Анотація до роботи:

Кравченко Н.К. Міжнародно-правовий дискурс: когнітивно-комунікативний аспект. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 15 – загальне мовознавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.

Дисертаційна праця «Міжнародно-правовий дискурс: когнітивно-комунікативний аспект» присвячена комплексному аналізові інтерактивних, жанрових і концептуальних параметрів міжнародно-правового дискурсу (МПД) і їхньої знакової фіксації на матеріалі 4-х мов. Пропонуються нові методики інтерактивного, жанрового й концептуального моделювання МПД.

Головну увагу у дослідженні приділено розглядові таких феноменів: а) типів гомогенної та гетерогенної інтерактивності, а також їхніх модифікацій й змішаних варіантів; б) параметрів жанрової семіосфери МПД, типології його жанрів і жанрових фрагментів як прототипного підґрунтя породження й інтерпретації міжнародно-правових текстів; в) деонтичних, онтологічних та аксіологічних складників міжнародно-правової картини світу як чинників, що визначають особливості концептуалізації у МПД; г) концептосфери «справедливість» як прототипного оцінного обґрунтування нормативних смислів.

Здійснене комплексне мультимовне дослідження інтерактивних, жанрових та концептуальних параметрів міжнародно-правового дискурсу дозволяє зробити такі висновки:

1. МПД розглядається нами як комунікативна ситуація, що виконує креативно-деонтичну функцію узгодження правових цінностей шляхом їхнього припису або рекомендації як моделей поведінки, а також координує національні, групові, інституційні стратегії суб’єктів-держав. Складники МПД детерміновані такими його параметрами, як формально-семіотична структура самого міжнародно-правового тексту; його зв'язок із семіосферами прецедентних та інших міжнародно-правових й національно-правових текстів; проекція на концептосферу «справедливість», що зумовлює занурення комунікантів і тексту до семіотичного універсуму й оціночно обґрунтовує правові системи; взаємодія комунікантів із роз’єднувальним й об’єднувальним економіко-політичним буттям; орієнтація на жанрові семіосфери та жанри. Когнітивною базою МПД є синхронізовані знання / уявлення комунікантів про власну гомогенність й узагальненість, які сприяють узгодженню гетерогенних економічних і політичних стратегій держав-учасників, а також про інтерсеміотичний зв'язок міжнародно-правового тексту із різними типами текстів й семіосфер.

2. Реалізація МПД ґрунтується на специфіці його інтерактивності, жанрової організації й концептуального простору. Отже, комплексний аналіз МПД передбачає опис трьох типів моделей: інтерактивної, жанрової й концептуальної.

3. Методика інтерактивного моделювання міжнародно-правового дискурсу включає виявлення основних векторів запланованої інтеракції між його учасниками; обґрунтування стереотипних кореляцій між дискурсивними ролями узагальненого комуніканта й складниками дискурсу, взаємодія з якими активує ці ролі; опис локальних інтерактивних моделей. Глобальна інтеракція у МПД обумовлена статусом узагальненого комуніканта, що відповідає за програму здійснення дискурсу на основі узгодженого учасниками нормативного тексту. Сукупність локальних інтеракцій віддзеркалює процес узгодження тексту і стереотипно пов’язана із структурою узагальненого комуніканта, його дискурсивними ролями.

4. Гомогенна інтерактивність ґрунтується на інтенційній програмі узагальненого адресанта, яка впроваджується ролями «загальносистемного адресанта», «підсистемного / галузевого адресанта», «нормативного адресанта», «культурно-семіотичного адресанта» і характеризується зв’язками із семіосферами загальносистемних, галузевих, загальнолюдських текстів, а також з об’єднувальним економіко-політичним буттям держав-учасників. Гетерогенна інтерактивність ґрунтується на програмі інтерпретації узагальненого адресата і реалізується ролями національно-варіативного та міжнародно-варіативного адресатів, їхніми модифікаціями. Ці ролі запобігають ускладненню міжнародно-правової комунікації і з’являються при потребі додаткових інтерактивних зусиль учасників МПД. Гетерогенна інтерактивність характеризується зв’язками із семіосферами національних текстів; семіосферами галузевих текстів, якщо вони прогнозуються як чинник варіативної інтерпретації; з роз’єднувальним економіко-політичним буттям.

5. Жанрова категоризація МПД передбачає розмежування компонентів різного рівня складності: жанрової семіосфери, жанру і жанрового фрагмента. «Жанрова семіосфера» обґрунтовується як когнітивно-комунікативний простір, що узагальнює характеристики гомогенних жанрів МПД, розпізнає їх як знаки прескрипції або рекомендації і характеризується такими параметрами: наявністю деонтичних концептів; жанроінтегруючих стратегій; типів узагальнених комунікантів; різновидів глобальної інтеракції. Основні жанрові семіосфери МПД включають у себе дискурсивні зразки «жорсткого» (strictu sensu) та «м’якого» (de lege ferenda) права й на мовному рівні відповідають сукупностям текстем різної юридичної сили: обов’язкової та рекомендаційної. Моделювання жанрових семіосфер МПД передбачає з’ясування вербальних операторів семіосфер і їхній розподіл за принципом поля зважаючи на їхню неоднакову регулярність при розпізнаванні гомогенних жанрів, а також встановлення корелятивного зв’язку операторів із параметрами жанрових семіосфер.

6. Жанр МПД становить стандартизований зразок дискурсу зі стабільною комунікативною структурою, який спирається на текстему з інституційно заданими характеристиками й відносно інваріантною змістовно-структурною організацією. Відповідно до розробленої жанрової моделі визначені й проаналізовані такі типи жанрів МПД: Багатосторонній міжнародний договір, Регіональний міжнародний договір, Резолюція Ради Безпеки ООН, Резолюція-постанова, Статут, Декларація-Рекомендація, Принципи, Декларація-Звернення, Заява-Звернення, Рамкова Конвенція. Композиційною одиницею жанрів МПД є «жанрові фрагменти», які співвідносяться з інваріантними структурно-композиційними частинами міжнародно-правових текстем. Типовість жанрових фрагментів виявляється через їхній стійкий зв'язок із фазами жанрової стратегії, а також відтворюваність у дискурсі або, навпаки, знакову для розпізнавання жанру імплікованість. Структурно-композиційними частинами міжнародно-правових жанрів у дослідженні є такі різновиди жанрових фрагментів: аргументатив; дефінітив; імператив; проклейматив; інтегратив-інспіратив; рекомендатив; констататив; дескриптив; концесив-дозвіл та концесив-заборона; імплементатив.

7. Методика концептуального моделювання МПД передбачає аналіз концептів і концептосфер, які конституюють статичний і дифузний фрагменти міжнародно-правової картини, а також моделювання концептуального простору міжнародно-правового тексту через виявлення його інваріантних (заданих характеристиками міжнародно-правової картини світу) і варіативних (інтегрованих концептом-ідеєю) складників.

8. Міжнародно-правова картина світу є системою деонтичних, онтологічних й аксіологічних концептів, що узагальнюють універсально-узуальні знання й уявлення про належну поведінку держав і є результатом онтологізації нормативного змісту міжнародних документів і параметрів середовища, пов’язаного з дискурсивним простором міжнародного права. У деонтичному ракурсі МПКС інтегрована концептом «належне» й нормативними концептами; у онтологічному – концептами та концептосферами, що ґрунтуються на категоризації будь-яких об’єктів, суб’єктів, ситуацій і засобів їхньої регламентації за умови усвідомлення таких феноменів як міжнародно-правових. Аксіологічний ракурс МПКС представлений нормативними ціннісними смислами й загальнолюдськими цінностями, пов’язаними з обґрунтуванням інституційних цінностей як справедливих або несправедливих.

9. У сучасній міжнародно-правовій картині світу взаємозв’язок концептосфер «міжнародне право» й «справедливість» реалізується у двох площинах. Перша площина юридичної / інституційної справедливості із пропозиційним центром «рівність перед законом» пов’язана з кореляціями концепту «закон» з концептами «рівність», «зрівнювання», «однаковість / гомогенність», «свобода», «обмеження». Друга площина реальної / змінної справедливості з пропозиційним центром «суттєва (природно-правова) рівність» ґрунтується на концептах «відмінність», «компенсація», «диференціація», «вирівнювання», «перевага», «толерантність» (терпимість), які розкриваються за допомогою пропозицій «вирівнювання умов задля досягнення рівності результату», «збільшення переваг» тощо.

10. Концептуальний простір міжнародно-правового тексту сформовано єдністю стандартних і ситуативно-варіативних пропозицій, що організують інваріантні та варіативні концепти онтологічного, деонтичного й аксіологічного рівнів. Інваріантний складник базується на концептуальних константах міжнародно-правової картині світу. Їхньою вербальною фіксацією є терміни й терміносполуки на позначення основних й галузевих принципів міжнародного права; абстрактна оцінна лексика загальнокультурних концептів, інтегрованих у концептосферу справедливість. На основі таких засобів встановлюються стандартні пропозиції й макропропозиції тексту, що формують фрейми-сценарії; а також стереотипні концептуальні блоки. Варіативний компонент концептуального простору МПД активується під впливом гетерогенних цінностей комунікантів і представлений ситуативно-варіативними пропозиціями й імплікаціями, які структурують концепт-ідею міжнародно-правового тексту у комплексі пов’язаних із ним понять, уявлень, образів й асоціацій.

Публікації автора:

Интерактивное, жанровое и концептуальное моделирование международно-правового дискурса: Монографія. – К.: Реферат, 2006. – 320 с.

Когнітивні та мовні особливості сучасної міжнародно-правової картини світу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К., 2002. – Вип. 7 – С. 269-275.

Особенности когнитивного моделирования международно-правового термина // Мова і культура – К., 2002. – Вип. 5. – Т. 1. – Ч. 1.: Філософія мови і культури . – С. 179-183.

Особенности семантико-прагматического толкования международно-правовых текстов // Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства. - № 7. – Текст і його складники. – Одеса, 2002. – С. 132-136.

Когнитивная интерпретация процессов порождения и восприятия международно-правового дискурса // Мова і культура – К., 2003. – Вип. 6. – Т. 4: Міжкультурна комунікація. Теорія і практика перекладу.– С. 49-56.

Становление и обоснование новой познавательной парадигмы в современной лингвистике // Сучасні дослідження з іноземної філології: Зб. наук. статей. – Ужгород, 2003. – С. 69-75.

Особенности интерсемиотической природы международно-правового дискурса // Актуальні проблеми менталінгвістики. Зб. ст. за матеріалами ІІІ-ї міжнарод. наук. конференції. – Черкаси, 2003. – С. 40-46.

Лексико-семантические инновации в терминосистеме современного международного права // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах. Матеріали Всеукраїнської наук. конференції. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 163-166.

Жанровые модели международно-правового дискурса // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. – Вип. 3. – Горлівка, 2003. – С. 98-111.

Когнитивно-дискурсивный подход к толкованию международно-правовой терминологии // Вісник Запорізького Державного Університету. Філологічні науки. Вип. 4. – Запоріжжя, 2003. – С. 79-82.

Засоби децентрованості як конститутивний фактор міжнародно-правового дискурсу // Українське мовознавство: Міжвідомчий науковий збірник. Вип. 26. – К., 2003. – С. 120-123.

Концептуальные особенности когнитивной карты современного международно-правового дискурса // Вісник Черкаського університету. Філологічні науки. Вип. 44. – Черкаси, 2003. – С. 22-28.

Особенности аксиологического обоснования деонтических смыслов современного международного права (лингвистический аспект) // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. праць. – К., 2003. – С. 208-212.

Методика герменевтичного аналізу сучасного міжнародного права як прояв нової пізнавальної парадигми у лінгвістиці та праві // Імідж сучасного педагога. Інтеграція у міжнародну освіту. Наук.-практичн. освітньо-популярний журнал. Вип. 7-8. – Полтава, 2003. – С. 100-101.

Особенности интерактивной модели современного международно-правового дискурса // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. – №37. – Симферополь, 2003. – С. 113-115.

Особенности смешанной гомогенно-гетерогенной интерактивности в международно-правовом дискурсе // Наукові записки Луганського національного пед. університету. – Вип.4. – Структура представлення знань про світ, суспільство, людину: у пошуках нових змістів. – Т.1. – Луганськ, 2003. – С. 155-167.

Коммуникативные стратегии в осуществлении международно-правового дискурса // Вісник Дніпропетровського національного ун-ту: Мовознавство – Вип. 3. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 132-136.

Методы и приемы концептуального анализа международно-правового дискурса // Вісник Черкаського університету. Філологічні науки. Вип. 60. – Черкаси, 2003. – С. 55-64.

Особенности концептуальной организации международно-правового текста // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського: Зб. наук. праць. Серія: Філологія. – 2003. – Вип. 6. – С. 424-428.

Поле интерактивности как методика моделирования коммуникативного взаимодействия в международно-правовом дискурсе // Проблемы изучения и преподавания русского языка на современном этапе в вузе и школе. – Нежин, 2003. – С. 101-107.

Концепт «справедливость» как средство интерсемиотического диалога в художественных и международно-правовых текстах/дискурсах // Вісник Харківського національного ун-ту ім. В.Н. Карабіна. - № 595. – Харків, 2003. – С. 145-148.

Interactivity as a communicative-discursive category: the stages of formation and development // Ukrajinistika – minulost, pritomnost, budoucnost: Sbornic vedeckych praci. – Brno, 2004. – № 4. – Р. 221-229.

Международно-правовой дискурс (когнитивно-коммуникативный анализ) // Актуальные проблемы вербальной коммуникации: Язык и общество. Сб. науч. трудов. – К., 2004. – С. 327-332.

Аксіологічний компонент міжнародно-правової картини світу // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. праць. – К., 2004. – С. 194-199.

Conflict-Harmonizing Discourse as a tool of international/ethnic conflicts prevention/regulation // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К., 2004. – Вип. 11. – Кн.1. – С. 230-233.

Особливості реалізації категорії антропоцентричності в міжнародно-правовому дискурсі // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Вип. 34. – Ч. І. – Львів, 2004. – С. 299-304.

Interactive Properties of International Legal Discourse // Дискурс у комунікаційних системах: Зб. наук. статей. – К., 2004. – С. 72-81.

Внесок соціологічних / соціолінгвістичних зарубіжних концепцій у розвиток сучасної лінгвістичної теорії дискурсу//Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Мовознавство, 2004 – 1(11).–С. 125-129.

Особенности дискурса как лингвистического явления // Мова і культура – К., 2004. – Вип. 7.– Т. 4: Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. – С. 5-11.

Проблема дискурса как семиотико-культурного явления // Система і структура східнослов’янських мов. Зб. наук. праць. – К., 2005. – С. 231-238.

Cognitive structure of the concept of justice and innovation processes in the international legal terminology // Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках: Материалы II Междун. науч. конференции. – Днепропетровск, 2005. – С. 218-221.

Вариативность моделей гетерогенной интерактивности в международно-правовом дискурсе // Лiнгвiстичнi дослiдження: Зб. наук. праць – Харкiв, 2005. – Вип. 17. – С. 89-94.

Особливості концептуальної організації міжнародно-правової картини світу // Українське мовознавство. – К., 2005. – С. 47-50.

Методика моделирования жанровой семиосферы международно-правового дискурса // Слово. Символ. Текст: Сб. науч. тр., посвященный 80-летию проф. М.А. Карпенко. – К., 2006. – С. 84-91.

Когнитивное направление дискурсивных исследований: проблемы и перспективы // Изменяющаяся Россия: новые парадигмы и новые решения в лингвистике: Материалы I Междунар. науч. конференции: в 4 частях. – Кемерово, 2006. – Ч. 1. – Серия «Филологический сборник». – Вып. 8. – С. 28-33.

Модель интерактивности с национально-вариативным адресатом и ее модификации в международно-правовом дискурсе // Науковий Вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика»: Зб. наук. праць. – Вип. IV. – Херсон, 2006. – С. 339-342.