У дисертації запропоновано теоретико-прикладний інструментарій для оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України, наявність якого є необхідною умовою аналізу ефективності її участі у процесах міжнародного співробітництва та економічної інтеграції. 1. Систематизовано та класифіковано існуючі методи оцінки державної політики у сфері зовнішньоторговельного регулювання. Встановлено, що найпоширенішими серед них залишаються методи розрахунку показників середньоарифметичної та середньозваженої ставок митного тарифу. Запропоновано алгоритм аналізу на основі порівняння цих показників, який дозволяє якісно розширити уявлення про характер митно-тарифної політики. Доведено доцільність включення показників еластичності попиту на імпорт і еластичності заміщення імпорту за ціною при оцінці впливу митного тарифу, що дозволяє врахувати особливості товарної структури імпорту країни та характер імпортозаміщення на внутрішньому ринку. 2. У результаті проведеного порівняльного аналізу та систематизації визнаних у світі підходів до моделювання міжнародної торгівлі та торговельної політики визначено провідну роль моделі загальної рівноваги. При дослідженні можливостей адаптації такого підходу узагальнено основні елементи системного моделювання, притаманні моделі загальної рівноваги щодо визначення базисних умов моделювання, побудови необхідних структурних складових моделі та функціональних форм рівнянь, які їх характеризують, методів оцінки ендогенних та екзогенних параметрів, формату подання бази даних моделі. 3. Запропоновано схему системного аналізу митно-тарифної політики, що дозволяє встановити її зв’язок з іншими напрямами державного управління в економічній сфері. Сформовано ряд індикаторів, який дозволяє розширити оцінку ефективності застосування митного тарифу в Україні. Він включає (крім середньоарифметичної та середньозваженої ставок митного тарифу за товарними групами та видами економічної діяльності) коефіцієнт стягнення та еквівалентну ставку мита. Остання дає можливість оцінити ефективність тарифного захисту з урахуванням динаміки зростання цін усередині економіки на основі індексу-дефлятора ВВП і змін номінального курсу гривні до долара США, що, у свою чергу, дозволило врахувати вплив ревальвації гривні відносно долара США на протекціоністську ефективність митного тарифу в Україні. 4. Існуючий сьогодні рівень середньоарифметичної ставки митного тарифу в Україні узгоджується з рівнем консолідованої тарифної пропозиції при приєднанні до СОТ і може бути охарактеризований як досить ліберальний, що було встановлено в результаті проведених розрахунків і порівняння ставок обкладання митом у різних країнах світу. Здійснено оцінку фіскальної ефективності митного тарифу в Україні протягом 2002–2005 рр. на основі розрахунку коефіцієнта стягнення мита і його порівняння із середньозваженою ставкою митного тарифу за той самий період, що дозволило охарактеризувати її як невисоку. Оцінка протекціоністської функції на основі розрахунку показника еквівалентної ставки мита за видами економічної діяльності дала можливість зазначити, що в 2004–2005 рр. реальний тарифний захист в Україні був на рівні, нижчому, від існуючої номінальної ставки тарифу, або взагалі відсутнім. Розрахунок індексу-дефлятора імпорту в 2005 р. продемонстрував, що при такому співвідношенні цін на імпорт і цін усередині економіки протекціоністська ефективність існуючої структури митного тарифу в Україні є відносно низькою. 5. Визначено, що структура митного тарифу має формуватись у контексті загальної стратегії економічного розвитку, і зокрема – узгоджуватися з промисловою політикою. Проведений аналіз державної політики у сфері регулювання імпорту в Україні дозволив сформулювати принцип формування структури митного тарифу шляхом розмежування цілей та завдань зовнішньоторговельного регулювання імпорту споживчих товарів; сировинних товарів і напівфабрикатів; інвестиційного імпорту та запропонувати підходи до регулювання на його основі. 6. Розроблено модель оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України як адаптовану порівняльну статичну модель загальної рівноваги. Для формалізації бази даних розробленої моделі обрано матрицю суспільних рахунків (МСР) і перевірено її відповідність структурі цієї моделі шляхом схематичного порівняння потоків доходів рахунків матриці з її блоками. 7. Запропоновано методику побудови МСР на основі статистики національних рахунків України. Обґрунтовано метод оцінки впливу митного тарифу на структурні зміни в економіці шляхом порівняння динаміки результуючих показників МСР у порівнянних цінах. На його основі здійснено оцінку фактичних змін у структурі економіки, витратах і доходах інституційних секторів щодо ефекту відчутного зниження рівня обкладання митним тарифом в Україні в 2005 р., що дозволило підтвердити ряд гіпотез, зокрема – про те, що одним з факторів формування від’ємного торговельного сальдо цього року стало зростання реальних доходів населення на фоні розбалансування попиту та пропозиції на внутрішньому ринку. 8. Проведене оцінювання можливостей реалізації розробленої моделі дозволило виявити труднощі, пов’язані з частковою недостатністю даних по цінових параметрах, необхідних для розв’язання моделі, та з визначенням параметрів її рівнянь через обмеженість застосування існуючих методів щодо їх оцінки. В результаті проведеної реалізації щодо розв’язання блоку агрегованої пропозиції з метою оцінки впливу митного тарифу на імпортозаміщення на внутрішньому ринку України побудовано два рівняння агрегованої пропозиції для товарів проміжного й кінцевого споживання. Одержані результати підтвердили попередньо зроблений висновок про низьку протекціоністську ефективність митного тарифу в Україні: для товарів проміжного споживання підвищення ставки мита на 1% спричиняє заміщення імпорту в середньому на 0,59%, для товарів кінцевого споживання – на 0,75%. 9. Одержані результати дослідження дали можливість дійти узагальнюючого висновку про те, що митний тариф як інструмент державного регулювання в Україні сьогодні є слаборезультативним через низьку протекціоністську ефективність, пов’язану з існуючою структурою виробництва товарів на внутрішньому ринку. Низькі показники еластичності заміщення імпорту за ціною, закладені в модель як припущення (яке в результаті її реалізації дістало підтвердження), вказують на низький рівень диференціації продукції, що виробляється на внутрішньому ринку. Ефективність митного тарифу як інструмента державного регулювання в Україні зростатиме з розвитком вітчизняного виробництва товарів, збільшенням диференціації товарів кінцевого споживання та скороченням в імпорті частки однорідних продуктів. |