Анотація до роботи:

Грекова М. М. Міжнародні трудові стандарти як основа вдосконалення трудового законодавства України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2009.

Дисертація містить комплексний науковий аналіз теоретико-правових завдань удосконалення національного трудового законодавства з урахуванням міжнародних трудових стандартів. Зокрема, в роботі досліджено об’єктивні передумови, що визначають необхідність зближення міжнародного й національного регулювання відносин у сфері трудових відносин та обґрунтовано напрями його здійснення; наведено правову характеристику основних ознак і визначено поняття міжнародного трудового стандарту; з’ясовано особливості механізму національної імплементації міжнародних трудових стандартів та обґрунтовано шляхи його удосконалення; визначено форми реалізації положень імплементованих міжнародних трудових стандартів, а також встановлено чинники, які перешкоджають ефективній реалізації цих норм; охарактеризовано розвиток трудового законодавства колишнього СРСР та міжнародних трудових стандартів у контексті їх взаємодії; обгрунтовано напрями подальшого розвитку трудового законодавства України під впливом міжнародних трудових стандартів.

Розроблено конкретні пропозиції й рекомендації по удосконаленню трудового законодавства України з урахуванням положень міжнародних трудових стандартів.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення теоретико-правових завдань по вдосконаленню вітчизняного законодавства про працю під впливом міжнародних трудових стандартів, що дозволило сформулювати низку нових положень, спрямованих на досягнення поставленої в роботі мети:

1. Закріплені у відповідних міжнародних актах міжнародні трудові стандарти базуються на певних принципах як загальні засади або керівні ідеї, а тому мають високий рівень загальності. Їх формулювання і встановлення на міжнародному рівні має важливе значення для визначення соціальної політики у сфері трудових відносин, у праворозумінні й правозастосуванні відповідних норм.

2. Удосконалення національного трудового законодавства під впливом міжнародних трудових стандартів запропоновано розглядати як фактичну гармонізацію правового регулювання, яку можна досягти шляхом систематичного аналізу практичного застосування норм, закріплених у міжнародних документах і національному законодавстві, виявлення проблем у їх правозастосуванні та формулювання конкретних пропозицій з приводу приведення національного трудового законодавства у відповідність до вимог міжнародних трудових стандартів.

3. Міжнародні трудові стандарти справляли лише обмежений, опосередкований вплив на національне трудове законодавство України у складі СРСР, оскільки, з одного боку, у національному законодавстві не було конституційно закріплених зобов’язань щодо ратифікації конвенцій і врахування вимог рекомендацій, а з другого – переважала думка, що радянське законодавство в цілому встановлювало більш високий рівень гарантій, а ніж той, що був потрібний для виконання вимог конвенцій МОП.

4. Ефективно діючий механізм національної імплементації міжнародних трудових стандартів є основою для впровадження міжнародних стандартів у законодавство України, якісним показником дієвості якого виступає поширеність реалізації імплементованих норм у практичній діяльності якнайефективніша система захисту прав і свобод людини. У свою чергу, відсутність практики застосування міжнародних трудових стандартів є показником низької ефективності існуючого механізму національної імплементації міжнародних норм.

5. Реалізація норм міжнародного та національного права має схожі та відмінні ознаки, проте вони суттєво не впливають на зміст реалізації міжнародних трудових стандартів, а отже, можливе виділення форм реалізації міжнародного права за аналогією з формами реалізації внутрішньодержавного права, а саме: дотримання, виконання, використання і застосування, але з обов’язковим урахуванням існуючої специфіки міжнародно-правового регулювання відносин у трудовій сфері.

6. Застосування положень міжнародних трудових стандартів, як форма реалізації, має місце саме у правозастосовчій діяльності повноважних суб’єктів. Особливо необхідно виділити у цій сфері діяльність вищих судових органів, уповноважених не тільки застосовувати норми, а й у разі необхідності тлумачити положення законодавства, довершуючи в такий спосіб процес їх імплементації.

7. Впровадження основних принципів у сфері трудових відносин як пріоритетний напрям удосконалення національного трудового законодавства має важливе практичне значення, оскільки кожна країна, що прагне визнаватися світовим співтовариством як цивілізована, повинна привести національне трудове законодавство у відповідність до цих вимог. Зокрема, в Україні потребують закріплення норми стосовно заборони роботодавцям втручатись у діяльність професійних спілок і заборони дискримінації свободи об’єднання у трудовій сфері; передбачити відкритий перелік прав працівників і закріпити положення, що вичерпний характер можуть мати тільки обов‘язки працівника й відповідні їм права роботодавця тощо.

8. Проект Трудового кодексу потрібно доповнити положеннями щодо: по-перше, встановлення рівної винагороди за працю рівної цінності; по-друге, встановлення справедливих і безпечних умов праці, що відповідають вимогам безпеки та гігієни на рівні міжнародних стандартів; по-третє, справедливої й задовільної винагороди, що забезпечує гідне людини існування для неї самої та її родини, що доповнюється при необхідності коштами соціального забезпечення тощо.

9. Міжнародна практика застосування положень міжнародних трудових стандартів щодо запобігання проявам дискримінації у сфері трудових відносин доводить необхідність закріплення поняття дискримінації у національному трудовому законодавстві, яке повинно містити всі можливі підстави, за якими вона не допускається. Тягар доведення відсутності факту дискримінації треба покласти на роботодавця. Особа, яка вважається потерпілою, вправі звернутись із заявою до суду й обмежитись тільки поданням відповідних даних щодо дискримінації.

10. Проект Трудового кодексу необхідно доповнити статтею такого змісту: „Особливості регулювання праці – це правові норми, які частково обмежують застосування загальних правил або передбачають для певних категорій працівників додаткові правила, а також норми, які надають можливість вибору сторонам трудових відносин між загальними й окремими положеннями трудового законодавства”.

11. З метою вдосконалення механізму захисту трудових прав власними діяннями працівника (самозахист) до проекту Трудового кодексу пропонується внести таку статтю: „1. Кожен працівник має право на самозахист у випадку порушення його права чи реальної загрози такого порушення незалежно від можливості подальшого звернення до уповноважених державних органів з вимогою захисту. 2. Самозахист – це сукупність самостійних, правомірних діянь працівника, спрямованих на припинення порушення або поновлення його прав, що передбачені трудовим договором чи трудовим законодавством, без звернення до органів уповноважених здійснювати захист у юрисдикційному порядку”.

Публікації автора:

1. Якименко М. М. Право на працю в міжнародних документах та його закріплення в законодавстві України / М.М. Якименко // Право і безпека. – 2006. – № 5’2. – С. 125–129.

2. Якименко М. М. Роль рішень Конституційного Суду та постанов Пленуму Верховного Суду України у реалізації міжнародних стандартів у трудовому законодавстві України / М.М. Якименко // Вісн. нац. ун-ту внутр. справ. – 2006. – № 34. – С. 317–324.

3. Якименко М. М. Реалізація міжнародних трудових стандартів у проекті Трудового кодексу України / М.М. Якименко // Юридична Україна. – 2007. – № 2. – С. 53–58.

4. Грекова М. М. Визначення поняття та ознак міжнародних трудових стандартів” / М.М. Грекова// Право України. – 2008. – № 4. – С. 50–53.

5. Грекова М. М. Характеристика правової природи впливу міжнародних трудових стандартів на національне законодавство України / М.М. Грекова // Вісн. Харків. нац. ун-ту внутр. справ. – 2008. – № 2. – С. 113–117.

6. Якименко М. М. Європейський стандарт права на справедливу винагороду та забезпечення належного життєвого рівня і його реалізація в законодавстві України // Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України: наук.-практ. конф.; 12 бер. 2004 р., м. Київ: матеріали / За ред. О.Ф. Штанька, Н.Б. Болотіної. – К.:КЮІ МВС України, 2004. – Ч.1. – С. 83–85.

7. Якименко М. М. Вдосконалення трудового законодавства про припинення трудових відносин // Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи: наук.-практ. конф.; 25–26 черв. 2004 р. м. Запоріжжя: матеріали / за заг. ред. В.С. Венедіктова. – Х.: Вид-во Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – С. 241–246.

8. Якименко М. М. Самозахист трудових прав як міжнародний стандарт та його реалізація в законодавстві України // Форми соціально-правового захисту працівників у службово-трудових відносинах: наук.-практ. конф.; 2–4 черв. 2005 р., м. Суми: матеріали / за заг. ред. В.С. Венедіктова. – Х.: Укр. асоц. фахівців труд. права, 2005. – С. 113–116.

9. Якименко М. М. Захист персональних даних працівника: міжнародні стандарти і вітчизняне законодавство // Трудове право України в контексті європейської інтеграції: наук.-практ. конф.; 25–27 трав. 2006 р., м. Харків: матеріали / за ред. В.С. Венедіктова. – Х.: Укр. асоц. фахівців труд. права, 2006. – С. 83–88.