Крючков Леонід Васильович. Міжнародні корпоративні стратегії злиття і поглинання у високотехнологічних секторах економіки : дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. - К., 2006.
Анотація до роботи:
Крючков Л.В. Міжнародні корпоративні стратегії злиття і поглинання у високотехнологічних секторах економіки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01-світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів процесів злиття та поглинання компаній у глобальному бізнес-середовищі. Досліджено теоретичні засади та механізм процесів злиття та поглинання. Виявлено генезис, характер та масштаби реструктуризації корпорацій, зокрема, у високотехнологічних сферах економіки.
Визначено глобальні імперативи корпоративних стратегій розширення міжнародного бізнесу та стратегічні фактори ефективності угод злиття та поглинання.
У дисертаційній роботі проаналізована конкурентоспроможність національних компаній високотехнологічного сектору та запропоновано шляхи нарощення їх конкурентного статусу на світових ринках високих технологій. Запропоновано рекомендації щодо наукової обґрунтованої державної концепції корегування приватизації власності в Україні та створення сприятливого середовища в якому процеси злиття та поглинання у високотехнологічних сферах сприяли становленню сприятливого інноваційного клімату в державі.
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо сутності, шляхів та мотиваційних механізмів злиття та поглинання компаній у високотехнологічних секторах світової економіки та в Україні. На основі всебічного аналізу методологічних засад визначення процесів ЗіП, економетричних методів дослідження для прийняття стратегічних рішень щодо інтеграції корпорацій, а також економетричне моделювання кластерів найбільших ТНК світу за ознакою їхньої фінансової конкурентоспроможності, автор сформулював ряд висновків теоретичного та практичного значення щодо формування науково обґрунтованої стратегії галузевої консолідації національних товаровиробників.
Хвилеподібна динаміка процесів злиття і поглинання транснаціональних компаній у міжнародній економіці протягом XIX-XX ст. характеризується тісною конвергенцією із кризовими стадіями довгострокових економічних циклів Кондратьєва за такими етапами розвитку світової господарської системи: I-1895 - 1904 рр., II - 1922-1929 рр., III-1940-1969 рр., IV-1981-1989 рр., V-кінець 1990-х рр. початок ХХІ ст. В умовах становлення постіндустріального технологічного способу виробництва процесам корпоративного злиття та поглинання властиві посилення ритмічності і корпоративна консолідація компаній високотехнологічних секторів з метою нарощення інноваційних конкурентних переваг.
Корпоративні стратегій компаній за умов глобалізації зорієнтовані на експансію через злиття та поглинання і мають наступні конкурентні переваги, по-перше, зниження конкуренції; по-друге, досягнення синергічного ефекту за рахунок зменшення витрат через економію на масштабах; по-третє, швидке досягнення стратегічної цілі; по-четверте, доступ до стратегічно важливих нематеріальних активів; по-п’яте, нарощення міжнародної конкурентоспроможності. До недоліків відносяться, передусім, великі фінансові витрати на виплату премій акціонерам; високий ризик у випадку невірної оцінки компанії. Для досягнення та утримання високого конкурентного статусу компанії на міжнародних ринках має значення характер конкурентних переваг, які вона розвиває. Стратегічними факторами компанії стають ключові компетенції та інтелектуальне лідерство, інноваційні конкурентні переваги та швидка галузева консолідація. Найбільш ефективною теорією, яка пояснює механізм реалізації конкурентних переваг через процеси злиття та поглинання є еклектична теорія, яка поєднує теорії конкурентних переваг М. Портера, глобального лідерства Хамела-Прахалада та галузевої консолідації Дінза-Крюгера-Зайзеля.
Ключові фактори, які впливають на зростання угод ЗіП залежать від глобального бізнес-середовища, що характеризується: лібералізацією економічних відносин, транскордонного руху капіталу; високих витрат на НДДКР та постійне зниження трансакційних витрат завдяки становленню постіндустріального суспільства. До стратегічних факторів, які мають вирішальне значення для успіху високотехнологічних компаній в процесі консолідації відносяться, по-перше, визначення найпривабливіших об’єктів ЗіП з точки зору поглинаючої компанії за критеріями ліквідності, фінансової конкурентоспроможності та рентабельності, по-друге, обґрунтування угод за допомогою фінансової та операційної синергії; по-третє, встановлення конкурентних цін на угоди; по-четверте, доступність венчурного капіталу.
4. Існуючі методичні підходи є недостатніми для розробки і прийняття стратегічних рішень щодо злиття і поглинання компаній високотехнологічних секторів з метою нарощення їх інноваційної конкурентоспроможності. Цю проблему усуває використання авторської методики розрахунку індикаторів фінансової конкурентоспроможності транснаціональних компаній, яка базується на мультиплікативній моделі показника чистої рентабельності продаж і застосуванні багатофакторного статистичного аналізу для оцінки такої мультиплікативності. Це дозволило виявити: лідируючі позиції високотехнологічних галузей за рівнем чистої рентабельності продаж; тісну кореляцію обсягів прибутку та продаж великих ТНК із показниками рівня і динаміки їх акціонерного капіталу та активів; кластерний характер групування і доцільність вертикальної інтеграції таких секторів, як фармацевтика та інформаційно-комунікаційні технології, із компаніями тих галузей, яким властиві високі показники покриття активів акціонерним капіталом; можливість практичного застосування теоретичної кривої Дінза-Крюгера-Зейзеля для розробки та оцінки ефективності стратегій злиття та поглинання вітчизняних компаній.
5. Досвід країн – ключових інноваторів показує, що нарощення міжнародної конкурентоспроможності суб’єктів господарювання можливе лише на інноваційній основі в межах потужних національних інноваційних систем, які передбачають не тільки сучасну розвинену інфраструктуру та кооперацій і зв’язків між різними суб’єктами цієї системи, а й стимули та пільги для зростання інноваційної конкурентоспроможності компаній. Сировинна структура національного експорту свідчить про неефективність стратегій компаній цієї сфери та значні відставання від країн – ключових інноваторів, де експорт високотехнологічних виробів у загальному обсязі складає в середньому близько 35%, а також і країн, що розвиваються, в яких він у двічі вищий. Розрахунки показників ефективності компаній високотехнологічної сфери в Україні показали їх неконкурентоспроможність (2,18%-рентабельності продукції). Такі тенденції підтверджують низькі конкурентні позиції національних компаній на міжнародному ринку і становлять загрозу національній інноваційній безпеці. Це потребує гнучких підходів до формування інноваційної політики на усіх рівнях - від малих компаній до корпорацій. Необхідність запобігання деградації промисловості та стимулювання розвитку інноваційного потенціалу, вимагає зусиль уряду щодо збільшення масштабів виробництв. Глобальні імперативи корпоративних стратегій розширення міжнародного бізнесу полягають у загостренні конкуренції за глобальне лідерство, поглинання компаній з високими темпами зростання, здійсненні ефективних процесів деконсолідації та отримання високих доходів; застосуванні захисних стратегій з метою нарощення міжнародної конкурентоспроможності компаній.
Високорозвинені країни за умов техноглобалізму використовують переваги великого бізнесу, який займає провідне місце в національних інноваційних системах, з одного боку - це великі масштаби отриманих результатів, а з іншого, економічна відповідальність за розробку та комерціалізацію інновацій. Особливо це виявляється в політиці стосовно високотехнологічних сфер. Навіть у країнах із сильним антимонопольним законодавством уряди обмежують в цих галузях на певний термін конкуренцію. Крім того, існує дозвіл на процеси злиття та поглинання, якщо це позитивно впливає на інноваційну сферу. Інтелектуальна власність забезпечує тимчасову монополію на винаходи і стимулює корпорації до інноваційної діяльності. Внаслідок глобалізації ринків високотехнологічних товарів відбувалися зрушення у конкурентних стратегіях компаній. Здатність пристосуватися до динамічних змін у ринковому середовищі та реалізувати власні стратегічні цілі зумовлюється ефективними національним бізнес – середовищем, яке сприяє інноваційній діяльності компаній. Хоча найбільші радикальні інновації здійснюються малим бізнесом, а ефективно комерціалізуються великим бізнесом.
Політика уряду повинна бути спрямована на нарощення інноваційних конкурентних переваг національних товаровиробників – сфери комунікаційних технологій, фармацевтики, електронної промисловості, які знаходяться на початкових стадіях кривої консолідації. Регулятивні механізми, мають містити одночасно і систему стимулів до концентрації інноваційної діяльності. Необхідно наблизити українське законодавство та регулюючі норми з питань діяльності господарських товариств, фондового ринку до стандартів ЕС. Крім того, вести посилений моніторинг негативних впливів процесів транснаціоналізації і розробити систему захисту від ворожих поглинань. На період 2006-2007 років необхідно створити умови для пришвидшеного переходу на інноваційну модель розвитку. Це передбачає, по-перше, розбудову національної інноваційної системи, яка повинна об’єднувати різні виробничо-господарські та наукові структури; по-друге, налагодження між усіма учасниками інноваційного процесу тісних коопераційних зв’язків, створення високотехнологічних промислових кластерів: по-третє, фінансування з усіх можливих джерел в т.ч. і венчурного капіталу для здійснення угод злиття і поглинання.
Публікації автора:
У наукових фахових виданнях:
Крючков Л.В. Роль венчурного капіталу на ринках корпоративного контролю // Міжнародна економіка. Наук. зб., Вип.28 /Відп. ред. В.Є.Новицький. – К.: ІСЕМВ, 2001. – С. 10-20 (0,6 др.арк.).
Крючков Л.В. Еволюція теорій процесів злиття та поглинання // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Дніпропетровського державного університету, Вип.207. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 911-919 (0,5 др. арк.).
Крючков Л.В., Антонюк Л.Л. Інформаційно – комунікаційні технології в забезпеченні конкурентних переваг суб’єктів міжнародних економічних відносин // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр.. Дніпропетровського державного університету, Вип.208. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 715-723. – 0,5 др. арк. (особисто автору належить – 0,4 др. арк.: Проаналізовано процеси злиття і поглинання у інформаційно – комунікаційній галузі).
Крючков Л.В. Особливості процесів злиття та поглинання в умовах економічної глобалізації // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Дніпропетровського державного університету, Вип.210. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 341-349 (0,5 др. арк.).
Крючков Л.В., Сучасні тенденції процесів злиття та поглинання у США та країнах // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). Наук. журн. Вип. 1–2 / Гол. ред. О.П. Степанов. – К.: НАУ, 2005. – С. 46 – 50 (0,4 др. арк.).
В інших виданнях:
Моніторинг та прогнозування генетичного ризику в Україні. Монографія. – К.: Політехніка, 2005. – 600 с. (19,3 др. арк.);
- Крючков Л.В., Сліпченко В.Г. Математичне моделювання, перенесення забруднювачів (розділ 7). – С. 111-127. – 1,0 др.арк. (особисто автору належить – 0,4 др. арк.; економічне обґрунтування доцільності впровадження процесів енергозбереження та математичне моделювання прогнозування наслідків промислових викидів на здоров’я населення).
- Крючков Л.В., Сліпченко В.Г. Розроблення дистанційних навчальних курсів з комп’ютерного еколого – економічного моніторингу (розділ 9). – С.141-178. – 1,0 др. арк. (особисто автору належить – 0,4 др. арк.; розробка системи „Дизайнер навчальних курсів у вигляді онлайнових проектів з використанням мультимедіа”).
Крючков Л.В. Сучасні тенденції внутрішньокраїнової та міжнародної консолідації банківського капіталу в ЄС // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. „Глобалізація та регіоналізація економічного розвитку” – ІСЕМВ НАН України, 2003. – С. 25-26 (0,1 др. арк.).
Крючков Л.В. Злиття та поглинання як домінуюча форма прямих іноземних інвестицій. Специфічні мотиви, замовлення інтеграційними процесами в Європі // Матеріали ІІ Міжн. конф. студентів, аспірантів і молодих учених “Науково–технічний розвиток: економіка, технології, управління”. – К.: Пошуково–видавниче агентство „Книга Пам’яті України”, 2003. – С. 495-496 (0,1 др.арк.).
Крючков Л.В. Процеси злиття та поглинання компаній як ефективні корпоративні стратегії розвитку // Матеріали VI Наукової конф. студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально–економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – С. 123-125 (0,1 др. арк.).
Крючков Л.В. Стратегії корпоративного венчурного інвестування компаній у високотехнологічних сферах // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. „Фінансово – кредитне стимулювання економічного зростання”. – Луцьк: РВВ „Вежа”, 2005. – С. 408 – 410 (0,1 др. арк.).
