Анотація до роботи:

Прокопович С.В. Моделювання гнучкої стратегії пенсійного страхування в умовах нестаціонарного середовища. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – економіко-математичне моделювання. – Харківський державний економічний університет, Харків, 2002.

Дисертаційну роботу присвячено розробці комплексу економіко-математичних моделей формування гнучкої стратегії пенсійного страхування. Така стратегія повинна враховувати дестабілізуючі впливи факторів зовнішнього середовища та забезпечувати підвищення рівня життя населення похилого віку.

Запропонована в роботі концепція моделювання гнучкої стратегії пенсійного страхування в умовах нестаціонарного середовища покладена в основу розробки комплексу механізмів, що дозволять проаналізувати та передбачити динамічні зміни зовнішніх і внутрішніх характеристик системи пенсійного страхування і, базуючись на цьому, сформувати стратегію, яка гнучко реагує й попереджає вплив дестабілізуючих чинників.

Розроблений комплекс економіко-математичних моделей системи пенсійного страхування та її зовнішнього середовища дає можливість проводити імітаційні експерименти, прогнозувати розвиток системи на основі сценарного підходу, виокремлювати найбільш суттєві й впливові чинники, формувати найбільш пріоритетні напрямки впливу на економічні, соціальні та демографічні внутрішні й зовнішні характеристики системи як складові стратегії розвитку системи пенсійного страхування.

Дисертаційні дослідження дозволили зробити наступні висновки:

1. Проблема пенсійного страхування на сучасному етапі розвитку держави у силу своєї соціальної й економічної значимості є однією з найбільш актуальних.

2. Нестабільність економічного, правового, соціального і демографічного становища в країні, породжувана особливостями трансформаційного періоду, посилення протиріч між зростаючими потребами системи пенсійного страхування і скороченням ресурсних можливостей економіки приводять до необхідності створення гнучкої системи управління процесами пенсійного страхування, що враховує нестаціонарність зовнішнього середовища.

3. Розроблена концепція моделювання гнучкої стратегії пенсійного страхування дозволяє формувати стратегію, яка адекватно реагує на зміни зовнішнього середовища і спрямована на попередження дестабілізуючих впливів різної природи.

4. Реалізація запропонованого комплексу механізмів і економіко-математичних моделей аналізу системи пенсійного страхування, зовнішнього середовища і формування стратегії дає можливість розробити ефективні управлінські рішення, підвищити якість функціонування системи пенсійного страхування, забезпечивши підвищення рівня життя літніх і старих громадян.

5. Запропоновані моделі систем обов'язкового та добровільного пенсійного страхування дозволяють аналізувати й прогнозувати розвиток процесів обов'язкового страхування і добровільного страхування додаткових пенсій на макроекономічному та регіональному рівнях.

6. Побудований комплекс економіко-математичних моделей дозволяє одержати прогнозно-імітаційні розрахунки довгострокових перспектив розвитку системи пенсійного страхування за різними сценаріями розвитку СПС і її зовнішнього середовища.

7. Аналіз результатів імітаційного моделювання дає можливість визначити як стратегію пріоритетні напрямки впливу на економічні, соціальні й демографічні характеристики зовнішнього і внутрішнього середовищ системи, реалізація яких дозволить компенсувати або запобігти негативних впливів дестабілізуючих факторів зовнішнього середовища.

Публікації автора:

1. Куркина С.В. Некоторые направления совершенствования системы государственного пенсионного страхования // Вісник Харківського національного університету. Сер. “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова”. Ч.1. – 2000. – №456. – С. 63–65.

2. Клебанова Т.С., Дубровина Н.А., Куркина С.В. Модель финансового механизма пенсионного страхования // Регіональні перспективи. – Кременчук: Асоціація «Перспектива», 2000. – №4(11). – С. 58-60.

3. Прокопович С.В. Формирование комплексной модели пенсионного страхования // Вісник Харківського державного політехнічного університету “Технічний прогрес та ефективність виробництва”. Вип. 91’00. – Харків: ХДПУ, 2000. – С. 85–88.

4. Прокопович С.В. Методы кластерного анализа социально-экономического развития регионов Украины // Сборник научных трудов “Модели управления в рыночной экономике”. – Донецк: ДонНУ, 2000. – Вып.4. – С. 81–88.

5. Прокопович С.В. Модели анализа и прогнозирования фонда оплаты труда в системе пенсионного страхования // Вісник Харківського державного економічного університету. – 2001. – №2(18). – С. 59–60.

6. Прокопович С.В., Клебанова Т.С. Механизм оценки и анализа социально-экономического развития регионов Украины // Вісник Харківського державного економічного університету. – 2001. – №3(19) спецвипуск. – С. 30–34.

7. Прокопович С.В. Риски в системе пенсионного страхования // Зб. наук. праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конф. 27–28 березня 2001 р. “Ризикологія в економіці та підприємництві”. – К.: КНЕУ, Академія ДПС України, 2001. – С. 341–342.

8. Прокопович С.В., Чернова Н.Л. Диагностика угроз региональных социально-экономических систем // Зб. матер. Другої міжнародної конференції “Математичні моделі та інформаційні технології в соціально-економічних та екологічних системах”. – Луганськ: Східноукраїнський національний ун-т, 2001. – С. 173–175.

9. Прокопович С.В. Механизм анализа изменения состояния внешней среды системы пенсионного страхования // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Сер. “Економічні науки”. – 2001. - №535. – С. 298–302.

10. Прокопович С.В. Механизм формирования гибкой стратегии пенсионного страхования // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. Вип. 131. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 69–75.

11. Клебанова Т.С., Прокопович С.В., Чернова Н.Л., Чуйко И.М. Принятие решений в управлении региональной деятельностью / В кн. Принятие решений в управлении экономическими объектами: методы и модели / Под ред. Я.Г. Берсуцкого. – Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2002. – С. 69-88.