Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Політичні науки / Політичні інститути, етнополітична конфліктологія, національні та політичні процеси і технології


5. Брустінов Вадим Володимирович. Модернізація системи влади і управління: чинники змін та розвитку: дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Брустінов В.В. Модернізація системи влади і управління: чинники змін та розвитку. – Рукопис (187 с.).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – Київ, 2005.

Спираючись на принципи системного аналізу та методологічні засади некласичних теорій перехідного періоду, автор здійснив ґрунтовне дослідження процесу політичної модернізації в аспекті адміністративної реформи як складової реформи політичної системи суспільства в цілому. Внаслідок цього ним зороблено висновок, що на етапі переходу від тоталітарного правління до демократії адміністративна реформа має поєднуватися з політичною, які в комплексі є процесами політико-адміністративної модернізації як такої.

У результаті проведеного аналізу суспільно-політичної ситуації в Україні, дисертант запропонував оригінальну концепцію політико-адміністративної модернізації, сутність якої полягає в органічному поєднанні інституційних змін політичної системи та політичного управління на принципах ідейно-світоголядного плюралізму та демократичної політичної культури.

У висновках дисертаційної роботи сформульовані положення, які носять як науково-теоретичне, так і політико-практичне значення для концептуального аналізу політичної модернізації на прикладі Української держави. Спираючись на критичний аналіз ідей та концепцій як вітчизняних, так і закордонних дослідників, автор доходить висновку, що модернізація політико-адміністративної системи влади шляхом конституційної реформи у напрямку оптимізації відносин між законодавчою та виконавчою гілками влади об’єктивно сприяє демократизації політичних та адміністривних важелів управління суспільством і державою.

Важливо також усвідомити, що здійснення адміністративної реформи, так само як і продовження реформи економічної, структурної, інституційної, у подальшому стає неможливим без здійснення реформи політичної, яка має створити необхідні умови мобілізації інноваційних ресурсів для втілення модернізації.

Здійснений автором аналіз показує, що на сьогодні напрацьовано значний інтелектуальний потенціал відносно узагальнення досвіду впровадження як вдалих, так і не вдалих проектів модернізації. Спираючись на цей досвід, є можливість прискорити реалізацію мети і завдань модернізації. Проте, слід пам’ятати, що рецепту, за яким слід діяти, не існує, так само як непродуктивним є і намагання копіювати чужий досвід. Тому кожна країна, у тому числі й Україна, безумовно, повинна враховувати чужий досвід, але при цьому брати до уваги національну специфіку країни: її історико-культурну та цивілізаційну своєрідність; економічну структуру, що має чітко виражену регіональну специфіку; національний менталітет та політичну культуру населення з його регіональними рисами ідентичності.

Уроки тринадцяти років незалежності показали, що на сьогодні остаточно вичерпала себе “адміністративна модель” здійснення модернізації без залучення до цього процесу широких верств населення. Останнє передбачає перехід на самоорганізаційні засади життєдіяльності громадянського суспільства, яке живиться такими інститутами самоорганізації, як: зміцнення статусу територіальних громад; посилення ролі та відповідальності політичних партій в політичній системі суспільства; здійснення прозорих виборів на пропорційних засадах на всіх рівнях влади; перехід до виборів керівників регіонів і лише на цій підставі здійснення адміністративно-територіальної реформи в нашій країні.

Здійснення цих та інших завдань є предметом політичної реформи, яка назріла, а її практичне втілення – питання часу. Тому сенс політико-адміністративної реформи полягає у тому, що зміна системи влади з необхідністю веде до зміни і системи управління державою, адже внаслідок цього відбудеться перерозподіл владних функцій і повноважень між центральними органами влади, які набудуть чіткості та рель’єфності.

Публікації автора:

1. Брустінов В.В. Модернізаційний процес в Україні: сучасні підходи до реформування центральних органів державного управління (політико-правовий аналіз // Нова парадигма. Журнал наукових праць. Вип. 38. – К., 2004. – С. 140-152.

2. Брустінов В.В. Модернізація виборчої системи в контексті реформування влади // Нова парадигма. Журнал наукових праць. Вип. 39. – К., 2004. – С. 182-191.

3. Брустінов В.В. Політико-адміністративна модернізація: загальне поняття, пріоритети для України // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2004. – №4. – С. 112-120.

4. Брустінов В.В. Модернізація інститутів влади як спосіб оптимізації політичної системи суспільства // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління. Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю. Київ, 28 травня 2004 р. – К.: Вид-во УАДУ, 2004. – С. 110-115.