У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі, яка полягає в розробці математичних моделей та методів, призначених для моделювання систем керування потокорозподілом в МТ, на основі яких можна підвищити ефективність цих систем. Основні наукові та практичні результати дисертаційної роботи такі. 1. Розроблено математичну модель системи керування потокорозподілом в МТ, яка, на відміну від існуючих моделей, узагальнює математичні моделі збору та передачі інформації, обробки інформації, вироблення керувального впливу, реалізації керувального впливу. 2. Запропоновано новий метод математичного моделювання в задачах оцінювання стану потокорозподілу в МТ, який базується на загальних принципах оцінювання за методом найменших квадратів і використовує авторегресійну модель прогнозу параметрів потокорозподілу. На відміну від існуючих метод дозволяє врахувати неодночасність вимірювань параметрів та експертні оцінки параметрів, що не підлягають вимірюванню. 3. Розроблено математичну модель оптимізації потокорозподілу в МТ, яка, на відміну від відомих математичних моделей, дозволяє врахувати втрати тепла в трубопроводах МТ і втрати, пов’язані з неоптимальним розподілом тепла між споживачами. 4. Розроблено алгоритм визначення оптимального базисного складу вимірювальних приладів в системах керування потокорозподілом в МТ, який оснований на аналізі спостережності МТ та зводиться до розв’язання задачі пошуку максимального паросполучення на біхроматичному графі, що відображає структуру математичної моделі потокорозподілу. 5. Обґрунтовано доцільність та показано можливість використання експертних даних в системах керування потокорозподілом в МТ. На основі даного підходу розроблено алгоритм, який дозволяє визначити оптимальне співвідношення вимірювальних та експертно оцінюваних параметрів для заданого рівня якості оцінювання. 6. На основі математичної моделі оптимізації потокорозподілу розроблено алгоритм оптимізації потокорозподілу в МТ, який базується на методах пошукової оптимізації і використовує ітераційну процедуру розрахунку потокорозподілу. 7. Проведено дослідження адекватності математичної моделі оцінювання параметрів потокорозподілу в МТ. Адекватність математичної моделі оцінювалася відносною та зведеною похибками, які склали відповідно 18% та 2%. 8. Проведено дослідження обчислювальної ефективності алгоритму оптимізації потокорозподілу в МТ, в результаті якого встановлено, що час розв’язання задачі оптимізації потокорозподілу залежить не стільки від вибору методу пошукової оптимізації, який використовується в схемі алгоритму оптимізації потокорозподілу, скільки від розмірності та складності функціональних співвідношень системи рівнянь математичної моделі потокорозподілу. 9. Розроблено методику проектування та оптимізації системи керування потокорозподілом в МТ. Враховуючи необхідність забезпечення максимальної ефективності системи керування, висунуто рекомендації щодо вибору технічних засобів, на основі яких можна побудувати систему керування потокорозподілом в МТ. 10. На основі розробленої математичної моделі оптимізації потокорозподілу та запропонованого алгоритму оптимізації розроблено програмне забезпечення, яке призначене для моделювання та оптимізації керування потокорозподілом в МТ. |