У дисертаційній роботі виконано теоретичне узагальнення і отримано результати вирішення наукової задачі розробки математичних моделей для підсистеми технічної сенсорики системи керування робототехнічними пристроями. У ході виконаних досліджень отримані такі результати. 1. На підставі аналізу існуючих теорій і гіпотез, що описують нейрофізіологічну реакцію нової кори головного мозку людини, виділені основні біоритми, електропотенціали яких інструментально відчутні. Показано необхідність удосконалення моделей підсистеми технічної сенсорики системи управління робототехнічними пристроями для підвищення її ефективності. 2. Створено удосконалений метод проведення експерименту з дослідження нейрофізіологічної реакції людини, який, на відміну від існуючих, спирається на фіксований комплекс впливів, й обрана інструментальна база оцінювання біопотенціалів неокортексу при впливі на сенсорну систему основних подразників: зорових, слухових, нюхових. 3. За результатами експерименту зібраний матеріал, за яким, з використанням удосконаленого методу аналізу реакцій неокортексу, здійснена статистична оцінка законів розподілу біопотенціалів мозку, визначені параметри цих законів, тобто сформовані області визначення рівнянь майбутніх моделей, що дозволяє встановлювати наявні асоціативні зв'язки між функціональними полями та варіювати випадковими значеннями біопотенціалів при імітаційному моделюванні нейрофізіологічної реакції неокортексу людини. 4. Уперше розроблені математичні моделі статичного прогнозу нейрофізіологічної реакції функціональних полів неокортексу людини на зовнішні подразники. Проведено аналіз оцінок регресійних поліномів моделей, визначено рівень значимості поліномів і виділено регресійні поліноми домінуючого впливу біоритмів кори головного мозку, що дозволило сформувати на їх підставі формалізовані асоціативні зв'язки, що відбивають процес інтелектуальної діяльності людини. 5. На підставі запропонованого допущення про випадковий характер змінних (факторів моделей) при наявності зовнішнього випадкового процесу, що характеризує зір, слух, нюх, уперше розроблено системи стохастичних диференціальних рівнянь, за допомогою яких можна спрогнозувати динамічні зміни реакції функціональних ділянок неокортексу і відповідним чином використовувати цей прогноз у робототехнічних системах. Числове дослідження цих моделей дозволило визначити стійкість рішень щодо процесів формування сенсорних образів у реакціях людини. 6. Уперше отримані математичні моделі статичного і динамічного прогнозу інтелектуальної діяльності людини реалізовані в алгоритмах підсистеми технічної сенсорики системи керування робототехнічного комплексу. Проведене зіставлення оцінювання образів нерухомих об'єктів зовнішнього світу підтвердило адекватність моделей виділених асоціативних зв'язків і розроблених алгоритмів. Числовий аналіз динамічної оцінки ситуацій (перешкод), які випадково виникають, також підтвердив адекватність динамічних моделей і алгоритмів, що дозволило зробити висновок про практичну значимість створених моделей сенсорної інтелектуальної системи розпізнавання предметів зовнішнього світу. 7. Здійснено дослідно-промислову експлуатацію розроблених математичних моделей і алгоритмів у складі спеціального математичного забезпечення підсистеми технічної сенсорики робота «Інтелект – 12», що дозволило збільшити точність розпізнавання роботом предметів навколишнього світу на 25 % у статичних умовах і на 15 % у динамічно мінливих умовах зовнішнього середовища за рахунок оцінки асоціативних зв'язків, що виникають між функціональними ділянками неокортексу людини при впливі візуальних, звукових і запахових сигналів. |