У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення науково-прикладної задачі формування оптимальної структури і розмірів виробництва сільськогосподарських підприємств. На основі результатів проведеного наукового дослідження зроблено такі висновки: 1. Проведений аналіз підходів до формування оптимальної структури і розмірів виробництва сільськогосподарських підприємств показав, що в сучасних умовах оптимізація структури виробництва повинна мати на меті виробництво продукції не заради виробництва, а заради отримання максимального прибутку. При цьому оптимальність структури виробництва забезпечується тільки за наявності необхідних засобів виробництва, технологій, економічного механізму, виробничого та управлінського персоналу, правового регулювання. Кожний із зазначених чинників має свою вагому частку в процесі формування виробничої структури підприємств. Так, для виробництва конкретного виду продукції необхідні певні засоби виробництва. Крім того, лише цілісний, системний комплекс засобів виробництва створює необхідні передумови для освоєння необхідних технологій. Для виробництва кожного виду продукції необхідна також своя комплексна, цілісна, ефективна технологія, що базується на передових інноваційних ідеях і адаптована до регіональних умов. 2. Аналіз чинників внутрішнього і зовнішнього середовищ сільськогосподарських підприємств показав, що формування оптимальної структури виробництва і розмірів сільськогосподарських підприємств є складною, багатогранною задачею, що відображає вплив різних умов. Для виявлення факторів, що впливають на формування оптимальної структури виробництва і розмірів сільськогосподарських підприємств, визначення кількісної і якісної їх характеристик, здійснення прогнозування їх розвитку доцільно застосовувати системний аналіз. Це зумовлює необхідність визначення системи показників, які б дозволили вивчити динаміку виробництва, з’ясувати його особливості, визначити основні напрямки формування оптимальної структури сільськогосподарських підприємств регіону. 3. В результаті аналізу існуючих методів оптимізації сільськогосподарського виробництва запропоновано комплекс взаємозв’язаних моделей формування оптимальної структури і розмірів виробництва сільськогосподарських підприємств, реалізація яких дозволить забезпечити ефективне використання всіх наявних земельних, трудових і матеріальних ресурсів та отримати максимальні прибутки. 4. Встановлено функціональні взаємозв’язки між основними показниками оптимальності структури і розмірів сільськогосподарських підприємств, що виражаються економетричними співвідношеннями лінійного та нелінійного характеру. На основі аналізу економічних показників ефективності (фондовіддачі, матеріалоємності, продуктивності праці) та показників виробництва (урожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин) здійснено їх короткостроковий прогноз. 5. Застосування комплексу економічних показників оптимальності виробництва сільськогосподарських підприємств дозволило оцінити та спрогнозувати динаміку розвитку таких підприємств, а також на основі отриманих оцінок сформувати критерії оптимальності структури і розмірів виробництва, що дало змогу оцінити економічну ефективність різних типів виробничих структур з точки зору їх конкурентоспроможності в ринкових умовах. 6. На основі сформованих критеріїв оптимальності в дослідженні визначено стратегію розвитку структури і розмірів сільськогосподарських підприємств, яка дозволяє максимізувати величину чистого прибутку за умов ефективного і раціонального використання наявних ресурсів. Запропоновано механізм цінової компенсації коливань обсягів виробництва, що враховує типові природні умови та структуру виробництва і в комплексі з розв’язками оптимізаційної моделі визначає основні напрямки формування оптимальної структури і розмірів сільськогосподарських підприємств. 7. Практичні результати проведених досліджень є універсальними і можуть бути використані для формування конкурентоспроможних в ринкових умовах виробничих структур сільськогосподарських підприємств всіх типів. Подальше дослідження стратегій розвитку структури і розмірів сільськогосподарських підприємств пов’язане з побудовою нових типів моделей, реалізація яких дозволила б забезпечити ефективне функціонування підприємств в ринкових умовах. |