У дисертації на основі розроблених моделей та результатів експериментальних досліджень розвязано науково-практичну задачу створення і впровадження у медичну практику дослідних зразків нового пристрою сихронного формування пульсових сигналів променевих артерій людини з практично незалежними каналами. 1. Вперше розроблено моделі елементів та процесів взаємодії у біотехнічній системі синхронної реєстрації пульсових коливань ряду, послідовно розташованих, зон дистальних частин променевих артерій людини, де біообєкт представлено джерелом сили з вихідним імпедансом, залежним від деформації зазначених зон, а багатоканальний пристрій як сукупність коливальних систем зі спільною основою чи шарнірно зєднаних в одній конструкції, жорсткість закріплення якого відносно променевої кістки має скінчене значення. Результати теоретичних та експериментальних досліджень моделей дозволили створити і впровадити у медичну практику (в складі пульсодіагностичного комплексу) дослідні зразки нового пристрою для багатозональної пульсометрії, які забезпечують практичну незалежність: - встановлення зональних зовнішніх умов формування та - синхронної реєстрації пульсових коливань розташованих поряд зон променевих артерій людини. 2. Розроблено та досліджено: - статистичні моделі пружних властивостей зон реєстрації пульсових сигналів за канонами східної медицини в залежності від деформації названих зон та площі контакту з ними первинних перетворювачів, які описують вихідний імпеданс джерела сили; - моделі взаємодії каналів пристрою для багатозональної пульсометрії зі спільною основою у процесі встановлення зовнішніх умов формування та у процесі синхронної реєстрації пульсових коливань розташованих поряд зон променевих артерій людини; - співвідношення жорсткостей зон, за умови однакового зонального впливу первинних перетворювачів на променеву артерію, в залежності від розміру пульсових сигналів. За отриманими результатами обгрунтовано структуру нового пристрою для багатозональної пульсометрії з практично незалежними на акустичній стороні каналами. 3. За результатами теоретичних і експериментальних досліджень встановлено: - принципову неможливість жорсткої фіксації інструментальних елементів біотехнічної системи багатозональної пульсометрії відносно променевої кістки, з чим повязаний взаємний вплив каналів відомих пристроїв у процесі встановлення зовнішніх умов формування ( досягає 25%) та у процесі синхронної реєстрації пульсових сигналів (в залежності від величини сигналу досягає 15%); - обмеженість знизу похибки перетворення сили, що створюється пульсовими сигналами на входах первинних перетворювачів, міжзональні відмінності якої, за обгрунтованих у роботі характеристик останніх, не переважають ± 4,1%, що забезпечує необхідну точність встановлення умов формування сигналів. 4. За результатами технічних та клінічних досліджень дослідних зразків нового пристрою показано: - відповідність метрологічних та антропометричних показників вимогам щодо технічних засобів формування вхідних сигналів методу багатозональної пульсометрії; - зменшення, порівняно з відомими пристроями, взаємного впливу каналів у процесі встановлення зовнішніх умов формування ( в середньому в 11 разів) та у процесі синхронної реєстрації пульсових сигналів ( в середньому в 9,7 разів). 5. Розроблено і впроваджено, в складі пульсодіагностичного комплексу, в медичну практику дослідні зразки нового пристрою в санаторію-профілакторію Національного університету “Львівська політехніка” та Центрі східної медицини Мінздрава Бурятії (м.Улан-Уде). |