Анотація до роботи:

Приймич В.І. Молочна продуктивність корів-первісток української чорно-рябої молочної породи залежно від генотипу і способу підготовки до лактації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогоспо-дарських наук за спеціальністю 06.02.01. – розведення та селекція тварин. – Львіська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Львів, 2002.

У дисертації викладені результати досліджень екстер’єрно-конституційних параметрів, молочної продуктивності, характер лактаційної діяльності, морфологічних та функціональних властивостей вим’я, морфологічних та біохімічних показників крові в корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів і способу підготовки їх до лактації.

Встановлено, що корови, які в генетичній структурі мають 62,5–75,0 % частки спадковості голштинської породи, характеризуються порівняно вищою молочною продуктивністю і придатністю до машинного доїння, ніж тварини інших генотипів. Застосування пневмомасажу вим’я в нетелей підвищило надої у корів-первісток різних генотипів на 11,7–20,7 % за лактацію.

1. Молочна продуктивність корів-первісток української чорно-рябої молочної породи західного внутріпородного типу, які в генетичній структурі мають різну частку спадковості голштинської породи, зв’язана з біологічними особливостями тварин різних генотипів і залежить від способу підготовки нетелей до майбутньої лактації та генотипу корів.

2. При доведенні в генотипах частки спадковості голштинської породи до 62,5–75,0 % у корів переважає тип тілобудови, характерний для тварин молочного напрямку продуктивності. Корови 5/8- і 3/4- кровні за голштинською породою, порівняно з ровесницями вихідної чорно-рябої худоби та проміжних генотипів (3/8- і 1/2- кровних), відрізняються більшими лінійними і габаритними розмірами тіла, у них зростає жива маса, висотні проміри, довжини тулуба, глибини грудей, вони мають краще розвинуте вим’я. Пневмомасаж молочної залози нетелей в другу половину тільності сприяв кращому розвитку вим’я у корів-первісток.

3. Після проведення пневмомасажу вим’я у нетелей найбільш високі результати одержано від 5/8- і 3/4- кровних первісток за голштинською породою 4324 кг молока і 169,9 кг молочного жиру та 4490 і 176,0 кг відповідно. За надоєм вони переважали корів вихідної материнської чорно-рябої худоби відповідно на 551 кг (11,5%, р<0,05) і 717 кг (19,0%, р<0,01), за виходом молочного жиру – на 23,5 кг (16,0%, р<0,05) і 29,6 кг (20,2%, р<0,01). Меншу перевагу в надоях і виході молочного жиру над коровами вихідної чорно-рябої худоби мали 3/8- і 1/2- кровні тварини при невірогідній різниці. Вміст жиру в молоці в піддослідних корів був практично однаковий і коливався в межах 3,86-3,93%. Пневмомасаж молочних залоз у нетелей підвищив надої у корів-первісток різних генотипів на 11,7-20,7%, вихід молочного жиру на 13,6-22,0%.

4. З наростанням в генотипах української чорно-рябої породи кровності голштинів підвищується коефіцієнт молочності (в перерахунку на 4 % молоко) від 709 до 759 кг у не підготовлених і від 859 до 888 кг у підготовлених до лактації первісток. У корів вихідної чорно-рябої породи коефіцієнт молочності складав 662 і 756 кг відповідно.

5. За характером лактаційної діяльності і типом лактаційних кривих найвищими коефіцієнтами повноцінності і постійності лактації відзначалися тварини генотипу 1/4ЧР х 3/4Г (98,8 і 96,8%), найменшими - генотипу 5/8ЧР х 3/8Г (88,2 і 80,2%). Підготовлені до лактації корови-первістки усіх генотипів порівняно з не підготовленими характеризувалися більшою вирівняністю лактаційних кривих і вищим коефіцієнтом постійності лактації.

6. Експериментальні дані показали, що із підвищенням частки спадковості за голштинською породою морфологічні властивості вим’я покращуються. У підготовлених до лактації 3/4- кровних за голштинами корів-первісток порівняно з ровесницями вихідної чорно-рябої худоби більше тварин з ванно - і чашоподібною формою вим’я (на 40%), з більшим його горизонтальним обхватом (на 5,3%), воно у них довше (на 6,1%), дещо ширше (на 1,9%), але глибше (на 6,3%) з більшою умовною його величиною (на 12,1%) та об’ємом (на 15,0%). Застосування пневмомасажу молочних залоз у нетелей сприяло формуванню кращої якості вим’я в усіх піддослідних групах корів-первісток. із підвищенням частки спадковості за голштинською породою

7. Результатами досліджень функціональних властивостей вим’я встановлено, що корови 5/8- і 3/4- кровні за голштинською породою порівняно з іншими генотипами тварин відрізняються рівномірнішим розвитком передніх і задніх його часток, більшими разовими добовими надоями, вищим індексом вим’я та швидкістю молоковіддачі, але меншою тривалістю доїння. Пневмомасаж покращив функціональні властивості вим’я у всіх групах тварин. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між надоєм за лактацію і інтенсивністю молоковіддачі (до r = +0,484) та індексом вим’я (до r = +460), що вказує про необхідність оцінки і добору корів на придатність до машинного доїння.

8. Найбільш ефективним в економічному відношенні є розведення корів української чорно-рябої молочної породи 5/8- і 3/4- кровних за голштинською породою. Рентабельність виробництва молока в порівнянні з вихідною чорно-рябою худобою в них вища на 11,7-18,6%. Застосування машинного пневмомасажу вим’я в нетелей дозволяє підвищити рентабельність виробництва молока в майбутніх корів-первісток різних генотипів на 6,5-14,7%.

Публікації автора:

1. Приймич В.І. Вплив гено- і паратипових факторів на продуктивність первісток української чорно-рябої молочної породи // Розведення і генетика тварин. – К.: Аграрна наука, 1999. - №31 – 32. – С. 205 – 207.

2.Приймич В.І., Мамчак І.В. Молочна продуктивність корів–первісток української чорно-рябої породи в умовах промислової технології // Науковий вісник Львівської державної академії ім. С.З.Гжицького. – Львів, 2000. – Т 2. (№2). – Ч.3. – С.136 – 138. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

3.Приймич В.І. Екстер’єрно-конституційні особливості корів-первісток української чорно-рябої молочної худоби різних генотипів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів, 2001. – Т. 3.(№4). - Вип. 3. – С.212-216.

4.Приймич В.І., Мамчак І.В. Морфологічні та функціональні особливості вим’я корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів залежно від способу підготовки нетелей до отелення.// Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.-2002.-Вип.3. Том 4(№1).-С.142-146. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

5. Приймич В.І., Мамчак І.В. Ефективність розведення корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів і способів підготовки до лактації // Сільський господар. –2001. -№3-4. – С. 11-12. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

6. Приймич В.І., Мамчак І.В. Морфологічні і біохімічні показники крові корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів. // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.-2002.-Вип.3. Том 4(№2) Ч 2.-С.101-105. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

7. Pryjmych V.I. The Reaction of cows galved for the First time of the Black and spotted breed of different genotypes to Holshtyns on the ways of preparating them for laktation // Ukrainian-Austrian. – Symposium “ Agriculture: Science and Practice ”. Collection of Abstracts. – Lviv, 1996. P. 129.