-105 – цінова кон’юнктура ринків).
2. Пластун О.І. Кон’юнктура ринку сільськогосподарських продуктів з врахуванням циклічних та сезонних коливань цін // Науковий вісник НАУ. - 2003. - Вип. 64. - С.277-279.
3. Пластун О.І. Позиції українських агропродовольчих товарів на світовому ринку // Вісник академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2004. - № 2 (26).– С. 77-81.
4. Пластун О.І., Кушнір І.Г. Використання інтернет-технологій для моні- торингу світових ринків продукції АПК // Науковий вісник НАУ. - 2004. – Вип. 76. – С. 325-328.(у т. ч. автора С. 326-327 – використання інтернет в системі маркетингу).
5. Пластун О.І. Результати державного регулювання експорту олійних продуктів // Економіка АПК. – 2004. - № 10. – С. 131-134.
В інших виданнях:
Пластун О. Масличные // Агроперспектива. - 2000. - № 2 – С. 28-31
Пластун О. Подсолнечное масло «давили» мы напрасно. // Агропер-спектива. - 2000. - №3 – С. 23-29.
Пластун О. Масличные. // Агроперспектива. - 2000. - № 3 – С. 34-36.
Пластун О. Ах, маргарин, маргарин… // Агроперспектива. - 2000. - № 6 – С. 24-29.
Пластун О. В Украине пальмы не растут //Агроперспектива. – 2001. № 8 (20) – С, 43-48
Пластун О. Масличные (текущая конъюнктура) // Агроперспектива.- 2002. - № 3 (27). – С. 40-44.
Пластун О. Масличные (текущая конъюнктура) // Агроперспектива. - 2002. - № 4 (28). – С. 32-36.
Пластун О. Масличные (текущая конъюнктура) // Агроперспектива. - 2002. - № 5 (29). – С. 50-54.
Пластун О. Масличные (текущая конъюнктура) // Агроперспектива. - 2002. - № 6 (30). – С. 43-47.
Пластун О. Масличные (текущая конъюнктура) // Агроперспектива. - 2002. - № 7 (31). – С. 35-39.
Пластун О. Масличные (текущая конъюнктура) // Агроперспектива. - 2002. - № 8 (32). – С. 38-42.
Пластун О. В начале сезона //Агроперспектива. - 2002. - № 9 (33). – С. 42-45.
Пластун О. Временное снижение // Агроперспектива. - 2002. - № 10 (34). – С. 38-43.
Пластун О. Хороший урожай подсолнечника // Агроперспектива. - 2002. - № 11 (35). - С. 42-47.
Пластун О. Масло для Европы // Агроперспектива. - 2002. - № 12 (36). - С. 34-39.
Пластун О. Тропические масла: рынок на подъеме // Агроперспектива. - 2003. - № 5 (41). - С. 51-54.
Пластун О. Да здравствует новый сезон // Агроперспектива. - 2003. - № 9 (45). - С. 34-37.
Пластун О. Мировое лидерство // Агроперспектива. - 2003. - № 10 (46). - С. 46-49.
Пластун О. Тропические масла не экзотика // Агроперспектива. - 2004. - № 2 (50). - С. 60-63.
Пластун О. Золотой цветочек// Агроперспектива. - 2004. - № 11 (59). - С. 28 -31.