У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання проблеми щодо міжнародно-правового регулювання відносин, пов’язаних з діяльністю в мережі Інтернет. Головні наукові та практичні результати дослідження викладені у таких висновках: 1. Вивчення ознак мережі Інтернет і співставлення їх з положеннями міжнародних актів і норм чинного законодавства дозволяє визначити поняття мережі Інтернет для міжнародного права як міжнародної телекомунікаційної мережі загального користування, призначеної для обміну повідомленнями (даними), яка є комплексним предметом правового регулювання різноманітних суспільних відносин в єдиній системі, що існує завдяки глобальній комп’ютерній мережі і призначена для обміну даними, які зчитуються машиною та представлені у вигляді, зрозумілому для людини. 2. Об’єктом міжнародного права у сфері Інтернет є міжнародні відносини між різними суб’єктами відносин у мережі Інтернет та з приводу її функціонування: між провайдерами і користувачами, між самими користувачами, та у взаємодії із іншими особами і державними органами, міжнародними установами щодо передачі інформації, надання послуг через Інтернет та функціонування самої мережі. 3. Правовідносини в Інтернет носять «екстранаціональний характер», тобто виходять за межі як внутрішньої компетенції, так і територіальних кордонів держав. Застосування локальних правових норм до таких правовідносин без врахування і зв’язку із законодавством інших країн є неефективним. Це вимагає пріоритетної уваги до розробки правових норм Інтернет на міжнародно-правовому рівні шляхом укладання і виконання міжнародних угод. 4. Основні принципи міжнародного права поширили свою дію на відносини, пов’язані із електронними комунікаціями включаючи й Інтернет. Насамперед, особливе значення має принцип поваги до прав людини і основних свобод, включаючи свободу думки, совісті, релігії та переконань. Крім того, разом із формуванням мережі Інтернет сформувались спеціальні правові принципи міжнародного інформаційного обміну. 5. Міжнародне регулювання питань діяльності в Інтернет і функціонування самого Інтернет шляхом укладання багатосторонніх угод наразі є нагально необхідним для відповідного його врегулювання на національному рівні, оскільки сприятиме успішній уніфікації національного Інтернет-законодавства держав світу. Крім того, слід зазначити важливість розвитку «м’якого права» (soft law) як засобу регулювання мережі. 6. Головними суб’єктами міжнародно-правового регулювання відносин в мережі Інтернет виступають міжнародні міжурядові організації, діяльність яких пов’язана із правовими, політичними, економічними питаннями функціонування Інтернет, тоді як неурядові організації зосереджені на вирішенні технічних та соціально-економічних аспектів функціонування мережі. 7. Одним з найактуальніших питань подальшого розвитку мережі є розробка і впровадження моделі міжнародно-правового регулювання діяльності в Інтернет на універсальному (ООН, ЮНЕСКО) та регіональному рівнях (Євросоюз). Також виявлено необхідність у здійсненні аналітичного огляду діяльності провідних міжнародних організацій із розвитку Інтернет, а також у підготовці рекомендацій щодо більш активної співпраці державних і громадських організацій України з ними. Запропоновано законодавчі акти і рекомендації ЄС щодо правового регулювання відносин в Інтернет, положення яких доцільно взяти до уваги при розробці українського Інтернет-законодавства. |