У роботі теоретично обґрунтовано та вирішено актуальну науково-прикладну задачу розробки моделей і методів управління якістю проектних робіт відповідно до вимог і рекомендацій нормативної документації для зразків складної техніки. Основними результатами дослідження є: 1. Проведено аналіз проектів розробки складних зразків техніки, таких, як проекти створення авіаційної техніки. Виділено особливості ПССТ, основні етапи їх життєвого циклу. Проаналізовано існуючі методи формування вимог і визначення цілей проекту. Аналіз існуючих методів дав можливість зробити висновок, що такі методи не дозволяють сукупно враховувати вимоги замовника і нормативної документації з розроблюваного виду техніки. Тому існує необхідність у розробці моделей і методів, які гармонізують вимоги у проектах створення складної техніки. Проаналізовано існуючі моделі сертифікації як основного виду контролю при створенні складної техніки. Розглянуто основні елементи сертифікації, серед яких варто виділити: порядок проведення контролю й інформаційне забезпечення. Слід зазначити, що проведення сертифікації має супроводжувати процеси виготовлення складної техніки, починаючи з етапу "зовнішнього" проектування. Для вирішення цієї задачі в першу чергу необхідно сформувати системне формалізоване подання мережі процесів контролю та випробувань і структуру системи документообігу, що супроводжує контроль вимог до зразків складної техніки. 2. Для системного подання процесів формування та контролю вимог до проектних рішень проведено класифікацію вимог до ПССТ. Вимоги до якості ПССТ класифікувалися за трьома ознаками: об'єкти призначення вимог (результати або процеси проекту); суб'єкти, що формують вимоги (зовнішні контролюючі органи, замовник або підприємство-виготовлювач наукоємних зразків техніки); вплив на реалізовність проекту (обов'язкові, умовно-обов'язкові, бажані). 3. Розроблено метод формування вимог до створюваного зразка складної техніки, що на відміну від існуючих забезпечує узгодження вимог замовника і нормативно-технічної бази за даним видом техніки. Цей метод запропоновано вперше. Він оснований на методах побудови дерева рішень і дозволяє формувати послідовність опитування замовника при визначенні вимог до зразка техніки з урахуванням логіки відносин характеристик зразка відповідно до нормативної бази. 4. Дістали подальшого розвитку методи побудови байєсівської мережі шляхом використання для одержання ймовірності належності розроблюваного зразка до класу складної техніки. Метод доцільно використовувати на концептуальній фазі проекту в умовах неповної інформації про продукт проекту. 5. Розроблено метод аналізу альтернатив на основі методів побудови альтернативних AND-OR дерев і морфологічного аналізу. Морфологічний простір використовується для завдання обмежень, зазначених у нормативних документах на даний вид техніки, а AND-OR дерева - для опису структури складної технічної системи. При цьому скорочується число варіантів перебору при виборі раціонального прототипу проектованої системи. 6. Розроблено логіко-алгоритмічна модель процесів контролю складної техніки. Для цього було використано мову формалізованого опису регулярних схем мережі процесів, котра являє собою модифікацію мов регулярних схем алгоритмів і регулярних схем системних моделей. Отриману модель мережі процесів контролю було використано для дослідження впливу технічного ризику на часові показники проектів. При визначенні заходів щодо ліквідації можливих невідповідностей були виділені головні та другорядні зміни. На основі статистики з результатів контролю побудовано модель прогнозу, котра дозволить заздалегідь попередити про можливість виходу характеристик за межі заданих обмежень і, таким чином, уникнути ітерацій, пов'язаних із виявленням технічного ризику в ПССТ. 7. На основі методів об‘єктно-орієнтованого аналізу й проектування сформовано інформаційну систему формування і контролю вимог, яка дозволяє оперативно приймати обґрунтовані рішення при розробці технічного завдання і проекту сертифікаційного базису, а також при урахуванні результатів контролю. Розроблена інформаційна система забезпечує можливість практичного застосування запропонованих у роботі моделей і методів. 8. Результати дослідження впроваджені в практику управління проектами на виробничих підприємствах України. |