Анотація до роботи:

Діденко О.В. Моделювання змін популяцій та запасів основних промислових видів риб Канівського та Кременчуцького водосховищ. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 – іхтіологія. Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2008.

Робота присвячена можливості застосування демографічних підходів, заснованих на віртуально-популяційному аналізі (ВПА), для оцінки чисельності і стану запасів основних промислових видів риб дніпровських водосховищ на прикладі ляща, плітки та плоскирки Кременчуцького водосховища, а також ляща та плітки Канівського водосховища.

Було протестовано та проаналізовано ряд методик визначення параметрів рівняння росту Берталанфі, природної смертності, а також промислової смертності. Були розраховані чисельність та біомаса промислового стада даних видів риб за допомогою ВПА, когортного аналізу Поупа та псеводокогортного аналізу. Для цих видів також були змодельовані улови на одиницю поповнення (Y/R), базуючись на моделі типу Томпсона і Бела, яка може показати, наскільки раціонально ведеться промисел даних видів. Крім того, розглянуті фактори, які, можливо, впливають на динаміку чисельності ляща та плітки дніпровських водосховищ.

Згідно з отриманими результатами, промислові стада ляща Кременчуцького та Канівського водосховищ експлуатуються більш-менш раціонально, в той час як плітка знаходиться в стані «перелову». Основним фактором, що впливає на динаміку чисельності розглянутих видів риб, є інтенсивність промислу.

1. Для риб Кременчуцького водосховища розраховані значення природної смертності з урахуванням коефіцієнта зниження М від вилову знаходяться на рівні: лящ – 0,15-0,18; плітка – 0,16-0,19; плоскирка – 0,13-0,20; сріблястий карась – 0,16-0,23; судак – 0,21-0,28. Для риб Канівського водосховища ці значення М дорівнюють: 0,09-0,14 для ляща; 0,16-0,19 для плітки та 0,15-0,20 для плоскирки.

2. Розрахована мінімальна біомаса промислового стада ляща, плітки та плоскирки в Кременчуцькому водосховищі в 2006 р. становила відповідно 8,3; 4,9 і 2,2 тис. т. Промислом вилучалося відповідно 17,2; 28,6 і 16,1і% від біомаси промислового стада даних видів. У Канівському водосховищі розрахована мінімальна промислова біомаса ляща та плітки становила 251 і 564 т при промисловому вилученні 26,1 і 28,4і% відповідно.

3. Головною причиною різкого зниження уловів плітки в Кременчуцькому та Канівському водосховищах, яке почалося в кінці 80-х на початку 90-х рр. ХХ ст., є надмірна експлуатація її промислового стада.

4. В Кременчуцькому водосховищі промислові стада ляща та плоскирки знаходяться в стані повної експлуатації з Y/R=396 і 108 г, відповідно; стадо плітки – в стані надмірної експлуатації або «перелову» з Y/R=133 р. У Канівському водосховищі, як лящ, так і плітка знаходяться в стані надмірної експлуатації з Y/R=386 і 143 г, відповідно.

5. Для виведення стада плітки Кременчуцького водосховища із стану «перелову» і максимізації улову на одиницю поповнення необхідно понизити інтенсивність загального промислового зусилля на 35і%. Цьому може сприяти заборона на використання ставних сіток з розміром вічка а=30 і 36 мм.

6. Промислові стада ляща та плоскирки Кременчуцького водосховища в даний час знаходяться в стані рівноваги. При сучасному рівні промислового зусилля та постійному поповненні даних видів їх іхтіомаса залишиться постійною протягом найближчих років, проте біомаса промислового стада плітки протягом найближчих 10 років може знизитися приблизно на 20і%.

7. Теоретичний вік оптимальної експлуатації (t_r) ляща, плітки та плоскирки Кременчуцького та Канівського водосховищ становить 9, 8 і 6 років, відповідно. Рекомендований мінімальний вік для промислового вилучення даних видів становить відповідно 8, 7 і 5 років.

8. Основним фактором, який впливає на динаміку чисельності ляща та плітки є промисел. Другими факторами можуть бути міжвидові відносини між цими видами, а також, в деякій мірі, температура води в період нересту.

9. Кількість зареєстрованих рибалок є точнішою мірою промислового зусилля на Кременчуцькому та Канівському водосховищах, ніж кількість зареєстрованих знарядь лову.