У результаті проведеного дисертаційного дослідження отримані наступні висновки: 1. Аналіз наведених у літературі визначень категорії "конкурентоспроможність підприємства" дозволив виділити їхні основні недоліки і сформулювати уточнене визначення. Конкурентоспроможність підприємства – це здатність підприємства зберігати, розвивати існуючі або створювати нові конкурентні переваги при дійсному або запланованому збільшенні реальних доходів. У даному визначенні в якості факторів, що визначають конкурентоспроможність підприємства використовуються його конкурентні переваги. 2. Проведений аналіз сучасних підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства дозволив визначити їх основні недоліки. Негативний вплив подібних недоліків може бути знижений в результаті застосування економіко-математичного моделювання. Однак, у розглянутих роботах застосування економіко-математичних методів обмежується використанням елементів кореляційно-регресійного аналізу. Подібні методи мають ряд обмежень. Для них необхідне виділення якого-небудь показника діяльності підприємства в якості основного (результуючого), а також необхідно мати повну інформацію як по цьому показнику, так і по всіх факторах, що на нього впливають, за достатній для дослідження період. Такий підхід дозволяє оцінити конкурентоспроможність підприємства тільки у випадку доброї структурованості відносин між показниками. 3. Застосування системного підходу і аналіз факторів, що впливають на конкурентоспроможність підприємства дозволили вдосконалити класифікацію факторів. Запропонована класифікація є проекцією факторів конкурентоспроможності підприємства на структуру системи з управлінням. 4. Розроблена модель визначення інтегрального показника дозволяє зробити оцінку конкурентоспроможності підприємства за основними аспектами діяльності в рамках системного підходу. Визначення рівня значимості факторів конкурентоспроможності дозволяє оцінити ступінь їх впливу на підсумковий показник конкурентоспроможності підприємства, і виділити найбільш вагомі з них. 5. Розробка системи взаємозалежних кількісних шкал оцінки параметрів дозволила привести до однакового вигляду окремі показники, що відображають ступінь розвитку факторів конкурентоспроможності. Результатом цього є те, що як інтегральний показник, так і оцінки окремих факторів і їх груп безрозмірні і приведені до порівнюваного вигляду. 6. Перевагою розробленої моделі є можливість її використання без застосування експертного оцінювання на рівні підприємства кінцевим користувачем, модель також не вимагає від особи, що приймає рішення, спеціальних знань в області економіко-математичного моделювання. Такий підхід підвищує оперативність і обґрунтованість прийнятих рішень щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства, сформованих на основі оцінки конкурентоспроможності і є основою для подальшого управління конкурентоспроможністю на стратегічному рівні. 7. Розроблена модель вибору конкурентної стратегії підприємства дозволяє визначити напрямки подальшого підвищення його конкурентоспроможності. Формалізація цього процесу дозволяє підвищити обґрунтованість прийняття управлінських рішень. 8. Застосування методу зворотних обчислень у моделі вибору сценарію розвитку підприємства дозволяє визначити найменш витратний спосіб досягнення планованого рівня конкурентоспроможності та розрахувати необхідні зміни оцінок окремих факторів і їх груп для підвищення рівня інтегрального показника конкурентоспроможності підприємства. |