В результаті виконаних досліджень розв’язано задачу розробки математичної моделі корпоративної інформаційної мережі, на основі якої досягнуто мети підвищення ефективності процесу передачі інформації в зв’язуючій ланці корпоративної інформаційної мережі. Проведений аналіз методів побудови і моделювання корпоративних інформаційних мереж показав перспективність використання віртуального кільця як зв’язуючої ланки корпоративної інформаційної системи з такими аспектами управління функціонуванням, як циклічність, повторність, моно- і мультирозподілення часу, а також пріоритетність. Найважливішими критеріями ефективності зв’язуючої ланки корпоративної інформаційної системи є швидкодія і можливість розширення. Перший критерій характеризує здатність каналу передачі інформації функціонувати в реальному масштабі часу, а другий - здатність підтримувати зростаючий об’єм корпоративного трафіка. В результаті дослідження вибраного об’єкта отримано основні наукові і практичні результати дисертаційної роботи: 1. Вперше розроблено метод оптимізації нестандартних параметрів зв’язуючої ланки корпоративної інформаційної системи, який відрізняється тим, що використовує як цільову функцію робоче навантаження зв’язуючої ланки корпоративної інформаційної системи і враховує обмеження на експлуатаційно-економічні втрати і на погіршення якості функціонування зв'язуючої ланки. Його використання дозволяє забезпечити точніший прогноз можливих явищ недовантаження або перевантаження каналу передачі інформації. 2. Одержано нову математичну модель процесу управління доступом до зв'язуючої ланки корпоративної інформаційної системи в режимі мультирозподілу часу, що відрізняється тим, що вона заснована на бінарно-подієвому підході до опису процесу управління доступом, і враховує багаторівневий принцип пріоритетного управління, що дозволяє забезпечити ефективне управління передачею текстових і мультимедійних потоків даних. 3. Вдосконалено математичну модель процесу управління доступом до зв'язуючої ланки корпоративної інформаційної системи в режимі монорозподілу часу (РмоРЧ), яка відрізняється тим, що враховує вплив не тільки повноаспектного механізму управління повторністю (МУП), але і характерні особливості селективного і групового механізмів управління повторністю, що дозволяє забезпечити точнішу кількісну оцінку збільшення продуктивності за рахунок заміни одного варіанту механізму управління повторністю на ефективніший варіант. Проведені дослідження показали, що при заміні РмоРВ з відкладеним повтором на РмоРВ з автоматичним повтором значення робочого навантаження зменшується на 10-15%, а при заміні селективного МУП на груповий значення робочого навантаження зменшується на 25-35%. 4. На основі запропонованих методів і моделей розроблено аналітичні, алгоритмічні и програмні засоби: алгоритм обчислення середньої кількості можливих повторних передач спотвореного блоку даних при використанні селективного або групового механізмів управління повторністю; бiльш ефективна дисципліна управління пріоритетністю, заснована на багаторівневому принципі, яка дозволяє підвищити ефективність передачі текстових і мультимедійних потоків даних; алгоритм обробки бінарних даних для обчислення ймовірнісно-часових характеристик процесу управління доступом до зв’зуючої ланки корпоративної інформаційної системи в режимі мультирозподілу часу (РмуРЧ); алгоритм оцінки оптимальної довжини пакету для випадку селективного і групового механізмів управління повторністю; алгоритм визначення максимуму робочого навантаження зв’язуючої ланки корпоративної інформаційної системи з урахуванням обмеження на погіршення якості її функціонування; комплекс програмних засобів для реалізації розроблених алгоритмів; методика реалізації стратегії підвищення продуктивності зв’язуючої ланки корпоративної інформаційної системи. 5. Розроблені методики і алгоритми використані для оптимізації розвитку корпоративних мереж Інституту автоматики, електроніки і комп’ютерних систем управління Вінницького національного технічного університету і Нігерійсько-Української компанії ООО JCITA. Результати впровадження підтверджують ефективність розроблених методик і алгоритмів і правильність покладених у їх основу моделей. 6. Розроблені аналітичні, алгоритмічні і програмні засоби можуть бути використані для вдосконалення процесів передачі інформації в мережах типу Token Ring, FDDI тощо, які використовують режими з паузами і пріоритетами. Окремі положення дисертації можуть також бути розповсюджені на інші об’єкти, які використовують принципи управління, аналогічні принципам управління функціонуванням дослідженого зв’язуючої ланки корпоративної інформаційної системи. |