Аналіз літературних даних показав, що проблема утворення в сумішах полімерів (лінійних і сітчастих) міжфазної області, визначення її величини і характеристик досліджені недостатньо. Міжфазна область в сумішах лінійних полімерів, одержаних in situ, практично не вивчалась. Особливість таких систем полягає в тому, що як в сумішах лінійних полімерів, так і в напів-взаємопроникних полімерних сітках міжфазна область може розглядатися як квазінерівноважна третя фаза. Дослідження характеристик МФО (термодинамічних, теплофізичних, вязкопружних) важливе для регулювання властивостей полімерних матеріалів, одержаних на їхній основі. Нижче наведені основні висновки проведених досліджень. 1. Встановлена кореляція між параметрами фазового розділення та складами виділених фаз для напів-взаємопроникних полімерних сіток на основі сітчастого поліуретану та лінійних полістиролу, полібутилметакрилату і поліметилметакрилату, а також сумішей лінійних полімерів на основі лінійного поліуретану і поліметилметакрилату при реакційному формуванні in situ, які одержуються за різними механізмами - радикальної полімеризації і поліприєднання, як результат комплексного дослідження їх теплофізичних та вязкопружних характеристик. На підставі визначеної спільністі закономірностей формування напів-взаємопроникних полімерних сіткок і сумішей лінійних полімерів, одержаних in situ, показано, що фізико-хімічні властивості систем закладаються на ранніх стадіях реакції - після початку мікрофазового розділення, до досягнення початку гелеутворення. 2. Сформульовані уявлення про природу міжфазної області. Міжфазна область є частина нерозділеної на фази системи, тобто область незавершеного мікрофазового розділення, і може розглядатися як квазісумісна, що знаходиться в стані змушеної сумісності. Міжфазна область збільшує загальний ступінь термодинамічної нерівноваги системи і її структурну гетерогенність. 3. На основі аналізу даних ДСК для сумішей лінійних полімерів вперше показано, що кінетика формування кожного компонента в багатокомпонентних системах є визначальним фактором в процесі мікрофазового розділення та утворення міжфазної області. 4. Методом ДСК із температурних переходів і величини інкременту теплоємності, що відповідає даному переходу, розрахована відносна величина параметра, який характеризує частку міжфазної області у сформованій системі і встановлені залежності цієї величини від співвідношення компоненті вихідної реакційної суміші, концентрації каталізатора та ініціатора. Залежність величини міжфазної області від складу реакційної системи і умов реакції показала, що ця величина не є рівноважною, і система не перебуває у стані термодинамічної рівноваги. 5. Вперше, методом ДСК встановлено, що введення наповнювача в суміш лінійних полімерів приводить до збільшення частки міжфазної області. Цей ефект обумовлений взаємодіями на міжфазній границі полімер-наповнювач, які приводять до уповільнення процесів фазового розділення, і, таким чином, - до збільшення частки міжфазної області. 6. Методами ДСК і ДМА показано, що введення в реакційну суміш суміщуючих добавок (0,5; 1,0; 2,0 мас.% олеїнової кислоти, 1,0 мас.% хелатів металів, 2,0; 5,0; 10,0 мас.% олігоуретандиметакрилату) при формуванні напів-ВПС обумовлює уповільнення фазового розділення і збільшення частки міжфазної області, а при введенні монометакрилату етиленгліколю (1,75; 3,5; 5,0; 10,0 мас.%) та 20,0 мас.% олігоуретандиметакрилату фазове розділення в системі не спостерігається. Встановлено, що ефекти зміни теплофізичної і релаксаційної поведінки даних систем повязані з кінетичними умовами реакції та показують принципову можливість регулювання величини міжфазної області. |