У результаті проведеного дисертаційного дослідження отримані наступні висновки: 1. Проведений аналіз практики антикризового управління показав, що існуючі підходи і методи антикризового управління направлені на управління з погляду проблем як на мікрорівні, так і на макрорівні. Проте сучасні методи та моделі не завжди вирішують проблеми антикризового управління на мезорівні – тобто рівні регіонів. Це обумовило необхідність економіко-математичного моделювання антикризового управління регіоном. 2. Розроблено механізм антикризового управління регіоном, заснований на комплексі економіко-математичних моделей, що дозволяє провести системну оцінку стану регіону, визначити певні сфери його життєдіяльності, що є кризоутворюючими, спрогнозувати точки виникнення криз та на цій підставі розробити комплекс антиципативних управлінських заходів щодо локалізації розвитку кризових явищ у регіоні в цілому. 3. Розроблено методика прийняття рішень щодо антикризового управління регіоном, яка заснована на об'єднанні елементів оперативного й тактичного управління та дозволяє підвищити обґрунтованість управлінських рішень щодо подолання розвитку кризових явищ в регіоні. 4. Побудовано модель розпізнавання у вигляді куба ситуацій, яка дозволяє отримати комплексне уявлення про рівень розвитку регіону і виконує два основних завдання: позиціонування стану регіону на основі трьохрівневої оцінки, обумовленої структурними елементами моделі; визначення можливих і переважних переходів в ті ситуації куба, які дозволяють досягати оперативної й тактичної мети антикризового управління регіоном. 5. Побудовано моделі аналізу розвитку регіону, засновані на виділенні циклічної складової інтегрального показника, що є підґрунтям діагностування точок виникнення локальних і глобальних криз та є вихідною інформацією для своєчасної розробки антикризових заходів. 6. Розроблено комплекс моделей визначення рівня розвитку регіону на основі кластерного й дискримінантного аналізів, який дозволяє підвищити якість оцінки стану регіону в загальній сукупності регіонів країни. Даний комплекс виступає інструментом дослідження поточного й прогнозного стану регіону, а також джерел його переходу з кластера в кластер. 7. Вдосконалено алгоритм формування системи показників соціально-економічного розвитку регіону, що дозволяє сформувати дві основні групи: для часового й порівняльного контурів дослідження. Показники часового контуру відображають розвиток регіону в динаміці без урахування впливу інших регіонів; показники порівняльного контуру відображають розвиток регіону в системі економіки країни, тобто в порівнянні з іншими її регіонами. 8. Побудовано оптимізаційна модель визначення точок кризи в процесі розвитку регіону. В результаті використання даної моделі спрогнозовані точки виникнення глобальних криз як в окремих сферах життєдіяльності, так і в Харківському регіоні в цілому. 9. Реалізація розробленого механізму антикризового управління регіону здійснювалася за даними Державного комітету статистики України про її соціально-економічний стан та даними про соціально-економічний стан Харківської області, наведеними Головним управлінням економіки і ринкових відносин Харківської обласної державної адміністрації. |