В результаті проведених досліджень: 1. Розроблена і пройшла перевірку на реальному матеріалі математична модель порового середовища, яка дозволяє оцінювати такі його параметри, як “скелетна”, первинна та вторинна пористість, радіус і площа поверхні пор, та параметри їх розподілів. Встановлено регресійні зв’язки між ними та між ними і параметрами гранулометричного складу, які несуть нову літологічну інформацію і мають перспективу застосування в палеогеографії та при оцінці ємнісно-фільтраційних властивостей параметрів порового середовища. 2. Розглянуто існуючі моделі фізичного ущільнення теригенних порід, здійснено вибір моделі, її вдосконалення та випробовування. Зроблена математична постановка задачі і запропонована методика палеоструктурного аналізу з урахуванням ущільнення порід. Розроблено окремі літологічні задачі моделюванні палеотовщин та початкових палеотовщин горизонтів, які мають важливе палеогеографічне значення. Методика дозволяє оцінити вклад ущільнення порід в процес структуроутворення та вплив на фізичні властивості шарів (акустичні швидкості) і макровластивості осадових комплексів, такі як швидкість осадконакопичення, горизонтальні палеоструктурні градієнти. Методика використана для розрахунку палеорозрізів свердловин за даними їх детальних літологічних розрізів. 3. Проведено просторовий статистичний аналіз систем диз’юнктивних порушень Дніпровсько-Донецької западини, запропонована методика оцінки ступенів неотектонічної активності та успадкованості порушень і картування просторової щільності порушень в програмному середовищі Геоінформаційних Систем. Методика може бути використана для оцінки флюїдопровідності порушень при визначенні областей латеральної фільтрації, ступеню дислокованості території та її впливу на розвиток тріщинуватості колекторів і покришок. 4. Виконана оцінка швидкості осадконакопичення по великій кількості свердловин Дніпровсько-Донецької западини та знайдено вид її залежності від часу. Дана функція може використовуватися при палеотектонічних, палеотемпературних та палеогідродинамічних реконструкціях. 5. Одержана залежність пластової палеотемператури від швидкості осадконакопичення, сучасного геотемпературного градієнту, віку пласта та часу, що минув з моменту його утворення. Вид функції визначається з фізичних міркувань, її параметри - на емпіричному матеріалі палеотемпературних досліджень. Запропонована методика реконструкції регіональних палеотеплових потоків та палеотемпературних градієнтів. Методика може використовуватися для побудови палеокарт теплових потоків, пластових палеотемператур, які, в свою чергу, знаходять застосування при моделюванні фізико-хімічних процесів літогенезу, зокрема, генерації вуглеводнів і СО2 з розсіяної органічної речовини та формування хімічної системи теригенного колектора. 6. За даними про елементний склад вугілля, сапропеліто-гумітів та сапропелітів на різних стадіях метаморфізму органічної речовини розраховано склад летких продуктів реакцій її розкладу для кожної стадії за методикою В.А. Успенського. Знайдено аналітичні залежності концентрацій СО2 та СН4 від температури. 7. Виходячи з припущення про те, що літогенез відкладів в Дніпровсько-Донецькій западині, принаймні до часу утворення соленосної товщі нижньої пермі, проходив в умовах низької мінералізації, знайдені аналітичні залежності концентрацій іонів Са2+ (розчинність СаСО3) та Н+ (рН) від температури та концентрації СО2 в поровому розчині. Показано, що характер зміни концентрації кальциту в розчині при зростанні температури в процесі літогенезу залежить від концентрації СО2 : при низьких концентраціях останнього (що означає низький вміст розсіяної органічної речовини в породі) його концентрація зменшується, при високих (високий вміст розсіяної органічної речовини в породі) – збільшується. В останньому випадку концентрація кальциту в розчині набагато більша, що робить процес перерозподілу пористості і утворення вториннопорових резервуарів в потенційно нафтогазоносних товщах набагато інтенсивнішим. 8. Виходячи з припущення про те, що головним чинником лужно-кислотних властивостей пластового середовища є концентрація СО2, за результатами пп. 6, 7 знайдені аналітичні залежності розчинності СаСО3 та рН від швидкості осадконакопичення і палеоградієнту температури. Побудовані графіки залежності розчинності СаСО3 та рН від глибини для різних швидкості осадконакопичення і палеоградієнту температури. По рН на них виділені інтервали, сприятливі для розпаду колоїдного розчину кремнезему (59. Виконана постановка задачі моделювання масопереносу в теригенному колекторі в процесі водної фільтрації в межах тектонічних блоків довільної конфігурації з внутрішніми границями. Розв’язана задача формування вториннопорових резервуарів для двох тектонічних блоків, виділених по порушеннях в кристалічному фундаменту Дніпровсько-Донецької западини. Оцінено масштаб перерозподілу пористості за різних геологічних умов. Показано, що величина перерозподілу пористості може досягати 4%. Оскільки процес перерозподілу пористості при латеральній водній фільтрації є випереджаючим по відношенню до основної фази нафтогазоутворення, утворення вториннопорових резервуарів на одних ділянках і цементація пор на інших могли суттєво впливати на просторову локалізацію цього процесу. Методики, запропоновані в даній роботі, дозволяють прогнозувати зони, сприятливі для утворення порових резервуарів вуглеводнів з позицій палеогеографії, палеотектоніки та палеогідродинаміки на обмеженій відомостями про літологію виборці даних. Інформація про структуру представлена стратиграфічними розбивками для невеликої кількості свердловин і сейсмоструктурними картами, літологічні дані – гранулометрією та аналізами керну в цих же свердловинах. Всі задачі програмно реалізовані автором в середовищі ArcView – Fortran Power Station. |