Анотація до роботи:

1. Баймуратов М.А., Мохаммад Абдель Карим Мусса Аль-Нсур. Международно-правовая защита прав ребенка // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 1999. – Вип. 5. – С.159-164.

2. Мохаммад Абдель Карім Мусса Аль-Нсур. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод про права дитини і жінки // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2001. – Вип. 10-11. – С. 119-125.

3. Мохаммад Абдель Карим Мусса Аль-Нсур. Роль ООН в легализации женского фактора в развитии // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2001. – Вип. 12. – С. 330-334.

4. Мохаммад Абдель Карім Мусса Аль-Нсур. Актуалізація проблеми міжнародно-правового захисту жінок і дітей // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2001. - № 1. – С. 62-66.

5. Мохаммад Абдель Карім Мусса Аль-Нсур. Норми, що регулюють взаємини між чоловіком і жінкою в Ісламі // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2001. - № 2. – С. 102-104.

6. Мохаммад Абдель Карім Мусса Аль-Нсур. Міжнародно-правовий захист політичних прав жінок // Правова держава. – 2001. - № 3. – С. 153-156.

7. Мохаммад Абдель Карім Мусса Аль-Нсур. Дотримання міжнародних стандартів прав дитини в законодавстві України // Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності: Матеріали міжвуз. наук.-практ. конф., Донецьк, 27 квітня 2001 року / Гол. ред. І.Г. Кириченко. – Донецьк: ДІВС, 2001. – С. 146-155.

8. Мохаммад Абдель Карім Мусса Аль-Нсур. Міжнародно-правові стандарти прав дитини та законодавство України // Охорона дитинства. Дитяче право: теорія, досвід, перспективи: Матеріали наук.-практ. конф., Одеса, 25 травня 2001 року. – Одеса: Юридична література, 2001. – С. 225-230.

АНОТАЦІЇ

Мохаммад Абдель Карім Мусса Аль-Нсур. Міжнародно-правовий захист прав жінок і дітей у період кризових ситуацій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11. - міжнародне право. - Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню міжнародно-правових проблем захисту прав жінок і дітей у період кризових ситуацій. Розглядаються концептуальне обґрунтування необхідності такого захисту, соціальні детермінанти і сфери дискримінації цих категорій населення в умовах кризових ситуацій (збройні конфлікти, економічна криза й ін.) як об'єкт міжнародно-правового регулювання, аналізуються питання імплементації міжнародних стандартів прав жінок і дітей у національному законодавстві України та Йорданії.

У дисертації здійснені теоретичне узагальнення й нормативний аналіз наукової проблеми, запропоновані заходи для її практичного вирішення, що виявляється в необхідності виділення в окремий субінститут міжнародного права міжнародний захист прав жінок і дітей у період кризових ситуацій. Автор сформулював і узагальнив найважливіші результати дисертаційного дослідження, зокрема зазначається:

1. Концептуальне обґрунтування необхідності міжнародного захисту прав жінок і дітей, проведений у контексті історико-правового становлення системи міжнародного захисту прав людини й механізму такого захисту, прав жінок і дітей у національному й міжнародному праві, показало, що їх захист виступає складовою частиною міжнародного захисту прав людини й нерозривно пов'язаний із діяльністю світового співтовариства.

2. Аналіз соціальних детермінантів прав жінок і дітей указує на їхній зв'язок із державною ідеологією, що обумовлює сфери дискримінації прав цих суб'єктів, в основі якої лежить негативний шлях визначення соціального статусу жінки за допомогою порівняння і протиставлення зі статусом чоловіка. Щодо цього варто звернути увагу на досвід Ісламу, який оцінює цю проблему, виходячи з уродженого характеру людської натури: чоловік і жінка зрівнюються й поділяються там, де це диктується істинною логікою вродженої властивості.

3. Правове становище жінок і дітей виступає мегатрендом світового розвитку, прямо пов'язаним із практично неконтрольованим зростанням народонаселення.

4. Виходячи з тлумачення категорії соціальної вразливості стосовно жінок і дітей, запропонована класифікація кризових ситуацій і форм дискримінації з виділенням рівневих параметрів: а)на макрорівні - виникають у результаті світових і локальних війн, глобальної економічної кризи, що веде до масового порушення прав людини і насамперед жінок і дітей (безробіття, голод, торгівля людьми, інші міжнародні злочини); б) на мезорівні - у межах конкретної держави (збройні конфлікти неміжнародного характеру, економічна криза, надзвичайні події, порушення прав національних меншостей і т.д.); в) на мікрорівні - на рівні людського мікроколективу (колективні й індивідуальні трудові суперечки й конфлікти, насильство в сім'ї, порушення прав трудящих-мігрантів, біженців, іноземців, девіації правового статусу замужньої жінки-іноземки, питання вибору громадянства чоловіка й дітей і т.д.).

5. Імплементація міжнародних стандартів прав жінок і дітей у національне законодавство Йорданії й України проходить за допомогою схожих засобів трансформації міжнародних норм і, зокрема, норм договорів, що стосуються прав і свобод людини.

6. Міжнародний захист прав жінок в умовах збройних конфліктів здійснюється по двох основних напрямах міжнародно-правового захисту жінок в умовах збройних конфліктів: а) частини цивільного населення; б) жінок-учасниць військових дій. Діти в МГП користуються особливою повагою, й відповідно до його норм їм має бути забезпечений захист від будь-якого роду непристойних посягань.

7. Розкиданість правових норм щодо заходів для захисту жінок і дітей у МГП по різноманітних актах і, як результат, відсутність системності в їх викладі негативно впливають на дотримання й виконання державами-учасницями своїх зобов'язань, що актуалізує необхідність кодифікації таких норм у єдиній конвенції по особливому захисту прав жінок і дітей в умовах збройних конфліктів.

8. Системний характер дискримінації прав жінок і дітей в умовах економічної кризи актуалізує не тільки необхідність розробки й удосконалення в першу чергу національних механізмів захисту, але об'єктивує діяльність світового співтовариства по боротьбі з наслідками економічної кризи, зокрема із проституцією, торгівлею людьми і людськими органами.

Запропоновані висновки й положення складають елементний склад цілісної теорії становлення міжнародного захисту прав жінок і дітей в умовах кризових ситуацій як субінституту міжнародного публічного права. Формулюються основні напрями розвитку й удосконалення цього субінституту, даються науково-практичні рекомендації, що спрямовані на вирішення цього політичного й організаційно-правового завдання.