У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновані нові концептуальні підходи щодо вирішення наукових і прикладних проблем міжнародної трудової міграції на етапі трансформації економіки України та визначення масштабів, ознак і чинників міграційних процесів, що мають суттєвий вплив на очікувану еволюцію демоекономічної ситуації. У зв’язку з цим, досліджуючи стан державної міграційної політики, в умовах інтеграції України до світових господарських структур, автор визначив напрямки, динаміку руху компонентів міжнародної міграції робочої сили, окреслив вплив стану економіки та соціальної сфери на розвиток міграційних процесів в нашій країні, здійснив аналіз існуючих методик оцінки впливу міжнародної трудової міграції на основні показники демоекономічного розвитку і на цій основі запропонував нові авторські розробки щодо шляхів вдосконалення системи державного управління у сфері міграції та імплементації міжнародного міграційного досвіду у практику її реалізації. 1. Дисертаційна робота базується на теоретичних доказах того, що в умовах посилення інтернаціоналізації економіки національні та регіональні ринки праці втрачають свою замкнутість, а таке, якісно нове для України явище, як міждержавне переміщення робочої сили все виразніше носить постійний і системний характер. Склався досить стабільний і структурно оформлений міжнародний ринок праці із національними і наднаціональними системами регулювання потоків трудових ресурсів. В роботі обґрунтовано, що переміщення робочої сили з одних країн до інших обумовлене, в основному, причинами економічного характеру. Масштаби міграції знаходяться у прямій залежності від таких факторів у районі еміграції, як зубожіння населення, що є наслідком стагнації економіки, безробіття, а у регіоні імміграції – швидке економічне зростання, попит на робочу силу певної кваліфікації. 2. Здійснений автором аналіз засвідчує, що особливістю міжнародної трудової міграції на етапі трансформації економіки України є постійне зростання кількості мігрантів, які відбувають на заробітки за кордон на той чи інший термін, та майже неконтрольований приплив, особливо нелегальних, іммігрантів до нашої країни. Незважаючи на те, що склад міжнародних трудових мігрантів в Україні представлений працівниками різних професій, характерним явищем для нашої країни є також еміграція спеціалістів високого рівня. 3. Оцінуючи основні елементи міжнародних міграційних процесів в Україні у контексті їх розвитку автор довів, що міжнародні потоки міграції робочої сили проявляються через численність показників, серед яких найголовнішими є склад і структура робочих місць, динаміка їх розвитку, якість робочої сили та її мобільність і т. і., а явище міжнародної трудової міграції супроводжується для країн донорів і країн - реципієнтів робочої сили як позитивними, так і негативними наслідками. 4. За своїми ознаками міжнародний ринок праці має сегментований характер. В його сегментації відзеркалено як міжнародний розподіл праці, так і якісні вимоги щодо кваліфікації робочої сили, в результаті чого формується попит на неї. Підхід, що здійснюється на підставі запропонованих автором методичних засад сегментації ринку праці, дає змогу утворити в нашій державі цивілізовану систему територіального управління зайнятістю населення, частиною якої є соціально-економічний моніторинг (ТСЕМ), і упереджувати негативні явища. 5. Серед основних чинників посилення міграційних мотивів українців автор вбачає різке зубожіння населення, що є наслідком непродуманості та нерівномірності економічних реформ. Такий чинник, як перехід від працедефіцитного ринку до ринку з розбалансованою економікою, став передумовою масового безробіття і зростання еміграції робочої сили України за кордон. Тому в умовах розширення міжнародної трудової міграції в Україні виникає потреба враховувати фактори, що впливають на вирішення питань комплексної оптимізації територіальної чи загальнодержавної організації продуктивних сил. Автор запропонував звести причини та мотиви міжнародної міграції в Україні до структури, яка включає їх чотири види. Дослідження такої структури сприятиме розкриттю сутності міграційних процесів як предмета наукового пізнання, що є необхідною умовою для вироблення дієвих інструментів державного втручання в ці процеси. 6. Разом з тим, в роботі доведено, що обмеженість статистичних даних значно ускладнює наукове узагальнення і прогнозування міграційних рухів населення. Існуюча статистична база дозволяє вивчати лише ті міграції, які офіційно реєструються. Дійсні ж масштаби міжнародних трудових міграцій в Україні, як вдалося обрахувати за допомогою запропонованої автором вибірковою лінійної регресивної моделі, майже у 70-100 разів більші. Тому застосована автором математична модель дає можливість мати дані щодо статі і віку мігрантів, прогнозувати міграційний рух на перспективу та виявляти закономірності міграційних процесів на територіальних рівнях. 7. Тенденції, які виявив автор у процесі аналізу міжнародної трудової міграції, на етапі економічної трансформації України вимагають по - новому підійти до існуючої в державі системи інформаційно-аналітичного забезпечення аналізу міжнародних міграційних процесів. Саме тому, в роботі запропоновано групу індикаторів, визначення яких може позитивно вплинути на формування державної політики, набір нових та зміну існуючих форм державної статистики. Такий підхід дасть змогу більш реально визначати причини та часові характеристики міграцій, ступінь задоволення ними мігрантів, характер і умови роботи за кордоном, зробити аналіз за різними соціально-економічними характеристиками. 8. Аналізуючи ситуацію автор довів, що на етапі трансформації економіки України та її інтеграції у світогосподарські зв’язки утворений в країні надлишок робочої сили не є конкурентною перевагою для нашої держави. Перевагою може стати лише ефективне використання наявних трудових ресурсів. Важливою умовою входження України до світового економічного простору є уніфікація робочої сили і утворення ефективної мережі підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів, які б відповідали потребам національного та світового ринків праці. 9. Визначаючи вагомий вклад українських вчених у дослідження міжнародної трудової міграції, автор без перебільшення зазначає, що важливі теоретичні питання характеристик, перебігу і перспектив міграційних процесів залишаються поза увагою, особливо, прикладної науки. Відчутно бракує методик експертних оцінок впливу міжнародної трудової міграції на основні показники соціального і економічного розвитку. Поряд із розглядом існуючих методик автор запропонував якісно новий підхід щодо визначення впливу міжнародних міграцій на основні демоекономічні показники. Методика аналізу в цьому напрямку дослідження ґрунтується на застосуванні моделі перерозподілу капіталу, де капіталом в процесі дослідження міграції виступає робоча сила. Ця модель може цілком достатньо бути застосована як диференціальна модель перерозподілу мігрантів між країнами, що стисло, але цілком вичерпно відображено в цій дисертаційній роботі. 10. Узагальнення і аналіз отриманих результатів дозволили окреслити шляхи вдосконалення державної міграційної політики, яка повинна включати такі механізми, як інформаційне і правове забезпечення, організаційне і консультаційне супроводження міграції і, насамперед, удосконалення структури втручання держави у міграційні процеси та їх постійний моніторинг. З урахуванням того, що є значна потреба в доопрацюванні Програми Уряду з питань міграції, на думку автора, кращим варіантом буде розробка і затвердження її нової редакції. Для реалізації державної політики має бути утворено єдиний орган – Державну міграційну службу з її відповідними структурними підрозділами та повноваженнями щодо координації дій держави у цьому напрямку. 11. У зв’язку із введенням країнами ЄС та Росією нового міграційного порядку виникає гостра необхідність в укладанні між державами, які є привабливими для емігрантів з України, дво- або багатосторонніх договорів про обмін необхідною інформацією, застосуванні вимог міграційного права в частині соціальних гарантій і захисту мігрантів, установлені практики щорічних консультацій між державами та утворення спільного банку даних про квоти та вакансії. Доцільно було б утворити транскордонні міграційні зони, коли б, при наявності роботи, було можливо працювати у сусідній державі за умови щоденного повернення додому. Такі заходи значною мірою будуть сприяти зменшенню нелегальної міграції. 12. Проблеми, що пов’язані з міжнародною трудовою міграцією, як це доведено у даній дисертаційній роботі, є такими, що виходять за рамки демоекономічних питань навіть у найширшому їх розумінні. Ці проблеми є міждисциплінарними, тому і вирішуватися вони мають за допомогою кооперації дослідницьких сил різної наукової спеціалізації. Сьогодні актуалізується необхідність залучення до вивчення зазначених проблем багатьох напрямів науки: економіки, демографії, психології, екології і т. ін., тому для держави та її штабу академічної науки, якими є НАН України, важливо було б у всіх програмах і планах досліджень міграційної проблематики включати питання дослідження причин та наслідків міжнародних міграційних процесів. |
