Дисертаційна робота присвячена дослідженням керованої моделі антенної системи в задачах супроводу на рухомій основі. В ній отримано такі основні результати: вперше побудовано нелінійну динамічну модель двовісної антенної системи, де використано методику зведення зосереджених мас та взаємозв’язок обох осей; проведено аналіз рівнянь збуреного руху, включно з вітровими навантаженнями, та виявлено, що модель антенної системи включає в себе, крім потенційних та дисипативних сил, ще й гіроскопічні та неконсервативні, які породжуються відповідними програмними рухами; в результаті дослідження стійкості рівнянь збуреного руху вільної антенної системи в різних режимах виявлено їх нестійкість, у зв'язку з чим виникла необхідність у керуванні антенною системою; для побудованих кінематичних рівнянь двовісної антенної системи з довільним розташуванням осей на рухомій основі вперше знайдено зв’язок кінематичних параметрів руху з коефіцієнтами відповідних динамічних рівнянь та рівнянь збуреного руху; проведено порівняння побудованої динамічної моделі АС із існуючою моделлю АС із незалежними осями. Показано, що запропонована у роботі модель реальніше (адекватніше) відображає практичну ситуацію в антенних системах, оскільки на відміну від існуючої моделі із незалежними осями, залишається керованою навіть при відмові одного із регулюючих двигунів; вперше запропоновано нестаціонарну матричну декомпозицію рівнянь збуреного руху моделі антенної системи до керованих моделей у канонічній формі Гесенберга та Фробеніуса, що дало можливість аналітично розв'язати задачу синтезу в нестаціонарному випадку. Показано ефективність застосування цих алгоритмів декомпозиції також і для важливих програмних рухів, які забезпечують стаціонарність моделі АС; в аналітичному вигляді побудовано модальне керування для нестаціонарної моделі АС десятого порядку з врахуванням електромагнітних перехідних процесів в електроприводі та моделі восьмого порядку, де припускається, що електродвигуни є безінерційні. Спектр матриць замкнених систем вибрано таким чином, щоб забезпечити аперіодичність та асимптотичну стійкість перехідних процесів, що продиктовано практикою застосування АС; розв’язано обернену задачу синтезу оптимального керування, аналітично знайдено функцію Ляпунова та показано, що побудовані для моделей антенної системи модальні керування є оптимальними в сенсі мінімуму квадратичного критерію якості; отримано оцінку часу, потрібного для досягнення необхідної точності спостереження на скінченному інтервалі часу, досліджено умови вчасного виходу антенної системи на задану динамічну точність супроводу; вперше створено аналітичні алгоритми, які будуть корисні розробникам та дозволять відмовитись від складних числових розрахунків. В дисертаційній роботі аналітичні викладки були здійснені та перевірені за допомогою системи комп’ютерної алгебри Maple. Результати дисертаційних досліджень можуть бути використані на практиці при конструюванні та синтезі антенних систем, при побудові систем керування високоточними антенними постами на рухомій основі. |