Анотація до роботи:

Білик О. М. Мобільність в системі людського капіталу: методика оцінювання та напрями активізації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2009.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методичних і прикладних засад дослідження мобільності з точки зору теорії людського капіталу та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо активізації мобільності населення з метою розвитку і збереження національного людського капіталу.

Сформовано авторський підхід до розуміння сутності понять «мобільність» і «міграція» у контексті теорії людського капіталу. Визначено зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на активізацію індивідуальної мобільності. Запропоновано систему абсолютних та відносних показників, які характеризують реалізовану мобільність як актив людського капіталу. Розроблено та апробовано методику визначення інтегрального індексу реалізованої мобільності населення, яка ґрунтується на визначенні рівня реалізації ключових напрямів людської мобільності, а саме, освітньої, професійно-кваліфікаційної, інтелектуальної та територіальної мобільності населення. Удосконалено методику оцінювання ефективності витрат на трудову міграцію як інвестицій в людський капітал, в якій значно розширено коло можливих прямих і непрямих матеріальних та моральних витрат і зисків.

Визначено пріоритети державної соціальної політики щодо розвитку і збереження національного людського капіталу через обґрунтування основних напрямів активізації мобільності населення. Розроблено організаційно-економічне та ресурсне забезпечення активізації мобільності населення України.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у подальшому розвитку теоретико-методичних засад дослідження мобільності як активу людського капіталу, розробці прикладних основ оцінювання реалізованої мобільності населення і на цій основі обґрунтуванні пріоритетних напрямів її активізації.

Результати дисертаційної роботи дозволили зробити такі висновки:

1. Розв’язання проблем розвитку та збереження національного людського капіталу пов’язане з активізацією мобільності населення, оскільки специфіка мобільності як активу людського капіталу полягає в тому, що індивідуальна мобільність впливає і на формування, і на нагромадження, і на використання інших активів людського капіталу, а також сприяє забезпеченню конкурентоспроможності працівника. Тому необхідна розробка методичних засад оцінювання мобільності та прикладних основ активізації мобільності.

2. Виявивши складніший, багатоаспектний характер активу мобільність, який виявляється у готовності індивіда до якісних змін у житті, відстоюється точка зору, що мобільність як актив людського капіталу на особистісному рівні характеризується здатністю індивіда якісно вдосконалюватись і швидко адаптуватись до нових умов життєдіяльності, спроможністю до цілеспрямованої зміни свого соціального статусу, професійної належності, сфери зайнятості, виду трудової діяльності, робочого місця, території проживання на інші.

3. Дослідження територіальної мобільності як спроможності індивіда до подолання просторової віддаленості з робочим місцем, до зміни місця проживання, до зміни звичного оточення привело до висновку, що процес трудової міграції відображає мобільність працівників з якісно нової точки зору – як форму інвестицій у людський капітал, оскільки трудова міграція передбачає витрати, які забезпечать віддачу протягом тривалого часу.

4. У роботі систематизовано, узагальнено та суттєво доповнено авторськими розробками методичні підходи до дослідження мобільності, зокрема: виділено стадії реалізації індивідуальної мобільності; окреслено коло зовнішніх та індивідуальних чинників, які впливають на активізацію індивідуальної мобільності; виділено складові, які визначають рівень мобільності особистості; виділено фактори, які впливають на готовність працівника до територіальної мобільності (трудової міграції); окреслено основні причини, які зумовлюють активізацію трудової міграції населення та виділено найбільш вагомі обмежувачі трудової міграції; визначено коло потреб, які прагне задовольнити трудовий мігрант. Доведено, що активізація чи зниження рівня мобільності впливає на розвиток і використання індивідуального людського капіталу та на збереження, розвиток і використання національного людського капіталу.

5. Встановлено, що науково-методичне забезпечення вимірювання та оцінки реалізованої мобільності потребує подальшого розвитку. Для цього запропоновано:

методику кількісної оцінки реалізації мобільності населення України, яка ґрунтується на розрахунку показників, які характеризують продовження навчання населення (освітня мобільність), проходження підвищення кваліфікації та навчання нових професій (професійно-кваліфікаційна мобільність), винахідницьку та науково-дослідну активність населення (інтелектуальна мобільність) і масштаби трудової міграції (територіальна мобільність);

методику визначення інтегрального індексу реалізованої мобільності населення (ІРМ) та його складових: індексу реалізованої освітньої, індексу реалізованої професійно-кваліфікаційної, індексу реалізованої інтелектуальної, індексу реалізованої територіальної мобільності населення;

методику оцінювання ефективності витрат на трудову міграцію (територіальну мобільність) як інвестицій в людський капітал на індивідуальному рівні, яка спирається на аналіз матеріальних і моральних втрат та зисків людини, пов’язаних з трудовою міграцією.

Принциповим моментом запропонованих методик є їх орієнтація на інформаційну базу Держкомстату України, що робить результати дослідження достовірними та інформативними.

6. Проведені розрахунки показників реалізованої мобільності населення України, інтегрального індексу реалізованої мобільності (ІРМ) та його складових дали можливість виявити резерви покращення якісних характеристик людського капіталу. Таким чином визначено, що пріоритетними напрямками впливу на покращення національного людського капіталу є стимулювання активізації професійно-кваліфікаційної та інтелектуальної мобільності населення в Україні, рівень реалізації яких є найбільш віддаленим від визначених цільових орієнтирів.

7. На основі проведеного порівняння регіональних показників індексу людського розвитку та міграційної ситуації в регіонах України з’ясовано, що, по-перше, прагнення збільшити дохід від трудової діяльності та покращити умови життєдіяльності займає лідируючі позиції поміж інших факторів, на які зважає людина при реалізації територіальної мобільності, по-друге, найбільший відтік населення (найвище від'ємне сальдо) спостерігається в регіонах, які мають не один, а сукупність низьких показників, що характеризують соціально-економічний розвиток регіону, по-третє, достатньо високий рівень освіти населення регіону сприяє зростанню показника вибуття в регіоні.

8. Сучасна соціальна політика щодо збереження і розвитку національного людського капіталу має бути спрямованою на створення таких умов, щоб кожен члена суспільства міг розвивати свої продуктивні здібності й ефективно їх реалізовувати. Оскільки формування у кожного громадянина прагнення до якісного вдосконалення пов’язане з активізацією мобільності населення, важливим результатом дослідження стали науково-практичні пропозиції щодо пріоритетних напрямів активізації мобільності, розроблені структура і зміст моделі програми активізації мобільності населення. Вони можуть бути використані при формуванні стратегії розвитку трудового потенціалу в Україні.

Таким чином, представлені теоретико-методичні розробки поширюють можливість подальших досліджень людського капіталу, його структури, формування, розвитку і збереження; обґрунтовують положення щодо місця і ролі мобільності в системі активів людського капіталу, дають можливість виявляти основні напрями її активізації; визначають переваги нового підходу до формування соціальної політики у напряму розвитку та збереження національного людського капіталу за рахунок активізації мобільності населення.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Білик О.М. Інвестиції в людський капітал: значення та специфіка / О.М. Білик // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сб. науч. тр. В 2 т. – Т. 1 / НАН Украины. Институт экономики промышленности. – Донецк, 2004. – С.380-386 (0,30 друк. арк.).

2. Білик О.М. Людський капітал та інноваційна специфіка сучасного економічного зростання / О.М. Білик // Вісник Технологічного університету Поділля. – Хмельницький, 2004. – № 3 (61). Т. 2. – С.61-64 (0,50 друк. арк.).

3. Білик О.М. Значення та чинники інвестування в людський капітал на особистісному рівні / О.М. Білик // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. – Рівне, 2004. – Випуск 4 (28). Частина ІІІ. – С.240-246 (0,40 друк. арк.).

4. Білик О.М. Трудова мобільність в системі активів людського капіталу / О.М. Білик // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць.– К.: КНЕУ, 2005. – Т. 1. – С.44-51 (0,50 друк. арк.).

5. Білик О.М. Формування мобільності та міграційної рухливості носіїв людського капіталу / О.М. Білик // Вісник Хмельницького національного університету. – Хмельницький, 2005. – № 3 (66). Т. 1. – С.246-250 (0,50 друк. арк.).

6. Білик О.М. Витрати на міграцію як інвестиції в людський капітал на особистісному рівні / О.М. Білик // Вісник СНУ ім. В.Даля. – Луганськ, 2006. – №11 (105). – С.23-27 (0,40 друк. арк.).

7. Білик О.М. Оцінка потенційної та реалізованої трудової мобільності у контексті теорії людського капіталу / О.М. Білик // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. – К.: КНЕУ, 2007. – Т.1. Ч.1. – С.47-55 (0,50 друк. арк.).

8. Білик О.М. Основні напрями збереження і розвитку національного людського капіталу за рахунок активізації трудової мобільності / О.М. Білик // Україна: аспекти праці. – 2009. – №1. – С.43-46 (0,40 друк. арк.).

В інших наукових виданнях:

9. Грішнова О.А., Білик О.М. Міждержавна міграція як чинник глобального перерозподілу людського капіталу / О.А. Грішнова, О.М. Білик // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. вип.: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Демографічний розвиток України та пріоритетні завдання демографічної політики». – Т.2: Демографічні аспекти регулювання та відтворення трудового потенціалу – К.: КНЕУ, 2006. – С.3-14 (0,50 друк. арк., особистий внесок здобувача: аналіз динаміки міграційних процесів у світі та впливу міждержавної міграції на найважливіші для національної економіки демосоціальні характеристики людського капіталу – 0,25 друк. арк.).

10. Білик О.М. Методичні підходи до оцінювання рівня трудової мобільності як складової людського капіталу / О.М. Білик // Управління розвитком: Зб. наук. праць: Міжнар. наук.-практ. конф. «Перспективи та пріоритети розвитку людського капіталу в умовах глобалізації». – № 4. – Харків: ХНЕУ, 2006. – С.31-33 (0,30 друк. арк.).