У процесі дослідження досягнуто мету дисертації, вирішено всі поставлені завдання, що дозволило дійти основних наукових висновків. 1. Орієнтація на інноваційний розвиток стає нагальною необхідністю для бібліотек, оскільки цілі і зміст їх діяльності як соціального інституту закономірно відбивають зміни, що відбуваються в суспільстві. Діяльність бібліотеки за умов інформаційного ринку перетворює здійснення інноваційних процесів на завдання стратегічного характеру, визначається як актуальний напрям дослідження і оновлення бібліотечної практики. Аналіз теоретикоприкладних аспектів професійної взаємодії дозволив визначити основні аспекти, взаємопов'язані з інноваційним розвитком бібліотек. До загальнотеоретичних належать: праці з соціології, соціальної психології, менеджменту, зокрема менеджменту праці, теорії інновацій. 2. Дослідження міжособистісної взаємодії в сучасному бібліотечному колективі як основи формування інновацій у бібліотеці базується на актуалізації цілого комплексу різних наукових знань, насамперед, теорії соціальних комунікацій, соціології, філософії, культурології, соціальної психології. Методологія системного підходу збагатилася використанням уявлень, що стосуються відкритих систем. Для вивчення міжособистісної взаємодії в бібліотечному колективі застосовані такі методи: нефіксоване спостереження, анкетування, аналіз статистики звільнень, експертне опитування, експеримент, побудова комунікограм. Результати дослідження наведені у вигляді графіків, діаграм, таблиць. 3. Середовище міжособистісної взаємодії, характеризується наявністю єдиної мети; спільністю мотивів, що спонукають індивідів до спільної діяльності; взаємозв'язком учасників; наявністю єдиного простору і часу виконання індивідуальних дій; поділом єдиного процесу діяльності на окремі функції і їх розподіл між учасниками; координацією індивідуальних дій, необхідністю управління ними. Професійно-діяльнісне середовище також є сферою проявів міжособистісних взаємин та комунікаційних зв'язків, здійснення планів розвитку бібліотек, зокрема її інноваційності. Якість, характер, динаміка змін залежать від стану, якості, напрямів, характеру міжособистісних взаємин. Бібліотечний колектив — єдиний суб'єкт у системі професійної комунікаційної взаємодії, яка проявляється на різних рівнях його організації і функціонального розподілу праці. 4. Аналіз бібліотек підтвердив залежність впливу організаційних, технологічних, функціональних змін у бібліотечних колективах та характеру міжособистісної взаємодії. Низька інтенсивність роботи з кадрами, відсутність мотивації співробітників впливають на міжособистісну взаємодію. Це потребує окреслення нових рішень відповідно до нових умов професійної взаємодії в бібліотеці. Підтверджено базове значення міжособистісних відносин на етапі комунікаційної єдності колективу в бібліотеці. Трансформацію відносин в бібліотеці простежено стосовно трьох рівнів спілкування: соціально-рольового (або короткочасного соціально-ситуаційного спілкування), ділового й інтимно-особистісного. 5. Комунікаційна компонента є цементуючою умовою порозуміння й узгодженості дій, інституційність якої впливає на дослідження міжособистісної взаємодії як основи формування інноваційного розвитку бібліотечної установи. Міжособистісну взаємодію розглянуто як процес конструювання, формування міжособистісного простору. До основних механізмів формування міжособистісного простору, належать взаєморозуміння, координація й узгодження намірів і інтересів працівників бібліотеки. 6. Для міжособистісної взаємодії в професійно-діяльнісному середовищі характерна орієнтація учасників на статусно-рольові позиції, принципове значення групової й організаційної належності партнерів для здійснення комунікації, раціональний підхід до проблеми сумісності. Міжособистісні відносини конструюються, регулюються за допомогою вироблених норм і процедур і, у свою чергу, істотно впливають на ділове спілкування й ефективність виконуваної роботи. Міжособистісна взаємодія по-перше, зумовлена соціально-психологічним кліматом у бібліотечній організації; по-друге, комунікація як комплекс взаємодій має конкретне наповнення. Вона може бути інституалізована на користь управління процесами інноватики і розвитку бібліотек. Встановлено, що бібліотечний колектив виробляє систему соціального контролю і має відповідати сформованим цінностям і стандартам діяльності. 7. Доповнено уявлення про мотивацію бібліотечних працівників через складові соціально-психологічного клімату в бібліотеці. Підтверджено залежність стану психологічного клімату від особистісних якостей керівника бібліотеки. Встановлена емпіричним шляхом типологія трудових установок, що дозволяє поширити соціологічний інструментарій у створенні аналітичної бази управління комунікаціями в бібліотечному колективі. Вона показує, що творча активність працівників певною мірою залежить від віку і стажу роботи бібліотечних працівників. 8. Уперше до наукового обігу вводиться поняття комунікаційної єдності бібліотечних колективів. Досягнення її полягає у створенні умов з усуненням перешкод психологічного й організаційного характеру, що гальмують упровадження інновацій у професійну сферу діяльності. Встановлено зв'язок між якістю комунікацій як інституалізованої форми міжособистісних взаємовідносин із інноваційним розвитком бібліотек. Новація стає інновацією в бібліотечному колективі, коли вона сприймається як дружня, прозора дія або система заходів для вирішення як значимих для кожного співробітника питань кар'єри, умов праці, статусу, оплати, так і суспільно значимих аспектів діяльності бібліотеки. Аналіз комунікації в досліджуваних бібліотеках надав можливість визначити її властивості та види (формальну-неформальну, безпосередню-опосередковану, функціональну-предметну, ситемно-фрагментарну, керовану-некеровану комунікацію). Побудова комунікограм на основі опитування дозволяє визначити типові ситуації в бібліотечній комунікації. Так, виявлено, що передача інформації в досліджуваних бібліотеках значною мірою залежить від їх організа-ційної структури. Результатом комунікацій є формування єдності колективу, що виявляється через загальне бачення процесу взаємодії, яка полягає у формуванні єдності уявлень співробітників бібліотеки та їх зумовленість метою, змістом, характером, засобами здійснення в середовищі бібліотечного колективу, монолітність якого зумовлена специфічними характеристиками міжособистісних відносин його учасників і соціально-психологічними, етичними аспектами його функціонування. 9. Комунікація є відображенням проявів інституалізованих міжособистісних взаємовідносин, впливає на загальну виробничу ситуацію в бібліотеці. Створення нових кодексів етики або внесення доповнень у діючі має відбуватися на трьох рівнях: організаційному (нормативна етика, статути, положення про бібліотеки тощо); структурно-функціональному (положення про структурні підрозділи); робочому місці (посадові інструкції, технологічна документація). 10. Для розвитку творчої активності бібліотечних працівників велике значення мають об'єктивні фактори (зміст праці, організаційні умови, матеріальні й технічні можливості тощо), соціально-психологічні фактори (ціннісні орієнтації, мотиваційні установки, престижні оцінки, рівень задоволеності спеціальністю). Важливим чинником є вплив інституалізованих комунікацій у бібліотеці, брак яких суттєво впливає на єдність бібліотечних колективів. 11. Найважливішим фактором інноваційного розвитку бібліотеки є створення інноваційного клімату як особливої умови розкриття творчого потенціалу бібліотечного персоналу. Визначальне значення для створення інноваційного клімату в бібліотеці має врахування організаційно-поведінкових факторів. Подальшого вивчення потребують соціальні резерви зазначених факторів, що сприяють реалізації творчого потенціалу бібліотечного працівника в конкретній бібліотеці. Потрібно дослідити, конкретизувати процеси, які сприяють інноваційній активності працівників або гальмують її, аспекти управлінських, інформаційних технологій, що базуються на параметричних даних і показниках про бібліотечні колективи. |