Дослідження результативності заходів грошово-кредитного регулювання у стимулюванні економічного зростання в Україні дозволяє зробити такі висновки: 1. В умовах трансформації економіки України особливого значення набуває проблема забезпечення стабільних темпів економічного зростання, що є основним індикатором ефективності функціонування економічної системи та критерієм рівня добробуту населення. 2. Визначний вплив грошово-кредитних чинників на процеси макрофінансової стабілізації та динаміку основних показників національної економіки обумовлює необхідність детального розгляду інструментів монетарної політики та актуалізує пошук шляхів стимулювання економічного зростання засобами грошово-кредитного регулювання. 3. Огляд наукових праць, присвячених виявленню монетарного складника економічного зростання, дає змогу уточнити категорію „економічне зростання”, що є абсолютним одночасним збільшенням показників реального ВВП і ВВП на одну особу в наступному періоді порівняно з попереднім. Під монетарною політикою доцільно розуміти сукупність заходів і засобів адміністративного та ринкового характеру у сфері грошово-кредитних відносин, що здійснюються центральним банком країни з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці. 4. Дослідження різновидів та факторів економічного зростання дало змогу доповнити його типізацію такими класифікаційними ознаками: наявною динамікою темпів економічного зростання та її збереженням у наступному періоді і на цій основі виокремити такі види економічного зростання: прогресивне та регресивне, рівномірне та нерівномірне економічне зростання; класифікувати та систематизувати фактори економічного зростання за вісьмома групами: об’єктивні економічні фактори; чинники державного регулювання економіки; інноваційні фактори; інвестиційні фактори; об‘єктивні природні чинники; демографічні фактори; суб‘єктивні психологічні фактори; форсмажорні чинники. 5. Дослідження переваг і недоліків основних моделей економічного зростання дало підстави дійти висновку про відсутність базової універсальної моделі зростання. Проте в дослідженнях і вітчизняних, і зарубіжних економістів має місце широке врахування монетарного складника його забезпечення. 6. Аналіз особливостей застосування монетарних інструментів для забезпечення економічного зростання в Україні дав змогу переконатися в існуванні тісного зв‘язку між ефективністю грошово-кредитного регулювання та зростанням національної економіки, а також довів тезу про те, що економічне зростання неможливе в умовах нестабільності національної грошової одиниці. Останнє є його необхідною умовою, хоча й недостатньою. Умову достатності забезпечує взаємодія низки суб‘єктивних та об’єктивних факторів економічного зростання. 7. Негативні макроекономічні зрушення початкового етапу переходу України до ринку зумовили спад виробництва і виникнення кризової ситуації у вітчизняній економіці. Оскільки ринкові інструменти монетарної політики не діяли (облікова ставка мала від‘ємне значення, а ринок цінних паперів практично не функціонував), то наслідком стала гіперінфляція, а позитивні тенденції зростання були відсутні. Із введенням в обіг гривні та розвитком монетарного інструментарію грошово-кредитної політики уповільнились темпи падіння реального ВВП, а згодом унаслідок реалізації Нацбанком України оперативної, зваженої та ефективної грошово-кредитної політики вітчизняна економіка набула ознак господарської системи, що зростає. Жорстка рестрикційна грошово-кредитна політика НБУ не була перешкодою для економічного зростання, а навпаки, була чи не єдиним шляхом до макрофінансової стабілізації вітчизняної економіки того періоду. 8. Економічне зростання у 2000–2006 роках відбувалося здебільшого за рахунок екстенсивних факторів та мало незбалансований характер. Через неузгодженість дій уряду та НБУ, а також через велику частку тіньового сектора не відбувалось максимального використання потенційних можливостей вітчизняної економіки. Однозначно оцінити динаміку темпів економічного зростання важко через відносно короткий його період. Проте можна стверджувати, що, згідно із запропонованою в роботі класифікацією видів економічного зростання, воно було нерівномірним зі зміною напряму. 9. Суттєві коливання темпів економічного зростання в Україні є наслідком недостатньої стабільності умов функціонування вітчизняної економіки. З метою її зміцнення та забезпечення сталих темпів економічного зростання запропоновано низку заходів щодо удосконалення інструментарію монетарної політики та механізмів його застосування, а саме: для підвищення ефективності використання норми обов‘язкових резервів запропоновано диференціацію норми резервування лише за ознакою термінів залучених ресурсів, встановлення величини розрахункового періоду для формування резервних вимог тривалістю не менше 30 днів, виплату Нацбанком відсоткової винагороди банківським установам за збереження їх резервних коштів; для підвищення дієвості облікової ставки рекомендовано уникнення будь-якої її диференціації, розширення переліку об‘єктів, які приймаються під заставу ломбардного кредиту; для оптимізації здійснення операцій на відкритому ринку – недопущення реструктуризації боргових зобов‘язань уряду, а також створення умов для розвитку вторинного ринку державних цінних паперів; для забезпечення прозорості заходів у сфері грошово-кредитного регулювання – надання статусу обов‘язкових до виконання „Основних засад монетарної політики”, що визначаються Нацбанком України. 10. Для прогнозування динаміки економічного зростання та встановлення орієнтирів діяльності центрального банку щодо регулювання пропозиції грошей побудовано моделі, які відображають взаємозв‘язки між економічним зростанням, інфляцією, темпами росту грошової маси та процентними ставками за кредитами комерційних банків. Унаслідок цього запропоновано методику прогнозування основних макроекономічних показників та визначення оптимальних річних темпів зростання грошової маси, які б забезпечували високі стабільні темпи економічного зростання з недопущенням значних інфляційних коливань. 11. Зарубіжний досвід запровадження основних режимів монетарного устрою дав змогу визначити їх передумови і наслідки, а отже, підстави для висновку, що застосування режиму інфляційного таргетування в Україні доцільно здійснювати лише після формування необхідних для цього макроекономічних умов. Зважаючи на особливості функціонування вітчизняної економіки, сьогодні найбільш оптимальним для прискорення економічного зростання в Україні є тимчасове продовження таргетування валютного курсу. | 