У дисертаційній роботі наведено ряд вирішень наукових задач, що полягають у розробці моделей, алгоритмів роботи спецпроцесорів і структур спецпроцесорів для синтезу світлових і тіньових ефектів в реальному часі, застосування яких дозволить підвищити реалістичність зображення. Отримані результати мають важливе наукове і практичне значення як для удосконалення існуючих, так і для створення нових ефективних систем візуалізації тренажерів транспортних засобів. Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. У результаті аналізу методів і апаратно-програмних засобів формування зображень та вимог до систем візуалізації тренажерів транспортних засобів обґрунтовано вибір методу зворотного трасування та необхідність створення моделей синтезу світлових та тіньових ефектів у сцені з метою удосконалення апаратно-програмних засобів для систем візуалізації. 2. Запропоновано модель синтезу зображень, що дозволяє врахувати фізіологію зору людини й особливості пристроїв відображення. Модель базується на тому, що світлові характеристики всіх об'єктів сцени визначаються в реальних фізичних характеристиках, які потім переводяться в характеристики пристрою відображення. Застосування моделі дозволяє підвищити реалістичність синтезованого зображення, і, як наслідок, підвищити якість підготовки операторів на тренажерах транспортних засобів. 3. Вперше запропоновано математичну модель синтезу зображень як спрямованих, так і неспрямованих джерел світла з урахуванням ефектів розсіювання в атмосфері. Модель базується на уявленні розсіювального середовища у вигляді часток, які характеризуються розміром, щільністю й індикатрисами розсіювання, що дає можливість імітувати такі явища, як розсіювання на частках туману, диму, пилу та ін. Використання моделі дозволяє проектувати апаратно-програмні засоби синтезу зображень, що мають можливість обробляти велику кількість джерел світла у сцені з урахуванням розсіювального середовища. 4. Одержав подальший розвиток алгоритм “захоплення” джерел світла. Підчас синтезу зображення джерел світла методом зворотного трасування, взаємне переміщення спостерігача і джерел світла призводить до виникнення явища аліайсинга (миготіння). Запропонований алгоритм дозволяє розробити апаратно-програмні засоби усунення явища аліайсингу за рахунок виконання операції “захоплення” джерел світла будь-якої форми, довільно розташованих у просторі. 5. Вперше запропоновано метод класифікаційного опису тіньового простору, що формує рельєф. Метод орієнтовано на проектування апаратно-програмних засобів для систем візуалізації. Він базується на обмеженні простору рельєфу оболонкою, і розподілі простору всередині оболонки на домени. Для кожного домену виконується класифікація ділянок рельєфу, що затінюють простір усередині досліджуваного домену. Використання методу класифікаційного опису дозволяє: синтезувати зображення тіней від рельєфу як на сам рельєф, так і на об'єкти сцени; за рахунок виконання частини обчислень під час синтезу зображення на етапі підготовки даних скоротити загальну кількість обчислень у реальному часі, що дає можливість розробити апаратно-програмні засоби синтезу зображення високої продуктивності. 6. Одержав подальший розвиток метод сканування об'єктів, що рухаються з метою удосконалення апаратно-програмних засобів систем візуалізації. Розвиток методу сканування складається в адаптації його для сканування тіньових фігур об'єктів, що рухаються. Запропонований метод сканування дозволяє в реальному часі формувати зображення тіней від об'єктів сцени, що рухаються, на рельєф, інші об'єкти сцени і самих на себе. Використання методу дає можливість реалізувати високопродуктивну систему візуалізації для тренажерів транспортних засобів. 7. На основі запропонованих методу класифікаційного опису тіньового простору, що формує рельєф, і методу сканування тіньових оболонок об'єктів сцени розроблено алгоритм синтезу тіньових ефектів, на базі якого можливе проектування архітектури спецобчислювача системи візуалізації реального часу. 8. Підтверджено результатами математичного та імітаційного моделювання, що розроблені моделі й алгоритми можна використовувати для формування реалістичного зображення світлових і тіньових ефектів. 9. Розроблено структурні і функціональні схеми спецпроцесорів формування зображення світлових і тіньових ефектів з використанням паралельно-конвеєрного принципу, що дозволяє побудувати на їхній основі системи візуалізації реального часу. 10. Практичне значення підтверджується впровадженням результатів дисертаційної роботи на авіаційному тренажері КТС Ту-154М в УД УСЦГА, м. Київ (довідка про впровадження від 12.06.2003), а також у навчальний процес на кафедрі ЕОМ ХНУРЕ, м. Харків (акт про впровадження від 15.10.2003). |