У дисертації зроблено теоретичне узагальнення та нове комплексне розв’язання наукової проблеми – модельного обґрунтування та прийняття рішень з питань фіскальних взаємовідносин в умовах нестабільної економіки. Дослідження проблеми дозволяє зробити наступні висновки. 1. Встановлена і обґрунтована обмеженість можливостей застосування традиційних методів для адекватного математичного опису, моделювання і дослідження взаємовідносин податкової системи з нестабільним економічним середовищем в умовах невизначеності, конфлікту, жорстких фінансових обмежень суб’єктів оподаткування, неповноти та недостатньої достовірності необхідних для аналізу статистичних даних. 2. Виведені економіко-математичні залежності і створена економетрична модель взаємозв’язку між бюджетними надходженнями та податковим навантаженням; на основі цього сформульовано принцип оптимальності фіскальних взаємовідносин та визначено напрямок трансформації податкової системи з метою підвищення ефективності її функціонування. Обґрунтовано, що одним із можливих шляхів вирішення проблеми вибору незалежної змінної в моделі бюджетних надходжень, може бути введення сукупної номінальної податкової ставки. 3. Розглянуто закономірності релаксаційних процесів, що виникають у випадку миттєвої зміни податкового навантаження на економічне середовище, та створено моделі релаксаційних процесів. Показано, що координата, яка характеризує стан взаємовідносин «податкова система – економічне середовище» на залежності бюджетних надходжень від податкового навантаження, визначає вигляд релаксаційної кривої. Здійснена апробація моделі. 4. Дослідження характеру фіскальних взаємовідносин в Україні в рамках моделі бюджетних надходжень в 1993-2000 роках та дослідження характеру релаксації національного економічного середовища при збільшенні податкового навантаження незалежно одне від одного свідчать, що макроекономічні координати взаємодії української податкової системи із національною економікою знаходились в межах надлишкового податкового навантаження. Отриманий висновок може бути пов’язаний не стільки з величиною відносної частки ВВП, яка перерозподіляється через бюджет (вона як і в багатьох європейських країнах не перевищує 40%), скільки із абсолютною величиною самого валового внутрішнього продукту, який є значно менший, ніж у співставних щодо кількості населення розвинутих європейських країнах. 5. На основі статистичної залежності відношення тіньового до офіційного виробництва від податкового тиску створена економетрична модель «тіньового пробою». Показано, що існує закономірність лавиноподібного наростання процесів тінізації економіки при наближенні податкового навантаження (відношення обсягу коштів, розподілених через бюджет, до обсягу ВВП) до певного значення. Статистичні дані щодо українського економічного середовища свідчать, що лавиноподібна тінізація національної економіки стартувала при досягненні величиною податкового навантаження дещо меншого за визначене значення, починаючи з 1994 року. 6. Значні обсяги тіньової економіки повинні враховуватись при створенні макроекономічних економіко-математичних моделей, зокрема, моделі бюджетних надходжень. Для цього записано модифіковане (з врахуванням коефіцієнта тінізації економіки) рівняння залежності бюджетних надходжень від сукупної номінальної податкової ставки. Проаналізована природа процесів тінізації та детінізації економічного середовища та запропоновано аналітичний опис цих процесів кривими Гомперця. Визначено параметри кривих залежності коефіцієнта тінізації від сукупної номінальної податкової ставки для українського економічного середовища на стадіях розширення процесу тінізації та процесу детінізації. Відповідно до отриманих результатів побудована модель бюджетних надходжень для української економіки 2000 року з врахуванням процесів тінізації національної економіки. 7. Досліджено можливості застосування теоретико-ігрових підходів до вивчення, формування та оптимізації податкової політики в умовах ринкового реформування економіки України. Показано, що модифікований апарат теорії ігор може бути використаний для розв’язання задач формування ефективної політики штрафних санкцій щодо суб’єктів господарювання. Завдання моделювання процесу вибору стратегії накладання податковою службою штрафних санкцій за несплату податків ставиться з врахуванням того, що використання штрафних санкцій за несплату податків повинно забезпечити державі достатню фінансову вигоду (покрити збитки від несплати податків), водночас штрафні санкції мають бути достатньо поміркованими і не доводити суб’єкти господарювання до банкрутства. 8. Створена та обґрунтована методологія теоретико-ігрового моделювання фіскальних взаємовідносин суб’єктів податкової політики і державної податкової служби із врахуванням функціональної залежності бюджетних надходжень від податкового навантаження. Зокрема, створені моделі оподаткування суб’єктів господарювання з багатьма видами діяльності та визначення оптимального рівня оподаткування окремих галузей економіки. Моделі у вигляді безмежної антагоністичної гри описують взаємодію податкової служби і суб’єктів господарювання і дають змогу державі формувати податкове навантаження таким чином, щоб забезпечити найбільш можливі бюджетні надходження за умови сталого рівня сумарного виробництва суб’єктів господарювання, а підприємницьким структурам при стабільному обсязі податкових платежів отримати найвищу ефективність господарської діяльності. 9. Як випливає із результатів теоретико-ігрового моделювання, з точки зору збільшення бюджетних надходжень варто диференціювати рівень податкового навантаження як для галузей економіки, так і для окремих видів виробництв. Водночас встановлено, що подібне подрібнення ускладнює адміністрування податкової системи. Для аналізу цієї ситуації розроблена модель визначення оптимальної кількості податків та градацій податкових ставок в межах кожного із податків з використанням уявлень про ентропію Шеннона. Показано, що збільшення кількості податків однаково як і диференціація ставок в межах одного типу податків веде до зростання бюджетних надходжень, оскільки при такому оподаткуванні його база враховується більш точно. З іншого боку це веде до зростання обсягу роботи податкової служби, збільшення обсягу витрат матеріальних та людських ресурсів, а, отже, витрат бюджету на утримання служб, які забезпечують функціонування податкової та фінансової системи. Знайдені теоретичні умови для оптимальної кількості податкових градацій у податковій системі та означено параметри, які слід використовувати для їх розрахунку. 10. Враховуючи необхідність зниження податкового навантаження, розроблена модель, яка дає можливість розглядати розрахункові сценарії зниження податкового тиску в окремих галузях економіки. В моделі враховуються економічні показники ефективності діяльності галузі, тривалість господарського циклу, інфляційні процеси тощо. В основу моделі покладено декілька припущень, чинних для транзитивної економіки. Вважається, що у випадку зниження податкового навантаження, в розпорядженні галузі з’являються додаткові кошти, які інвестуються у розширення виробництва. Зовнішні фінансові джерела до інвестування не залучаються. Обсяг спрямованих на інвестиції коштів залежить як від величини, на яку знижується податкове навантаження, так і від величини податкового навантаження. Розширення виробництва і збільшення обсягу реалізації продукції галузі не приводить до зміни цін на продукцію галузі. Кожна із галузей економіки має господарський цикл певної тривалості. Виведено математичні співвідношення для суми податкових надходжень зростаючим підсумком у випадку сценаріїв звичайного та розширеного виробництва та умова перевищення обсягу бюджетних надходжень зростаючим підсумком, отриманих при зменшеному податковому навантаженні і інтенсивному господарюванні, над обсягом бюджетних надходжень у разі незмінного податкового навантаження. На підставі статистичного матеріалу для економіки Львівщини, показано, що першим кроком у зменшенні рівня оподаткування доцільно було б здійснити зниження податку на прибуток підприємств, оскільки левову частку цього податку сплачують переважно високорентабельні галузі з коротким господарським циклом. В цьому разі відновлення податкових надходжень можна очікувати в межах одного року. Cписок опублікованих праць за темою дисертації Монографії, посібники Статті у наукових фахових виданнях | 